Отаман Зелений - Роман Миколайович Коваль

СИНЕЛЬНИК Іван Демидович.

Повстанець отамана Зеленого.

СИНИЦЬКИЙ Тодось.

Повстанець отамана Зеленого із Трахтемирова.

СКЛЯРЕНКО Данило Євдокимович (1892, с. Черняхів — ?). Повстанець отамана Зеленого. Арештований 17 квітня 1929 року. Колегією ОҐПУ 8 липня 1929 р. засуджений до 10 р. ув’язнення.

СЛАДКИЙ Тиміш. Повстанець отамана Зеленого з Трипілля. Загинув у бою, як і його син, ім’я якого не збереглося.

СЛАДКИЙ Трохим Кіндратович. Сотник Дніпровської повстанської дивізії. Родом із Трипілля. Рятуючись від репресій, утік на Донбас. Повернувся перед Другою світовою війною.

СОВЕРШЕННИЙ Василь Лаврович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

СОВЕРШЕННИЙ Микола Лаврович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

СОВЕРШЕННИЙ Петро Лавровим. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

СТРАТІЄНКО Костянтин Йосипович (1899, с. Черняхів — ?). Повстанець отамана Зеленого. Арештований 17 квітня 1929 року. Колегією ОҐПУ 8 липня 1929 р. засуджений до 10 років ув’язнення.

СТРІЛЕЦЬ Ілько Михайлович (1898, с. Щербанівка — 5.05.1938). Учасник Визвольного руху в лавах Армії УНР (1918) та Дніпровської повстанської дивізії (1919). 1927 року вступив у комуністичну партію. Голова Обухівської сільської ради (1931 — 1934). Арештований 1938 року. Розстріляний разом з 54 своїми земляками. Реабілітований 1958 року. Після реабілітації дружині Євдокії Олексіївні повідомили, що чоловік був засуджений на 10 років і помер від сухот 17 грудня 1942 року, — так більшовики “покращували” розстрільну статистику 1937–1938 рр.

СТРІЛЕЦЬ Петро Григорович (ор 1885, с. Щербанівка — 1929, с. Щербанівка). Забезпечував провіантом повстанців.

ТАЦЕНКО (ВАКУЛА) Мусій (? х. Таценки Київського пов. Київської губ., тепер Обухівська міська рада — 14.07.1921, с. Рудяків Переяславського пов. Полтавської губ.). Начальник штабу Дніпровської повстанської дивізії, отаман Гощівського партизанського загону. Вбитий отаманом Андрієм Мовчаном. Похований на кладовищі х. Таценки.

ТЕРПИЛО Андрій Йосипович (осінь 1900, м-ко Трипілля — 21.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Власник млина. Учасник походу на Умань — Христинівку. Влітку 1919 року поранений у бою. Арештований 1938 року. Під час обшуку енкаведисти знайшли наган і набої до нього. Батько Йосипа Андрійовича Терпила, укладача “Неповного списку репресованих у 1937 — 1938 рр. громадян Трипілля, які не повернулися”.

ТЕРПИЛО Андрій Леонтійович (1904, м-ко Трипілля — ?). Сприяв повстанцям Зеленого. 1938 року засуджений на 10 р. позбавлення волі.

ТЕРПИЛО Андрій Федорович (1897 — ?). Козак отамана Зеленого.

ТЕРПИЛО Грицько Ількович (1877, м-ко Трипілля — ?). Повстанець першого відділу отамана Зеленого, його рідний брат. Засуджений 1937 року до 10 р. позбавлення волі. Відбував ув’язнення в Башкири', де і загинув.

ТЕРПИЛО Гордій. Зеленівець.

Переховував отамана Зеленого та зброю.

ТЕРПИЛО Євдоким Григорович (1897, м-ко Трипілля — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ТЕРПИЛО Максим Никифорович (1896/1903, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ТЕРПИЛО Максим Юхимович (1889, м-ко Трипілля — 16.10.1937). Командир 2-го Трипільського полку Дніпровської повстанської дивізії. Хлібороб, двоюрідний брат отамана Зеленого. Брав участь у боях під Горохуваткою, Христинівкою та іншими містами і селами. Завжди одержував перемоги. На Уманщині Зелений призначив Максима Терпила головним командувачем всієї повстанської групи. “Всяк час може розправитись із людьми, які захищали інтереси радвлади”, — так казав свідок Яків Андрійович Мартиненко. В той же час Максим Терпило 1930 року свідчив проти начальника кулеметної команди Дніпровської повстанської дивізії Федора Петриченка. Максима Терпила арештовували 1924 року та 20 серпня 1937 року. Розстріляний.

ТЕРПИЛО Микола Ничипорович (1903, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Ветеринарний лікар у колгоспі. Розстріляний. Репресовані і родичі — як “учасники контрреволюційної повстанської організації”.

ТЕРПИЛО Микола Петрович (? м-ко Трипілля — 5.05.1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ТЕРПИЛО Олексій. Повстанець отамана Зеленого з Трипілля. Ув’язнений у 1937 — 1947 рр.

ТЕРПИЛО Панас Ількович. Повстанець першого відділу отамана Зеленого, його брат. Родом із Трипілля.

ТЕРПИЛО (СУСТА) Максим Ничипорович (1900, м-ко Трипілля — 1938?). Повстанець отамана Зеленого. Репресований 1938 року. Реабілітований.

ТЕРПИЛО Степан Савович (1901, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Бригадир у колгоспі. У 1932 р. перебував під слідством “за саботаж хліботоргівлі”. Розстріляний, як і батько та брат.

ТЕРПИЛО Савка. Козак-зеленівець. Розстріляний.

ТЕРПИЛО Яків Миколайович (1891, м-ко Трипілля — ?). 1937 року арештований на 10 р. позбавлення волі.

ТЕТЕРЮК Сергій Матвійович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Арештований 30 квітня 1929 р. Засуджений 8 липня 1929 р.

ТИТАРЕНКО Данило Терентійович. Сотник Особливої козацької сотні з Халеп’я. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 року. Убитий.

ТКАЧЕНКО Василь Дмитрович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ТРАВ’ЯНКО ІванЯкимович (1900, м-ко Трипілля — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Бухгалтер рибного колгоспу. Арештований 12 квітня 1938 р. Розстріляний.

ТРАВ’ЯНКО. Начальник штабу Дніпровської повстанської дивізії. Голова комуністичної “ячейки” в дивізії.

ТРАВ’ЯНКО Никифор Михайлович (1888, м-ко Трипілля — 1937). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ТРОХИМЕНКО Григорій Тимофійович (1897, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ТРОХИМЕНКО Сергій Дмитрович (1901, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ТУКАЛЕНКО Сергій Минович (1892, с. Халеп’я — 1938). Козак Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 року. Розстріляний.

ТУКАЛЕНКО Степан Андрійович (1896, с. Халеп’я — 4.11.1937). Військовий і громадський діяч, кооператор; голова Халеп’янського ревкому (1919), отаман Халеп’янської пішої сотні, сотник ударної сотні Дніпровської повстанської дивізії, голова Халеп’янської сільської ради, голова колгоспу та СТТ (1927–1934). Учасник антигетьманського повстання та багатьох боїв, зокрема бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р. Виконував найскладніші завдання отамана Зеленого. Зі своїми хлопцями здобув під Уманню більшовицький броньовик.

З