ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ - Віктор Бідь

Основною юридичною формою регуляції ринкових відносин є договір. З психологічного погляду договір можна розглядати і як форму міжособистісних відносин, і як форму співвіднесення інтересів і потреб людей, їхніх вольових зусиль.

За своєю суттю договір це:

• оформлення зобов’язальних стосунків між людьми;

• угода сторін, що веде за собою виникнення, зміну і припинення правовідносин, тобто визначених прав і обов’язків його учасників;

• угода, виконання якої забезпечується силою державного примусу.

Як впливає цивільно-правовий договір на діяльність сторін? Він

визначає:

а) порядок дій і засоби їхнього виконання;

б) характер взаємодії партнерів;

в) систему контролю за відповідними діями;

г) мотивацію виконання дій.

Як видно з перелічених положень, цивільно-правовий договір у процесі його виконання має в тому числі й психологічний зміст, обумовлений психологічною структурою людської діяльності.

Коло необхідних умов для укладання найпоширеніших договорів (купівлі-продажу, поставки, перевезення, оренди та ін.) нормативно урегульоване. Проте це не означає, що при укладанні договору й особливо при його виконанні та або інша сторона дотримує головного соціально-психологічного принципу — принципу добросовісності партнерів. У центральній і регіональній пресі наводяться приклади, коли окремі фірми, організації і приватні особи, укладаючи договір, обманюють другу сторону, не виконують цілком або частково умови договору, завдаючи їй матеріальних і моральних збитків. І прикладів таких, на жаль, досить багато. Ось деякі з них.

Пригадаємо діяльність різноманітних пірамід типу «МММ», «Хопер», «Гермес», «Планета Плюс», «АЛД» та ін. Кожне із зазначених акціонерних товариств укладало з громадянами договір про залучення їхніх коштів під економічну програму з наступним поверненням грошової суми і виплатою винагороди у вигляді відсотків. У договорі вказувалися права й обов’язки сторін, терміни дії, особливі умови, форс-мажор і навіть гарантії виконання договору. І що вийшло на ділі…

Доля прикладу «Хопер-інвест», створеного 1993 року: не повернув 4 мільйонам вкладників близько 180 мільйонів доларів. Незважаючи на те, що Центральний банк не видав «Хопру» ліцензію, його власники знайшли лазівку в законі й представили усіх вкладників як співзасновників фірми. Свідоцтва про внески в статутний фонд не вносилися, всі угоди державної реєстрації не проходили. І хоч двоє з організаторів цієї липової фірми постали перед судом і за шахрайську діяльність одержали певні терміни позбавлення волі, мільйонам постраждалих громадян домогтися повернення своїх грошей дотепер не вдалося.

Минулого літа киянин Н. у складі групи відправився милуватися Францією. На сторінках газети він ділиться враженнями від організації туру: «Починалася туристична поїздка чудово: оператори турфірми, чемно усміхаючись, швидко оформили договір, попередили про порядок вильоту, митного огляду, умов проживання і харчування і т. д. А от після прибуття до Парижа почалися проблеми відразу ж, як тільки група дісталася до заброньованого й оплаченого ще в Києві готелю. Араб, який зустрів мене біля стойки, повідомив, що я поселений у двомісний номер, мій партнер уже заселився. Увійшовши, я виявив товариша по нещастю (він був із Краснодара), який сказав, що ліжко в номері одне, не вдалося відшукати навіть другого рушника. На щастя, в одного з моїх друзів у Парижі виявилися родичі, і я умолив їх дати мені можливість переночувати. Йдучи з готелю, я домігся в керуючого ваучера, в якому було зазначено, що мене розмістили в двомісному номері…

Повернувшись до Києва, я показав туроператорам два документи — договір, підписаний у тому числі й представником фірми (там чорним по білому написано, що я сплатив за одномісний номер), і ваучер, привезений із Парижа. Порушення моїх споживчих прав було більш ніж очевидне. Проте «чемні» оператори, навіть не вибачившись, спочатку всю провину звалили на французів, а потім, зчинивши крик, завершили розмову словами: «Багато тут вас ходить, усім не догодиш.». Гроші за готель мені так і не повернули.»

Спеціалісти, які займаються вивченням сучасного цивільного права в сфері економіки, відзначають усезростаючий зв’язок її з етикою і соціальною психологією, насамперед із міжособистісною взаємодією в умовах ринкових відносин. «Докладно регульовані в усіх цивільно-правових системах правила про наслідки визнання договору недійсним, спрямовані на те, щоб несприятливі результати відчув той, хто порушив правила гри, застосував недостойні прийоми для одержання вигоди, зневажив для цього вимоги закону. Може постраждати і той, хто діяв легковажно, необдумано, некомпетентно. Водночас охороняються інтереси добросовісного, порядного учасника ринку, підготовленого до тієї діяльності, якою він займається».

Суттєву роль в охороні системи ринкових відносин відіграє зобов’язання відшкодування порушниками заподіяних збитків (матеріальних або моральних). Охорона інтересів громадян неможлива без відшкодування заподіяних втрат. При розв’язанні цього питання правові системи різних держав виходять з етично-психологічної сутності проблеми: збитки, заподіяні засобом, який суперечить добропорядності, підлягають відшкодуванню. До таких засобів варто віднести насильство або погрозу фізичного насильства, зловредність, наклеп тощо.

Важливими цінностями ринкових відносин є престиж, імідж, репутація фірми, підприємства або певної особи. Імідж (від англ. image— віддзеркалення) визначає місце кожної організації й окремої ділової людини в структурі соціально-економічних і міжособистісних відносин. Порушення моральних або правових норм у діяльності фірми або підприємства, що стало відомо громадськості, знижує їхній престиж. Приміром, у відомої всьому світу компанії Microsoft цього року похитнулася репутація. Проти компанії висунутий один із найбільших позовів за обвинуваченням у расовій дискримінації. Колишні і ті, що продовжують працювати у фірмі чорношкірі співробітники, обвинувачують адміністрацію в расизмі і розраховують одержати від Microsoft компенсацію в 5 млрд дол.

Вони твердять, що їм сплачували менше, ніж іншим, і неодноразово відмовляли в підвищенні, хоча їхня кваліфікація була вищою, ніж у білих співробітників.

Особливою фігурою в умовах ринкової економіки є підприємець, який об’єднує в одній особі власника і керівника. За своєю функціональною роллю в економіці України справжній підприємець як основний мотив має прагнення до самостійної творчої діяльності на благо суспільства. До сучасного підприємця висуваються певні вимоги юридичного, психологічного, етичного характеру.