Дохристиянські вірування українського народу - Іван Іванович Огієнко

І паки рече: «Не должни есте от мира сего ізити, рекше умрети, нині писах вам, не примішайтеся, аще ти єсть брат так, ли блудник, ли різоимець, ли корчьмит, ли пьяниця, ли служитель кумиреск, с таковими ні ясти, ні пити». Ізверзіте таковаго, «таковії бо не наслідять Царства Божья», окамені бо сердце іх в неистовом пьянстві, і биша слуги кумиром. Яко же пишеть: «Сідоша бо людиє ясти і пити, не в Закон, но в упоі, і биша пьяни,і вьсташа іграть і сьблудиша со ближники своіми, і того дни погибе их 23000 за своє неистове пьянство.

Того ради не подобаєть хрьстьяном в пирех і на свадьбах бісовьских ігр іграти, аще ли то не Брак (Весілля) наричеться, нь ідолослужениє, іже єсть пляска, гудьба, пісни мирьския, сопіли, бубьни, і вся жертва ідольска, іже моляться огневи под овином, Вилам, Мокошьи, Симурьглу, Перуну, Волрсу, скотью богу, Хьрсу, Роду, Рожаницям і всім проклятим богом іх.

Се же оучениє нам написася на конець вік. Тім же мьняися стояти, да ся не падеть. Вьзлюбленії, бігайте жьртви ідольскоі і требокладенья, і всея служьби ідольския, да не в лжю будем рекли, крьщающеся: Отрицаємься сатани, і всіх діл єго, і всіх ангел єго, і всіх служеб єго, і всего студа єго. Тако же і обіщахомся Христови. Да аще ся обіщахом Христови слоужити, то чему не служим Єму, нь бісом служим і вся угодья ім творим на пагубу души своєї?

Не токмо же простотою зло творим, нь і смішаєм нікия чистия Молитви с проклятим молениемь ідольским, трьсвятия Богородиця с Рожаницами, іже ставять лише кутья, іни трапези законьнаго обіда, іже наріцається беззаконьная трапеза, мінимая Роду і Рожаницам в прогніваниє Богу. Сам бо Господь рече: «Не всяк вьнидеть в Царствиє, река Ми: Господи, Господи, нь творяй Волю Отця Моего». І Павел рече: «Видіх облак кровав простьрт надо всім миром. І вг, просих, глаголя: Господи, что єсть? І рече ми: Се єсть Молитва человічьска, смішено с безаконьем». Того ради рече Господь: «Не можеть раб один работати двома господинома: єдинаго вьзлюбить, а дрогаго вьзненавидить». Тако й ми, братіє, вьзненавидим дьявола, Христоса вьзлюбим, в Онь бо хрьстихомся, і Єго Хліб ями, і Єго Чашю пьєм, і оумираєм, і здрави биваєм о Немь, рекуще: Слава Тобі, Господи, о всім данім нам Тобою, не токмо в сесь вік, нь і в будущий паче.

І паки рече Павел: «Что убо треби кладоуть страни бісом, а не Богу? Не велю же вам обьщником бити біср.м. Не можете бо пити Чаші Господні і чаші біс, не можете бо причаститися Тряпезі Господни і трапезі біс», да не розгнівим Бога. Таже рече: «Аще кто повість вам, яко се трьбно кумиром, не ідите того діля повідавьшаго». Аще бо пьєте і аще їсте, все в Славу Божию творите». «Господня бо єсть земля, ісполненіє і конци ея». Таже рече: «Все ми леть єсть, нт> не все на пользу; аще чрево брашну, і брашьно чреву, і ть Бог да уразни».

І паки Павел рече: «Братіє, очистим собе от всякия скверьни шгьтьния і душевния, творяще Святиню в'страсі Божії». Всім бо нам подобаєть стати пред Судищем Христосовим, да приимемь кождо нас противу ділом, яко же єсми створили: ли добро, ли зло. Відуще убо страх Господень, почто не вьспримаєм разумно глаголющая ни богоумним ученьєм в спасеньє? Надіюжеся на ваше спасенне і на свідіньє, яко не вѣтщє глаголю. Віді бо яко приобрітенье хощеть бити вашего же і моєго спасенья. «Аще бо бихом сами ся осужали, не бихом осужени били. Судими же от Господа наказани єсми, да не с ненаказаними осужени будем».

Братіє, не велю вам не відіти бесіди сея, н і інім будіте на пользу, хотящим поучитися во спасенне, да бисте многи исторгше от сітии дьяволь, привели к Пречистому Світу Господа нашего «Іисуса Христа, і прияли милость, неж ети, они і ви.

І к Тимоеею рече: «Вім, яко добр Закон, аще кто законьні творить, яко правьду Закон не лежить». Беззаконьним же і непокоривим і противящимся здравому ученью і нечьстивим, хулящим Святая Писанья і раздрушающим Заповіди Святих Отец Слави Божія не наслідити. Хвала си єсть сьвідіния нашего в простини і в чистоті Божиї, а не в мудрости пльтнеі».

«Молю же ви іменем Господа нашего Іисуса Христа, да то же глаголете вси, да не будуть в вас разори, да будіте свершени в том же умі і в том же разумі». Возвісти бо ми ся о вас і пред вами Благодать і мир от Бога і Отца Господа нашего Іисуса Христа.

Хвалю Бога моєго о вас і о Благодати Божії, данії вам, яко вам не лиховати нікоєго же дара, яко свідіниє Христово ізвіститися в вас, чающе пришьствия Господа нашего Іисуса Христа, іже посадить ви в дворіх жизни вічния со всіми служащими Єму всегда і ніні і присно».

Друге великої ваги джерело, це «Слово, како погани кланялися ідолом». Основа цього Слова — грецьке «Слово на Богоявлення» Григорія Богослова, відоме в нас уже в перекладі XI віку й видане А. Будиловичем 1875-го року (в цьому виданні Слово десяте). Автор нашого Слова скоротив Слово Григорія Богослова, але поробив до нього цінні свої вставки десь, може, в 60-ті роки XI століття.

Постало воно так само, як і Слово Христолюбця, в Києві, може вже в Печерському манастирі. Для вияснення дохристиянських вірувань це Слово дуже важливе, — це перша основна праця з української мітології. Слово відоме з кількох рукописів XIV–XVII віків, і кількох редакцій. Найповніша редакція — з Новгородського Софійського рукопису XV віку, в якому повносив до тексту всі попередні пояснення — глоси.

Подаю повністю цей текст за виданням Є. Аничкова (ст. 384–386). Повний титул такий: «Слово святого Григорья, ізобрітено в толціх о том, како первоє,