ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ - Віктор Бідь
Господарський суд захищає порушені або ті, що заперечуються, права підприємств, установ, громадян-підприємців шляхом вирішення спорів між ними, а також спорів між сторонами зовнішньоекономічних відносин. Господарський суд приймає самостійне, засноване на законі, рішення, сприяє досягненню угоди між сторонами і ухвалює рішення відповідно до досягнутої угоди, якщо воно не суперечить законодавству і не порушує права третіх осіб, які охороняються законом.
У діяльності господарського суду головна функція — посередництво, необхідність якого виникає в разі якщо не знайдене рішення при безпосередньому врегулюванні суперечки між сторонами.
Закрите акціонерне товариство «Банк Вологжанин» звернулося в обласний арбітражний суд із позовом до районної державної податкової інспекції про визнання недійсним її рішення, яким із позивача стягнено пеню за затримку виконання платіжних доручень платника податків по платежах у бюджет і позабюджетні фонди. Як випливає з матеріалів справи, у клієнта банку ЗАТ «Монзенський ліспромгосп» у період із 21 липня по 8 грудня 1999 р. знаходилися платіжні доручення на перерахування податків у бюджет і внески до позабюджетних фондів.
Проте банк раніше названих платіжних документів виконав інкасове доручення, направлене профкомом ЗАТ «Монзенський ліспромгосп», і провів списання коштів за посвідченнями, виданими робітникам ліспромгоспу відповідно до рішення комісії з трудових спорів, на стягнення заборгованості по заробітній платі за березень — квітень 1999 р.
Рішенням відповідача з банку стягнена пеня за затримку виконання платіжних доручень про перерахування податків у бюджет і внески в позабюджетні фонди.
Суди двох інстанцій не установили порушення банком черговості, передбаченої чинним законодавством, при списанні коштів із розрахункового рахунку ЗАТ «Монзенський ліспромгосп», водночас погодилися з доказами податкової інспекції.
Обласний арбітражний суд зазначені судові акти скасував, позов задовольнив. Рішення районної державної податкової інспекції про стягнення з позивача пені визнано недійсним.
Посередництво господарського суду як форма ділового спілкування являє собою переговорний процес. Переговори — складна сфера людської взаємодії, метою якої є прагнення домовитися про щось. Отже, залежно від того, про що домовляються сторони, і від того, як вони це роблять, розрізняються і види переговорів. Це можуть бути переговори про укладання господарських договорів або зміну, розірвання і виконання їх тощо. В окремих випадках переговори спрямовані на зняття конфлікту між двома особами або організаціями. Господарський суд як державно-санкціоноване посередництво виконує функцію незалежного експерта.
Психологія переговорів — сукупність цілей, потреб, інтересів, психологічних і соціально-психологічних явищ, що визначають і відбивають характер взаємодії сторін в господарському суді. Світ психічних явищ будь-якого розв’язання спору судово неосяжний і частіш за все невидимий. І проте юристу-судді можна знайти важелі керування цим неосяжним і невидимим світом. Розглянемо основні психологічні передумови успішності проведення переговорів при вирішенні спору в господарському суді.
Перша з них — єдність і узгодженість цілей спільної діяльності переговорної групи і кожного з опонентів. Основне завдання посередника полягає у тому, щоб допомогти іншій стороні побачити проблему очима опонента, показати наявність реальної можливості кожній зі сторін одержати бажане, домогтися взаємовигідного задоволення своїх інтересів.
Друга психологічна передумова успішності спору — упевненість сторін у правильності його вирішення, упевненість сторін у правильності узгодженої концепції переговорів. Упевненість ґрунтується на діловому аналізі проблеми, ретельному вивченні умов розв’язання спору, а також на знанні власних переваг і недоліків у зайнятій позиції стосовно опонента. У формуванні такої впевненості велика роз’яснювальна роль судді господарського суду.
Третьою важливою психологічною передумовою успішності досягнення угоди є чітке уявлення сторін про можливі труднощі і шляхи їх подолання. Суддя господарського суду, висуваючи об’єктивно можливі варіанти вирішення спору, може послатися на досвід врегулювання аналогічних спірних ситуацій і назвати як складні такі моменти: перепади кон’юнктури ринку на цей товар, раптові претензії опонентів один до одного за умовами угоди та ін. Усвідомлення цих труднощів і спільний пошук шляхів їх подолання — конкретний крок щодо досягнення угоди.
Четверта передумова успішності рішення спору стосується, власне, «людського фактору» і рівня знань суддею індивідуальних особливостей сторін на переговорах. Досвідчений суддя пізнає психічні особливості людини і тоді, коли вивчає справу, що надійшла в суд, і тоді, коли безпосередньо знайомиться з людьми, і тоді, коли справа розглядається в арбітражному суді. Для нього суттєві всі деталі: як говорить людина, як вона дивиться на опонента, як виражає свої переживання в невербальній формі (жести, міміка, інтонація, поза та ін.), як обстоює свою думку тощо. В усіх цих деталях суддя розпізнає особливості людини і використовує надалі ці знання для врегулювання спору.
П’ята передумова успішності досягнення угоди на переговорах — створення обстановки порозуміння. Для цього суддя повинен демонструвати зацікавлене ставлення до обох сторін спору, надавати можливість кожній із них пропонувати варіанти розв’язання й обґрунтування їх, знімати прояви ворожості, знервованості, припиняти грубі обвинувачення й образи опонентами один одного. У ході діалогу сторін він повинен постійно контролювати спрямованість і ступінь усталеності своєї уваги: про що говорить ця особа, що ховається за її думками, чи готова вона йти на поступки опоненту, чи бачить засіб зняття суперечностей в позиціях сторін і т. д. Створення обстановки порозуміння вимагає від судді жорсткого самоконтролю власних поривів і спонукань. Варто визнати, що звичка переривати того, хто говорить, властива багатьом людям, у тому числі і юридичним працівникам. Зізнаватися в такій «ваді» людині дуже важко, але необхідно. Більше того, судді бажано виробити «контрзвичку» — установку на рішуче самоприпинення будь-якого поривання перервати розповідь одного з учасників переговорів. Навіть якщо йому здається, що усе зрозуміло і питання вичерпане. Навчитися терпіти багатослівність позивача або відповідача — це і є вираження зацікавленості до людини і справи, що її хвилює.
Суддя, який організує взаємодію сторін, повинен відзначатися підвищеною раціональністю,
