Приховані гріхи - Світлана Литвиненко

-А у вас тут гарно,- Назар подивився навкруги,- і так легко дихати, повітря-то наповнене свіжістю, а не то що в центрі міста. Каміла твоя-то як? Мабуть, вдома немає, бо інакше не дала б нам на одинці поспілкуватися.

-Немає, тому я сьогодні й хотів з тобою зустрітися,- підтвердив здогадки друга Ігор,- останнім часом чомусь Каміла почала мене дратувати не тільки своєю поведінкою, а взагалі своїм виглядом.

-Чим же вона перед тобою так провинилася, що ти так незадоволений нею?- запитав Назар посміхаючись.

-Та ніби все як і раніше. Надмірна турбота, постійні ревнощі, бажання жити на широку ногу і займатися сексом щодня,- відповів чесно Ігор,- але повір, мене це починає діставати. Раніше все влаштовувало і я не звертав уваги на всякі її витівки, але зараз чомусь все змінилося.

-Можливо ти почав її з кимось порівнювати й інша почала подобатися тобі більше?- Назар ніби своїм питанням натикав другові, що можливо його увагу привернула інша жінка.

-Не треба мені цих запитань, бо я чудово тебе розумію, що ти маєш на увазі,- іншої немає і бути не може.

-Хай і немає, але чому не може бути. Невже ти наскільки відданий Камілі, що не можеш собі дозволити хоча б маленьку інтрижку на стороні. Іноді зрада зміцнює сімейні стосунки, знімає напругу,- Назар закинув ногу на ногу уважно спостерігаючи за реакцією друга на його слова.

-Дивні в тебе поняття про сімейні відносини. Можливо тому ти ще й досі не одружений,- Ігор не поділяв думку друга,- я понад усе ціню у стосунках вірність, тому я і не зараджую Камілі і не пробачу її коли дізнаюся, що вона зрадила мені.

-Я впевнений, що ти їй вибачиш. В принципі вибачиш їй будь-яку провину, сприймеш всі її недоліки, будеш терпіти всі її витівки і це зовсім не тому що ти її кохаєш. Бо у твоєму випадку головну роль відіграють не почуття, а вигода,- Назар продовжував посміхатися виказую свою відверту думку не хвилюючись за те, що друг може на нього образитися.

-А я й не заперечую. І зауваж, що ніколи і не заперечував те, що я одружився з Камілою через те що вона отримала у спадок лісове господарство. Але завдяки мені і тільки мені «ЛісБук» процвітає і приносить великі прибутки. Аби не я, то Каміла вже давно збанкрутилася,- Ігор говорив про це з гордістю у голосі,- та й половина компанії по документах належить мені. Отож, аби ми зараз вирішили б розлучитися, то я у розбитого корита не лишився б. Тому вигода зараз не грає ніякої ролі у наших стосунках. Та розлучатися я все одно не планую. А ще у нас з Камілою є донька, наша маленька принцеса. Те що Каміла у свої сорок років наважилася народити дитину викликало у мене до неї неабияку повагу…

-Точніше прив’язало тебе до неї ще сильніше,- Назар тільки злегка покивав головою,- що ж це твоє життя і твій вибір. Але я все ж хилю до того, що можливо ти закохався по-справжньому в іншу жінку й тому з того моменту Каміла почала тебе дратувати. Хіба я не можу мати рацію? Хай і не свідомо, але все ж таки ти закохався в іншу. Мені зараз найцікавіше хто вона?

-Назар, у тебе я бачу не на жарт розгулялася фантазія,- обурено заперечив Ігор,- ще раз повторюю немає іншої жінки й не може бути…