Відьмина служба підтримки - Юлія Богута
Чомусь мені здавалося, що варто їй дізнатися про Хоума і вона дасть йому медаль за мужність, а в додаток ще і якогось зілля для чоловічого здоров'я — щоб точно внуків дочекатись швидше. В тому, що він їй сподобається, я навіть не сумнівалась. Втім, вимоги у моєї матінки були дуже низькі: щоб любив мене і щоб я любила його. А там, хоч лисий гоблін на одній нозі. Щось мені підказувало, що вона б такому зятеві ще й зілля для нарощування волосся розробила б. І ногу знайшла б у якогось некроманта. Фантазії у неї вистачало, як і дару.
Чинно попрощавшись з Аланом, я впустила у кабінет нового клієнта та почала слухати про його проблеми. Втім, із моєї голови не виходила думка про вечірнє побачення на його кухні. Про гарячі губи на моїй шиї. Про вмілі тонкі пальці, котрі знали чого хотіли. Алан непогано зумів перемкнути мене з думки про відсутність зачіпок по "колекціонеру" на думку про щось більш важливе. Містере Хоуме, а ви ще той стратег. Так непомітно змінити фокус переживань не кожному дано.
Втім, варто було передзвонити пізніше бабі Дані та запитати в неї чи не знайшов чогось містер Лоріус. Ця парочка точно щось знайде. Я впевнена, це було лише питанням часу. Вони ідеально доповнювали один одного. Було б чудово, якби всі істоти в нашому світі мали б когось настільки схожого до них. Тоді б ми стали набагато щасливішими.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно