Отаман Зелений - Роман Миколайович Коваль

ЛУКАШЕНКО Федір Іванович (1900, с. Халеп’я — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ЛУКАШЕНКО Яків Семенович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЛЮБИМЕНКО Дмитро Дмитрович. Сотник Дніпровської повстанської дивізії. Родом із Трипілля. Перейшов у Красну армію. Був убитий за нез’ясованих обставин на початку 1920-х рр.

ЛЮБИМЕНКО Петро Іванович (1898, м-ко Трипілля — 5.05.1938).

Повстанець отамана Зеленого. 1933 року“ розкуркулений”. Розстріляний.

ЛЯШЕНКО Лавро Іванович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я.

Репресований у 1930-х роках.

ЛЯШЕНКО Павло Іванович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я.

Репресований у 1930-х роках.

МАКАРЕНКО Федір Маркович (1898, м-ко Трипілля — 10.1938). Повстанець отамана Зеленого. Голова щербанівського колгоспу, бригадир колгоспу “Комсомол”. Розстріляний.

МАНЯКА (РЯСНИЙ) Андрій. Повстанець отамана Зеленого з Трипілля. Його мати і мати Сергія Лук’яновича Олексієнка — сестри. Одружений з Тетяною Антонівною Олександренко, сестрою повстанця Дениса Заброди.

МАРТИНЕНКО (КВІТКА) Яків Андрійович (1898, м-ко Трипілля — 06.1932, м. Малин Житомирської обл.). Скарбник Дніпровської повстанської дивізії, племінник отамана. Не витримавши під час слідства тортур, свідчив проти сотника Дніпровської повстанської дивізії Федора Петриченка. Виїхав у Малин, де працював завгоспом. Помер від гострої інфекційної хвороби.

МАРУЩЕНКО Петро Пилипович (1883, м-ко Трипілля — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

МАСЛЮК Іван Олександрович (1890, с. Кийлів, тепер Бориспільського р-ну Київської обл. — 1941, с. Вороньків Бориспільського р-ну Київської обл.). Перевізник через Дніпро. Сприяв отаманові Зеленому. Розстріляний червоними.

МАТРУШЕНКО Петро Пилипович (1883, м-ко Трипілля — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Робітник. Розстріляний.

МАТЮШЕНКО Семен Миколайович (1881, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

МЕРНИЧЕНКО Андрій Семенович (? с. Щербанівка — 1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

МЕРНИЧЕНКО Кирило Семенович (? с. Щербанівка — 1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

МИКИТЕНКО Михайло Григорович (? с. Красне, тепер Обухівського р-ну Київської обл. — ?). Учасник Визвольної боротьби під проводом отамана Зеленого. Засуджений на 10 років таборів.

МИКОЛЕНКО. Повстанець отамана Зеленого. Після загибелі Зеленого як повстанський отаман діяв в околицях сіл Нещерів і Гудимівка (тепер село Перше Травня).

МИКОЛЕНКО Олексій Гаврилович (1903, м-ко Трипілля — 1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

МИКОЛЕНКО Степан Андрійович (1892, м-ко Трипілля — 1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

МИЩУК. Посланець отамана Зеленого до Володимира Оскілка, командувача Північним фронтом Армії УНР.

МОВЧАН Андрій. Отаман партизанського загону, який діяв на Трипільщині та Полтавщині. Співпрацював з Гощівським партизанським загоном. У суперечці вбив отамана Мусія Таценка.

МОВЧАН Данило Юхимович (1879, м-ко Трипілля — 1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

МОРГЕВИЧ. Повстанець отамана Зеленого із Трипілля. Його дружина Софія Гордіївна була лікарем повстанців.

МОРГЕВИЧ (ТЕРПИЛО) Софія Гордіївна. Лікар Дніпровської повстанської дивізії. Засуджена на 10 р. ув’язнення. Після відбуття покарання їй заборонили проживати у Трипіллі. Виїхала у Переяслав-Хмельницький район.

МОРОЗ. Два брати із с. Долини, тепер Обухівського р-ну Київської області. Учасники Визвольної боротьби під проводом отамана Зеленого.

МУРАЧ Олекса Гаврилович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

НАЗАРЕНКО Василь Сильвестрович (? м. Обухів, тепер Київської обл. — 16.10.1937). Військовий діяч; писар і господар Дніпровської повстанської дивізії; військові звання — унтер-офіцер російської армії, сотник Дніпровської повстанської дивізії. Син обухівського чоботаря. 1912 року призваний до російської армії. Учасник Першої світової війни. Кавалер Георгіївського хреста. Від 1919 р. у повстанському русі. Брав участь у рейді на Умань. 12 липня 1929 р. постановою “трійки” НКВД у Київській області засуджений на 3 роки (за агітацію за Самостійну Україну), згодом ще на 10 років. Покарання відбував на Соловках. Розстріляний.

НЕЇЖКО Андрій Федорович (? с. Стайки Київського пов. — 1923). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

НЕЇЖКО. Старшина 3-го полку Осадного корпусу Січових стрільців (1919), отаман полтавського партизанського відділу, заступник отамана загону ім. отамана Зеленого (1921). Загинув у бою.

НЕЩЕРЕТ Василь Данилович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я.

Репресований у 1930-х роках.

НЕЩЕРЕТ Давид. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я.

Репресований у 1930-х роках.

НЕЩЕРЕТ Іван Якович (1897, с. Халеп’я — 1938). Козак Вільного козацтва с. Халеп’я та Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р. Робітник. Арештований 23 квітня 1938 р. Прощаючись з односельчанами, сказав: “Люди добрі, скажу, як у тій пісні співається, — “простіть, може, з ким сварився”. Розстріляний.

НЕЩЕРЕТ Корній Савович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

НЕЩЕРЕТ Петро Іванович (ор. 1873, с. Витачів - 9.03.1938). Громадський, просвітній і релігійний діяч; староста церковної ради Хресто-Воздвиженського храму, голова витачівської “Просвіти”. Самобутній філософ. 1909 року Стайківським волосним сходом обирався кандидатом до 3-ї Державної думи. Сприяв Зеленому. Арештований 1930 року. 10 грудня 1937 р. засуджений “трійкою” НКВД на 10 р. виправних таборів. Утримувався в Лук’янівській в’язниці. Під час слідства сказав прямо: “Україна зараз перебуває під владою Москви, кацапів, які обдирають український народ, але прийде час, що вона буде самостійною державою”. 9 березня 1938 р. “трійка” перекваліфікувала звинувачення і засудила його до розстрілу. Того ж дня вирок виконано.

НЕЩЕРЕТ Федір Петрович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я.

Репресований у 1930-х роках.

НОСАР Іван Миколайович (Якович?). Повстанець отамана Зеленого з Трипілля. Репресований.

НОСАР Павло Якович (1886, м-ко Трипілля — 8.12.1938). Обозний Дніпровської повстанської дивізії. Двоюрідний брат Данила Терпила. Столяр. Батько сімох дітей. Розстріляний за участь у “банді