Бездоганна наречена, або Страшний сон проректора - Ольга Обська

— От і треба спробувати його зняти, — не здавався Джозеф. — Ви ж обіцяли допомогти.

— Я допоможу. Але в інший спосіб. Я вже все придумала. У мене є вихід на найкращу проклятійницю князівства — Валенсію. Чули про неї?

Валенсія? А чи не про неї говорив Стець-Ємський? Проклятійник припускав, що вона може бути причетна до його пристріту. І навіть якщо виконавицею була не вона, чутки про неї ходять хоч і суперечливі, але дуже обнадійливі. Валенсія має унікальний дар. Вважається, що немає такого пристріту, який вона не могла б зняти.

— Звідки ви її знаєте? — стало цікаво Джозефу.

— Через родичів. Я спробую організувати вам зустріч. Майже не сумніваюся, що вона зможе допомогти.

Тільки, наскільки Джозеф знав, вона часом потребує вельми своєрідної винагороди за свої послуги. Тим не менш, йому буде нескінченно цікаво та корисно з нею поспілкуватися. Який же Джозеф був вдячний своїй асистентці!

— Дякую, Тересо. Я вже казав, що заздрю ​​вашим друзям. Ви не кидаєте товаришів у біді, — Джозеф усміхнувся.

Він бачив, які для неї приємні його слова. Він говорив щиро. Відданість — це ще одна риса, яка йому подобається в ній. Хоча, як він сьогодні зрозумів, йому все в ній подобається.

— А знаєте, яку я маю позитивну якість, про яку майже нікому не відомо? — спитав Джозеф. Адже в нього є козир у рукаві. Чому б не скористатися ним?

— Сьогодні мені відкрилися лише негативні.

Тереса говорила з сарказмом, але Джозеф бачив, що розпалив її цікавість.

— Я збираюся своєю позитивною якістю згладити враження від негативних. То знаєте, про що я?

— Ні, — байдуже знизала вона плечима.

При цьому очі горіли нестерпним бажанням дізнатися, про що йдеться.

— Я чудово вмію готувати. Бажаєте спробувати асорті ростбіфів з шафраном у кунжутово-кукурудзяних хрумких конвертиках з брусничним мусом у моєму виконанні?