Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569-1999 - Тімоті Снайдер

161

«Хто вшанує місто без імені?» — питає перший рядок «Міста без імені» Чеслава Мілоша, виданого у 1969 р. Про труднощі литовських поляків див. спогади з: Surwillo Jerzy. Rachunki nie zamkniete. — Vilnius: Magazyn Wilenski, 1992, наприклад, на c. 318.

162

Borodziej Wlodzimierz, Ciesielski Stanislaw, Kochanowski Jerzy. Wstep // Przesiedlenie ludnosci polskiej. — s. 23–35; Brandisauskas Valentinas. Migracje i przemiany demograficzne na Litwie // Europa nie prowincjonalna / Jasiewicz Krzysztof (red.). — Warszawa: Rytm, 1999. — s. 1123.

163

Про поляків у Вільнюсі див.: Przesiedlenie ludnosci polskiej. — s. III; про польську владу, що очікувала на польських селян, — s. 109ff; про німецькі документи — s. 159; про литовський Каунас — s. 361–364.

164

Eberhardt. Przemiany narodowosciowe na Litwie. — s. 167; Eberhard Piotr. Polska ludnosc kresowa. — Warszawa: PWN, 1998. — s. 114–123. Застереження щодо результатів переписів див. у: Anderson Benedict. he Spectre of Comparison. — London: Verso, 1998. — p. 36–45.

165

Офіційні квазіспогади трактують цей період як боротьбу за збереження «литовської нації»: Бордонайте М., Товарищ Матас. — Вильнюс: Минтис, 1986. — с. 89 і passim.

166

Christophe Barbara. Staa versus Identitat. — Cologne: Wissenschaf und Politik, 1997. — s. 41.

167

Бенджюс А. и др. История Вильнюсского университета. — с. 154, 194; Kosman Marceli. Uniwersyte Wilenski 1579–1979. — Wroclaw: Ossolineum, 1981. — s. 57. Кількість євреїв зменшилась із 13% у 1937–1938 рр. до 6,5% у 1945–1946 рр. і до 1,6% у 1976–1988 рр. Перша різниця була результатом того, що понад 90% литовських євреїв було знищено під час Голокосту. Друга, найвірогідніше, свідчить про схильність радянських євреїв навчатись у російськомовних університетах.

168

Айтов Н. А., Мордкович В. Г., Титма М. Х. Советский город. — Москва: Мысль, 1988. — с. 212–222. Misiunas Romuald, aagepera Rein. he Baltic States. — London: Hurst, 1983. — p. 106, 125.

169

Тейлор А. Дж. П. Габсбурзька монархія 1809–1918: історія Австрійської імперії та Австро-Угорщини. — Львів: ВНТЛ-Класика, 2002.

170

Vaitiekunas Vytautas. Sovietized Education in Occupied Lithuania // Lithuania under the Soviets / Vardys Stanley V. (ed.). — New York: Praeger, 1965. — p. 186–187, 194.

171

Vardys Stanley V. Modernization and Baltic Nationalism // Problems of Communism, September-October 1975. — p. 43.

172

Sliwinski Marek, Cekmonas Valerius. Swiadomosc narodowa mieszkancow Litwy i Bialorusi // Przeglad Wschodni, 4, 3 (1997). — s. 585; Popovska Vesna. National Minorities and Citizenship Rights in Lithuania. — Houndmills: Palgrave, 2000. — p. 45–49.

173

Eberhardt. Przemiany narodowosciowe na Litwie. — s. 176–179; Werth Nicolas. Apogee e crise du goulag // Le livre noir du communisme / Courtois Stephane (ed.). — Paris: Rober Lafont, 1997. — p. 262.

174

Zinkevicius Zigmas. he History of he Lithuanian Language. — Vilnius: Mokslo ir enciklopediju leidykla, 1996. — p. 322–324; Misiunas, aagepera. he Baltic States. — p. 159–165.

175

Vardys. Modernization and Baltic Nationalism. — p. 38–40; Eberhardt. Przemiany narodowosciowe na Litwie. — s. 203.

176

Снечкус Антанас. Советская Литва на пути расцвета. — Вильнюс, 1970.

177

Пор.: Donskis Leonidas. Lithuania a he End of he wentieth Century // Personal Freedom and National Resurgence / Dobrynin Aleksandr, Kuzmickas Bronius (eds.). — Washington, D.C. Paideia, 1994. — p. 59–74. Радикальна версія цієї ідеї походить від сучасних гінді-націоналістів, які стверджують, що середньовічна Литва була «індо-буддистською державою». Див.: Spitz Douglas, Urban William. A Hindu Nationalis View of Baltic History // Journal of Baltic Studies, 24, 3 (1993). — p. 297.

178

Я маю на увазі книгу Зінкевічюса «History of he Lithuanian Language».

179

Krapauskas Virgil. Marxism and Nationalism in Sovie Lithuanian Historiography // Journal of Baltic Studies, 23, 3 (1993). — p. 255; Venclova omas. «Litwo, ojczyzno nasza» // Lithuania, 26–27 (1998). — p. 78; Borkowicz Jacek. Polska-Litwa // Polska w Europie, 12 (1993). — s. 34–35; Nagorska Alicja. Jezyki — narody — kultury // Lithuania, 5 (1991). — p 194; Buran Stephen, Zubek Voytek. Eastern Europe's Old Memories and New Realities // Eas European Politics and Societies, 7, 2 (1993). — p. 375.

180

Lemanaite Greta. Stereotyp Polaka w oczach Litwina // Narody i stereotypy / Walas Teresa (red.). — Krakow: Miedzynarodowe Centrum Kultury, 1995. — s. 90–94. Див. також: Sliwinski Marek. Conscience nationale et la perception geopolitique des habitants de la Lithuanie // The Making of Democracy / Allan Pierre, Skaloud Jan (eds.). — Prague: Economics University Press, 1997. — p. 134–140; Kultura, 442–443 (1984). — p. 133–135. Ці переконання не обов'язково залежали від контактів із поляками: литовці, які жили серед поляків, виказували щонайменше антипатії, тоді як литовці в тих місцях, де поляків майже чи взагалі не було, виявляли її найбільше. Див. дослідження з початку 1990-х рр.: Sliwinski, Cekmonas. Swiadomosc narodowa mieszkancow Litwy i Bialorusi. — s. 538–585.

181

Про дані див.: Senn Alfred Erich. Gorbachev's Failure in Lithuania. — New York: St. Martins, 1995. — p. 31. Про документи щодо протестів див.: Vizulis Izidors. he Molotov-Ribbentrop Pac of 1939. — New York: Praeger, 1990. Про дискусії кінця 1980-х рр. див.: Christophe. Staa versus Identitat. — s. 104–122. Див. також: Vardys Stanley V. Lithuanian National Politics // Problems of Communism, July-August 1989. — p. 54, 62; Niemczykowa Aleksandra. Litwa na drodze do suwerennosci // Lithuania, 17 (1995). — s. 105.

182

Landsbergis Vytautas. Lithuania: Independent Again. — Seattle: University of Washington Press, 2000; про Чюрльоніса див.: Senn A. E. The Lithuanian Intelligentsia of the Nineteenth Century // National Movements in the Baltic Countries / Loit Aleksander (ed.). — Stockholm: Center for Baltic Studies, 1985. — p. 314; Misiunas, Taagepera. The Baltic States. —