Новели - Черемшина Марко

В ІЛ, ф. XII, зберігаються чорновий (№ 29, 22 арк. великого формату, без дати) і чистовий (№ 30, 24 арк. великого формату, списаних синім чорнилом, без дати) автографи, а також другий примірник машинописної копії (№ 11, 16 арк. великого формату з авторськими правками, без дати). Перший примірник машинописної копії зберігся в архіві ЛНВ (ІЛ, ф. 78, № 622). У чорновому автографі оповідання має кілька варіантів заголовка - «За Єленку млоденьку», «Гріх», «Єленка», «Молода молодому». Вгорі на першій сторінці є короткий план оповідання: «Дід жениться, приходить син Штефан, і зачинається борба Єленки з вітцем, а відтак Єленка убиває старого».

Подається за першодруком.

ЗАРІКАЙСЯ МІД-ГОРІВКУ ПИТИ!...

Вперше надруковано в «Календарі «Громада» на рік 1924», Львів, 1923, с. 83-86.

В ІЛ, ф. XII, зберігається чорновий автограф (№ 119, 5 арк. великого формату, списаних з обох боків синім і фіолетовим чорнилом) та перший (№ 32) і другий (№ 12) примірники машинописної копії (4 арк. великого формату, без дати).

У чорновому автографі понад десять варіантів назв оповідання: «Зарікайся їсти й пити», «Удовичка молоденька», «Удовиччин заклін», «Як удовичка нічку зночувала», «Семої нічки», «Першої нічки», «Голос життя», «Вдовичине бануванєчко», «Вдовиччин смуток», «Любість», «Доки банувала», «Не зарікайся любити другого». У чернетці є також присвята Миколі Кошакові - приятелеві письменника.

Подається за першодруком.

МАРІЧКУ ГОЛОВКА БОЛИТЬ

Вперше надруковано в ЛНВ, 1926, кн. 4, с. 290-297.

В ІЛ зберігаються автографи оповідання: чорновий (ф. XII, № 40, 13 арк. великого формату) і чистовий (ф. 78, № 624, 15 арк. великого формату, списаних фіолетовим чорнилом, без дати). Збереглися також дві машинописні копії оповідання: перший примірник (ІЛ, ф. XII, № 16; 12 арк. великого формату, без дати, з правками автора) і другий примірник (ЦНБ АН УРСР, I, 2369), за яким оповідання було надруковане в журналі «Життя й революція», 1927, № 7-8, с. 75-80. У першодруках і автографах оповідання має присвяту «Товаришови Іванови Будзови Костиновому присвячую». У першому примірнику машинопису присвяти нема. У другому примірнику машинописної копії автор закреслив назву і власноручно написав нову: «Марічка занедужала». У чорновому автографі первісний варіант назви «З розуму ізвела». На першій сторінці зверху у лівому кутку запис: «Зобразити, як боровся, заки дався покусити. Описати Дуциху, яка файна».

Подається за першодруком.

Різночитання:

с. 218, рядок 35 - «чи гринджолами спускатися» - у першодруку нема.

с. 220, рядок 11 - «прутом» - у першодруку і «Житті й революції» нема.

с. 220, рядок 26-27 - «мій побратим любий» - у першодруку і «Житті й революції» нема.

с. 221, рядок 3 - «на свою дитину та й на свою» - у машинописних копіях нема.

с. 221, рядок 45 - «клуби» замість «бедра» - тільки у першодруку.

ПАРУБОЦЬКА СПРАВА

Вперше надруковано в ЛНВ, 1925, кн. 9, с. 1-6.

В ІЛ, ф. XII, зберігаються два автографи: чорновий (№ 131, 21 арк. різного формату, писаний олівцем і чорнилом, без дати) і чистовий (№ 43, 12 арк. великого формату, списаних чорним чорнилом, без дати), а також неповний другий примірник машинописної копії (№ 44, з третього по дев’ятий аркуш, сторінки великого формату).

У чорновому автографі є варіанти назв: «Федусь (Любас)», «Любасова любість». У лівому кутку на першій сторінці незакінчений запис: «Циганка ловить рибу гола і зрубає єго і бесіда за Чере...»

Подається за першодруком.

ПОСВЯТИ ВАСИЛЕВІ СТЕФАНИКУ

З Василем Стефаником Марко Черемшина був зв’язаний протягом багатьох років міцною і щирою дружбою. Він взяв активну участь у відзначенні ювілею В. Стефаника у 1926 р.- 30-річчя літературної діяльності і 55 років від дня народження. Ювілей мав відбутися в травні, але з різних причин його було перенесено на 26 грудня. На запрошення ювілейного комітету, а також на прохання деяких редакцій Марко Черемшина написав до ювілею свого побратима низку творів, які складають окремий цикл. Вперше в такий цикл вони були об’єднані у виданні 1937 р. (т. 2, с. 217-238). Марко Черемшина ретельно готувався до написання творів, присвячених В. Стефаникові, пильно перечитував його новели, робив з них численні виписки.

В. Стефаник присвятив Маркові Черемшині новелу «Нитка», а також згадку «Іван Семанюк» (вперше у скороченому вигляді надруковано у «Літературній Україні», 1971, 11 травня).

ДОБРИЙ ВЕЧІР, ПАНЕ-БРАТЕ!..

(Етюд, відчитаний на літературному вечорі в честь товариша Василя Стефаника)

Вперше надруковано в ЛНВ, 1927, кн. 2, с. 99-104.

В ІЛ, ф. XII, зберігаються два автографи: чорновий (№ 151, 10 арк. великого формату, без дати) і чистовий (№ 63, 12 арк., без дати), а також перший примірник машинописної копії (№ 63, 10 арк. великого формату, без дати, з правками автора). У чистовому автографі твір має назву «Поет розпуки. (З нагоди вечора в честь товариша Василя Стефаника)». У машинописному примірнику автор закреслив цю назву і замінив її тією, під якою вона друкується й зараз. У чорновому автографі є кілька варіантів заголовка: «Отроєний поет», «Отрута», «Приходить осінь», «Приходить зима», «Приходить весна», «Приходить літо».

Подається за першодруком.

ЖЕЛАННЯ

Вперше надруковано у львівській газ. «Громадський голос», 1926, 25 грудня.

Автограф зберігається в ІЛ, ф. XII, № 5.

Подається за першодруком.

ЙОГО КРОВ

Вперше надруковано у журн. «Світ», 1926, № 23-24, с. 6-7. Етюд написано до ювілею В. Стефаника для журналу «Світ». Спочатку письменник мав намір опублікувати у цьому журналі етюд «Добрий вечір», пане-брате!..», та потім подав замість нього етюд «Його кров».

В ІЛ, ф. XII, № 2, зберігається чорновий автограф - 6 арк. великого формату, списаних чорним і фіолетовим чорнилом. Варіанти заголовка: «З дна розпуки», «На дні розпуки», «Його мужики».

Подається за першодруком.

ПІД ОСІНЬ

Вперше надруковано в журн. «Світ», 1927, № 1, с. 8.

Чистовий автограф зберігається в ІЛ, ф. XII, № 54.

Подається за першодруком.

СТЕФАНИКОВІ МУЖИКИ

Вперше надруковано у виданні 1937 р., т. 2, с. 237-238.

В ІЛ, ф. XII, № 61, зберігається чорновий автограф - 1 арк. великого