Отаман Зелений - Роман Миколайович Коваль

ЧИРИКАЛО Дмитро Павлович (? м-ко Обухів — 1938). Хлібороб.

1931 року “розкуркулений”, а 1938 року розстріляний.

ЧИРИКАЛО Остап Павлович (? м-ко Обухів — 1938). Хлібороб. Спочатку “розкуркулений”, а потім розстріляний.

ШЕВЧЕНКО Дмитро Данилович (1899, м-ко Трипілля — 5.05.1938). Повстанець отамана Зеленого. Бригадир. Розстріляний.

ШЕВЧЕНКО Степан Петрович (1886, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний. Реабілітований 1957 року.

ШЕВЧЕНКО Тиміш Денисович (1894, м-ко Трипілля — 5.05.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ШЕЛЕСТ Пилип. Організатор повстанського руху. Співпрацював з отаманами Кармелюком (Марком Шляховим) і Зеленим.

ШЕРЕМЕТ Антон Карпович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ШЕРЕМЕТ Артем Маркович (1899, с. Халеп’я — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Вперше арештований 1929 року. Розстріляний.

ШЕРЕМЕТ Зіновій Карпович (1890, с. Халеп’я — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Робітник. Розстріляний.

ШЕРЕМЕТ Гордій Дмитрович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ШЕРЕМЕТ Зінько Карпович. Козак Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р. Репресований у 1930-х роках.

ШЕРЕМЕТ Петро Гаврилович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ШКІЛЬНИЙ Данило Федорович (ор. 1903, м-ко Трипілля — серпень 1919, м. Умань, тепер Черкаської обл.). Повстанець отамана Зеленого. У 16 р. загинув у бою.

ШКУРОПАТСЬКИЙ Михайло Сергійович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Арештований 30 квітня 1929 року. 8 липня 1929 р. засуджений до ув’язнення в концтаборі.

ШКУРОПАТСЬКИЙ Олексій Михайлович (1905 — 1938). Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я (Трипілля?). 1931 року арештований за підпал. Розстріляний.

ШЛЯХОВИЙ (КАРМЕЛЮК) Марко Семенович (1887, с. Глеваха Васильківського пов. Київської губ. — 14.08.1921, с. Глеваха). Військовий і громадський діяч; голова Українського армійського комітету 8-ї армії (Румунський фронт, кін. 1917 — поч. 1918), старшина Будаївської волості (нині м. Боярка), що на Київщині (1918), отаман 2-ї Київської селянської повстанської дивізії, козак Дніпровської повстанської дивізії, штабний працівник 2-го партизанського загону Михайла Павловського, комендант Козятина та околиць (осінь 1919), голова Будаївської волосної церковної ради УАПЦ (1921). Член партії соціалістів-федералістів. На початку 1918 року працював у “міністерстві торгу і промисловості Центральної Ради”. Автор спогадів “Записки повстанця” (1920 — 1999). Похований у с. Глевасі. Брати Іван (1885 р. н.) та Давид (1898 р. н.) брали участь у селянському повстанні 1919 року на Київщині. Обидва померли 1943 року і поховані у Глевасі.

ЩЕРБАК Степан Терентійович (1.03.1901, с. Ківшовата Таращанського пов. Київської губ., тепер Білоцерківського р-ну Київської обл. — 22.11.1921, м. Базар Волинської губ., тепер Житомирської обл.). Повстанець отамана Зеленого (1919), козак 16-ї бригади 6-ї Січової дивізії Армії УНР (1920) та 4-ї Київської дивізії (листопад 1921). Освіта вища початкова. Безпартійний. Учасник повстання 1919 року в лавах Дніпровської повстанської дивізії. Після смерті Зеленого перейшов до загону отамана Куща, що діяв на Білоцерківщині. Після того як у травні 1920 р. 6-та Січова дивізія разом з поляками увійшла до Києва, її культурно-освітній відціл поширив звернення Симона Петлюри та командування дивізії. На цей заклик і зголосився Степан Щербак. Служив у нестройовій сотні 6-ї стрілецької дивізії. Разом з дивізією в тяжких боях відступив на захід. Інтернований у таборі міста Олександрова-Куявського, де вступив до школи гімнастики і спорту. Під час Другого зимового походу в листопаді 1921 р. — козак 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив 17 листопада в с. Миньки. Перед розстрілом на пропозицію перейти на службу до Красної армії й таким чином зберегти собі життя відповів за себе і полонених товаришів: “Я, козак 6-ї стрілецької Січової дивізії, від себе й козаків, яких знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає, але ми не боїмося смерті і до вас служити не підемо”. Розстріляний у м. Базарі. У списку розстріляних під № 230. Реабілітований 27 квітня 1998 року.

ЩУР Максим Остапович (1895, м-ко Трипілля — 24.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Бригадир колгоспу. Розстріляний.

ЩУР Микита Остапович (1879, м-ко Трипілля — 1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ЯКИМАХА (“ЛИС”) Сергій Маркович (? с. Григорівка — с. Германівка, 1926). Сотник Григорівської сотні Дніпровської повстанської дивізії (1919), отаман відділу особливого призначення Дніпровської повстанської дивізії (1919). Товариш Данила Терпила. Дружина — Марія Петрівна Онищенко. Загинув. Похований у Григорівці.

ЯКОВЧЕНКО Михайло Костянтинович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я.

Репресований у 1930-х роках.

ЯНУШЕНКО Микола Семенович (1899, м-ко Трипілля — 5.05.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ЯРЕМЕНКО Демко Олексійович (1891, с. Халеп’я — 1938?).

Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1938 р.

ЯРЕМЕНКО Демко Юхимович (1891, с. Халеп’я — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ЯРЕМЕНКО Єлисей Степанович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЯРЕМЕНКО Каленик Михайлович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЯРЕМЕНКО Михайло Панасович (? с. Халеп’я – 1.8.1929, м. Харків). Козак Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р. Арештований 30 квітня 1929 року. Розстріляний.

ЯРЕМЕНКО Павло Ількович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЯРЕМЕНКО Семен Іванович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЯРЕМЕНКО Сидір Михайлович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЯРЕМЕНКО Федір Михайлович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЯРЕМЕНКО Федір Павлович. Сотник Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р. Репресований у 1930-х роках.

ЯСЮК М. (? с. Стайки Київського пов. — 1923). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

Підготував Роман Коваль за участю Михайла Горлового

Там, де не вказано,