Наречена для дракона - Марія Люта

- Я перенесу тебе додому.

- Не варто, у вас і так купа турбот, - я кивнула у бік натовпу викладачів та студентів, що бігли подивитися, що тут сталося.

- Тоді до завтра, - Габріель вже розвернувся до дірки в щитах, повністю ігноруючи наближення роззяв.

- Лорде Ректор!

- Так, Анно?

- А ви можете вчити мене битися саме з драконами? Адже саме вони наші вороги і найбільша загроза. Можливо, у них є якась специфіка, бо ж часу на вивчення всього бойового мистецтва у нас немає... - я знала, що наступаю на наш камінь спотикання. Але за минулий тиждень моя антипатія до сусідів зросла ще більше, якщо таке взагалі можливо.  Адже саме через них Габріель вирішив розірвати наші стосунки.

Ректор же відвернувся від мене і підняв голову, підставляючи обличчя водоспаду дощу.

- Я заберу вас завтра о восьмій, адептко. Будьте готові.