Меланка - Нора Нойс

56. Кай
Пройшов тиждень
Дякую всім відомим богам, що я не сам. Що в мене є дракон. І ми міняємося. Якби не він, я б уже давно здох, як той пес під час гону. Ааааа.
- Спить? - питаю Декарая, який вийшов у вітальну і відразу ж впав на ліжко.
Він був абсолютно голим і схудлим, як і я.
Вже тиждень! Тиждень у нас не має ні покою, ні відпочинку. Як виявилося Меланка купила сильне збуджуюче, яке просто зносить башку істинним. І явно переборщила з дозуванням, оскільки та відьма, яку я спіймав, клялася, що це зілля безневинне і не довготривале.
- Хіба, якщо сильно перевищити дозування, — припустила вона, змірявши мене оцінюючим поглядом.
- Ясно! І що робити?
Як би там не було, потрібно вирішити цю ситуацію, оскільки такого виснаження я ще в житті не відчував. Це прямо якесь катування сексом. За всі мої гріхи!
- Нічого не зробиш! Потрібно почекати, щоб всі речовини вийшли з крові. Можна пити більше рідини і потіти...
Оооо, потіли ми, як пришпарені. Он Декарай, лежить, стікає сьомими потами і навіть не рухається. Хоч би не здох. Бо сам я точно довго не протягну.
- Ей! Ти спиш? - гукаю його.
- Еееее, — гуде в подушку, навіть не піднімаючи голови.

Декарай
Пройшло 2 тижні
Йшов другий тиждень нашого марафону на виживання і, здається, я потрохи почав звикати. Меланка все менше і менше хотіла займатися коханням. Ми звичайно ж робили перерви, щоб поїсти, помитися, зробити всі туалетні справи.
І навіть те, що ми другий тиждень не виходили з дому, фактично нікого не дивувало. Як- не- як ми істинні, як тільки набули один одного.
От, що насправді радувало, що відьму забрав до себе Лука і, здається, не збирався відпускати. Алілуя.

Меланка
Пройшов 1 міс.
- Беееее
Як же погано, бляха муха.
Я вже пару хвилин стою над унітазом і ригаю.
Так! Мене нарешті попустило. І мені ані аніскілечки не соромно. Все було так круто, що я просто в дикому екстазі.
Якби тільки не цей дурний стан.

Декарай
Ааааа, в мене буде спадкоємець...Який же радий. Це просто неперевершено. Я найщасливіший дракон у цілому світі.
- З чого ти взяв, що вона вагітна саме від тебе?
От, придурок! Як можна так спаскудити таку чудову мить.
Меланка блює уже цілий тиждень підряд зранку, а це точно ознака вагітності.
Злісно дивлюся на Дена. От припхалися вони всією сімейкою до нас додому, а цей не нормальний ще й настрій мені псує.
- Яка різниця? - гарчу. - Ви ж не ділите дітей.! То чого ми маємо...
- А ми і кохаємо всі один одного...
- А ми кохаємо Меланку! - відрізаю.

Кай
Таааак. Те, що наша маленька носить під серцем маленьких ціанців, я відчув ще через тиждень після зачаття. Я побачив ці маленькі енергетичні канатики, які тягнулися до мене. Два, чорт побирай. І всі до мене. Аааааа. Який же я щасливий. В мене буде двоє дітей.
Звичайно ж, я вливав максимально багато енергії, проте ранній токсикоз нашу маленьку чомусь не обминув.

Меланка
Через 6 міс.
- Кай! Твої діти мене до гробу доведуть!
Боги....як вони копаються . Це просто жах. Вони б’ють не тільки мій живіт, а ще й товчуться між собою. Як пережити ще ці пару місяців, я навіть не знаю.
- Наші, киця!
Ну так...Хмикнувши, закочую очі.
Коли тільки дізналися про вагітність, він одразу ж всім розповів, що в нього буде двоє малюків. Бо всі енергетичні канати тягнуться саме до нього.
А коли наші діти почали лупитися, то одразу наші.
Ще й на Декарая інколи дивиться благально, щоб той поміг йому.

Декарай
Через 9 міс.
Боги всемогучі. З дня на день наші малі монстрики мають народитися. Швидше б уже. А то мені страшно дивитися на цей гігантський живіт, в якому йде якась справжня війна.
- Погладь мене по животі... - стогне Меланка, обернувшись до мене.
- Боюся попасти під роздачу, — сміюся, доторкаючись до поля бою.
Ніжно гладжу і, навіть, на декілька секунд все стихає. Але відразу починається новий махач.
- Каю!
О, наш тато хотів проскочити непомітно, але я його побачив.
- Скільки ще? - киваю на живіт, який знову ожив.
Вони, коли відчувають свого тата, починають товктися з подвійною силою.
- Вже..вже — белькоче ціанець, якось підозріло прищурюючись.
- Вже? - дивується Меланка. - Прямо зараз?
- Так... - тягне він, погладжуючи величезний живіт.
- Ураааа!

Кай
Тримаючи на руках двох руденьких дівчаток, з абсолютно зеленими очима, я не розумів, що і коли пішло не туди. В моїх доньок були ціанські очі. З зіницею на все очне яблуко, яка то звужувалася, то розширювала при фокусуванні погляду. Проте вона була зеленого кольору.
Вперше бачу такі очі. І вони неймовірні.

Декарай
Через 3 роки
- Тато, тато — наввипередки кричать доньки, біжучи до нас.
Ми з Каєм і Юлею якраз були у зброярні. Наводили порядки, так би мовити.
- О, мої принцеси прийшли до тата — одразу ж промовив Кай.
Проте, Лія та Мія пройшли повз нього і підбігли до мене.
Ахаха. Так тобі і треба. Пихатий павич.
- Диви, як ми вміємо!
Ооооо, тільки не це! Кай відразу почав робити якісь маніпуляції руками, а Меланка взяла в руки найбільший щит, який був тут і прикрилася ним.
Пройшло пару секунд, але так нічого і не відбулося. Я зиркнув на Кая, але і він був в не розумінні.
Проте, приглянувшись я побачив маленькі зміни, які відобразилися в наших доньках.
На щоках в них виступили лусочки, а кігті на пальчиках стали трохи довшими.
- Еееееем — ошелешено протягнув Кай. - А як ви?
- Як ви прикликали драконів? - питаю їх строго.
Іншого пояснення в мене просто не було. В нас драки не народжуються з драконами. Їх мають прикликати батьки, або опікуни.
- Самі! - поклавши руки в боки, обурилася Лія
- Так! - підтримала її сестра.

Меланка
Через 4 роки
Зі сну мене вирвало різко і боляче. В одну секунду я лежу — а в іншу стою на рівних ногах, абсолютно офігівша.
Як же шандарахнуло, мати рідна!
Мої спогади, мої почуття все нахлинуло, як лавина в горах.
Хууууух.
Але найбільш шокували мене почуття, кохання, яке я до цього не відчувала до своїх чоловіків. Так, я любила їх, поважала, але такого....я не відчувала. Мою грудну клітину, ніби лещатами стиснуло і не відпускало. В животі залоскотали ці славнозвісні метелики. Так от яка ти, істинна любов. Просто жах!