Незамінна для нього - Меланія Арт
Вона тихо примостилась в мене на плечі, а я в цей момент звернувся до директора.
– Еліна тут більше не працює, у ваших інтересах забути про її існування і більше не турбувати, – думаю, по тону та тяжкому погляду він зрозуміє, що краще не жартувати зі мною. – Ми обійдемося без поліції, але якщо ця сволота ще раз заговорить, наче Еліна сама винна – постраждаєте і він, і ви, і ваш ресторанчик.
– Молодий чоловіче, не треба мені погрожувати, – він втомлено відповів. – Еллі, я не одразу зрозумів всю серйозність ситуації. Ти можеш бути вільною, з Едуардом я все вирішу.
Отже, мої слова до нього дійшли, це тішить.
Еліна кивнула і тихо попросила мене відвести її звідси. З великим задоволенням виконав її прохання.
В машині не відпускав її руки, а вона просто мовчала. Знаю, що тепер їй потрібно просто відпочити, але не хотілось відпускати її.
– Еллі, може поїдемо до мене? Там ти зможеш виспатися та заспокоїтися, – на мою думку, це був хороший варіант.
– Ні, дякую, але я краще додому, – тихо відповіла вона.
– Я не хочу залишати тебе саму.
– Я не буду сама, я живу з подругою, вона сьогодні вдома.
Ну гаразд, подруга – це теж добре. Дівчата завжди знають, що сказати в такі моменти.
Далі я просто довіз її додому, взяв нарешті номер, пропонував знову провести до квартири, але Еллі відмовилась.
– Дякую тобі за все, не знаю, що б я робила там без тебе і сьогодні, і вчора... – в її блакитних очах знову з’явились сльози.
Я погладив її обличчя своєю долонею, не можу втриматись від ніжності поряд з нею, хоча раніше ніколи за собою такого не помічав.
– Ти взагалі не повинна була цього проживати, більше я такого не допущу, – я справді був у цьому впевнений, досить з цієї дівчинки поганого.
– Марку, я згодна побути "Еллою", — раптом сказала вона.
– Ні, не відповідай зараз. Не потрібно погоджуватись тільки тому, що вдячна. Я був поряд не для цього.
– Я вирішила для себе все ще тоді в кафе, тож я впевнена.
Якщо так, то я не можу відмовлятися від такої можливості.
– Добре, тоді пізніше обговоримо всі деталі, – час у нас ще є, тому немає сенсу прямо зараз вивалювати на Еллі все.
– Домовились.
Вона вже почала виходити з авто, коли я вирішив трохи перевести наще прощання на позитивну ноту.
– До речі, Еллі стане "Еллою", це доля, чи не так? – звернувся до неї, підморгнувши.
– Я би сказала, що це максимально дивний збіг обставин і каламбур, але ти можеш вважати інакше. І, до речі, Еллі мене звуть тільки друзі.
– А я твій друг?
– Побачимо-побачимо, – нарешті повернулася її чарівна посмішка.
Я дочекався, поки вона зайде в під’їзд, а вже тоді поїхав назад в офіс. Настрій не зовсім робочий, але Еллі погодилась, а отже треба розробити чіткий план дій.
Еллі
Думки-думки-думки.
Поки піднімалась на свій третій поверх вони проносились в моїй голові зі швидкістю світла.
Ед вкотре мене шокував. Звинуватити мене у всьому, виставивши себе ангелом. Тьху… Який же він бридкий. А Віктор Олексійович теж цікавий, взяв і повірив йому одразу. Невже за ці півтора роки він не пізнав мене? Я ж була гарним робітником, часто працювала без вихідних, ніколи не конфліктувала відкрито ні з ким. Ось так і руйнується гарне враження про людей.
Не знаю, що я там робила би, якби не Марк. Він, наче мій особистий супергерой – поряд, коли він справді потрібен. Шкода тільки, що постраждав через мене.
Напевно, я би мала злякатися його такій реакції, адже взагалі не сприймаю насилля, але в той момент, я так сильно переживала за нього, що мало серце не вистрибнуло з грудей. А Ед – він заслужив, як би жорстко це не було. Сподіваюсь, в Марка через нього не буде проблем, бо обличчя він йому гарно підправив, а цей покидьок ще й поліцію може звернутися.
Не встигла я відчинити двері в квартиру, як на мене налетів рудоволосий вихор на ім’я Софія.
– Еллі, люба моя, з тобою все добре? Як ти могла мені не зателефонувати? Я дізналась все випадково, коли Таша проговорилась. Я що не подруга вам? Чи у вас вже є й інші секрети від мене?
От дідько, Софа дізналась про все. Я не хотіла цього. Приховувати це погано, але не можна, щоб вона зараз сильно хвилювалася, їй шкідливо.
Так, потрібно уточнити, що наша Софа зараз на шостому місяці вагітності. Вони з Ігорем очікують на донечку. Це буде найщасливіша дитина в світі. В неї є нереальні люблячі батьки, повний набір дідусів і бабусь, а також дві божевільні тітоньки, що вже скуповують одяг та іграшки в дитячих магазинах.
Треба брати себе в руки, щоб не засмучувати її ще більше.
– Софочко, я впорядку, – вже втомилась повторювати ці слова. – Нічого жахливого не сталося.
– Тобто, тебе домагався бридкий Ед, а ти говориш, що нічого не сталося. Еллі, ти нормальна?