Новели - Черемшина Марко

Подається за першодруком.

ПІСЛЯ БОЮ

(Фрагмент)

Вперше надруковано в «Ілюстрованому народному календарі на звичайний рік 1923», Станіслав - Коломия, «Бистриця», 1922, с. 66-68.

В ІЛ, ф. XII, зберігаються чорновий (№ 133, 4 арк. великого формату, без дати) і чистовий (№ 46, 5 арк. великого формату, без дати) автографи, а також перший примірник машинописної копії (№ 19, три аркуші великого формату) з правками рукою автора.

У чернетці є два варіанти назви: «Після битви» і «Мужицька кров».

Подається за першодруком.

СЕЛО ВИГИБАЄ

Вперше надруковано в ЛНВ, 1922, кн. 2, с. 100-112.

В ІЛ, ф. XII, зберігаються чистовий (№ 47, 27 арк. великого формату, списаних фіолетовим чорнилом, без дати) і чорновий (№ 136, 21 арк. великого формату, списаний олівцем і фіолетовим чорнилом, без дати) автографи, а також другий примірник машинописної копії - 16 арк. великого формату, з правками рукою автора, без дати. Перший примірник машинописної копії так само з авторськими правками знаходиться в архіві ЛНВ (ІЛ, ф. 78, № 627).

Подається за першодруком.

Різночитання:

с. 140, рядок 41 - у машинописній копії і першодруку слів «моя любосте» нема. Виправлено за чистовим автографом.

с. 141, рядок 34 - у першодруку, автографах і машинописних копіях всюди помилково стояло: «стид голій перед Прокопом». Виправлено на «Петром», оскільки це ім’я називається послідовно.

ВЕРХОВИНА

Збірка Марка Черемшини «Верховина. Вибрані оповідання. Книжка друга» вийшла у видавництві «Книгоспілка» 1929 р. Тут вміщено післявоєнні оригінальні твори і переклади - 13 оповідань, 5 перекладів, а в додатку - біографія і спогади про Івана Франка. Розташовано оповідання так: 1. «Верховина», 2. «Писанки», 3. «Ласка», 4. «На Купала, на Івана», 5. «Коляда», 6. «Парасочка», 7. «За мачуху молоденьку», 8. «Зарікайся мід-горівку пити», 9. «Марічка занедужала», 10. «Парубоцька справа», 11. «Бо як дим підоймається», 12. «Його кров» і 13. «Колядникам науки». У пізніших виданнях оповідання цієї книжки було разбито на два цикли: «Верховина» - цикл про післявоєнне село - і «Парасочка» - оповідання на морально-етичні теми.

ВЕРХОВИНА

Вперше надруковано в журн. «Життя й революція», 1926, кн, 5, с. 16-31.

В ІЛ, ф. XII, зберігаються автографи: чорновий (№ 27, 24 арк. великого формату, писані фіолетовим чорнилом, без дати), чистовий (№ 26, 33 арк. великого формату, списані фіолетовим чорнилом, без дати). Тут же (№ 28) знаходиться машинописна копія, підписана автором, 29 с. великого формату з правками редактора видання 1937 р. Є також кілька правок автора.

У чорновому автографі оповідання має кілька варіантів назви: «Верховина танцює», «Верхи Верховини», «Аби пани жили», «Верховинські верхи», «Нові їмості», «Дві їмості», «Свобідно, шумно, весело», «Через крижму», «Розтанцювалася Верховина», «Шумить Верховина», «Гомонить Верховина».

Подається за першодруком.

Різночитання:

с. 152, рядок 42 - у першодруку було: «арештантів, тих ріжних істів». Виправлено за чистовим автографом.

ПИСАНКИ

Вперше надруковано в журн. «Червоний шлях», 1925, № 6-7, с. 64-66.

В ІЛ, ф. XII, зберігаються автографи: чорновий - № 45, 7 арк. великого формату, писаних чорним чорнилом, без дати, і чистовий - № 4, 6 арк. великого формату, писаних чорним чорнилом, без дати. Первісна назва у чорновому автографі «Рости велика!».

Подається за першодруком.

У першодруку репліка головного героя на с. 166 була іншою: «Най їм твій кримінар відпаде на їх талані!» Виправлено за чистовим автографом.

У чорновому автографі на с. 167-168 читаємо такий варіант тексту:

«- То ти цего Паладюка, радикала?

- Еге, радикала, але дєді вже дастбіг.

- А неня чого тебе у місто післала?

- Я сама прийшла, неню відознати.

- То неня тут у припоні?

- Тут, вуєчки файні.

- Та за що мучуть єї саняку?

- Аді за Україну.

- А ти що принеса нени?

- Писаночки красні.

- Красов, душко, неня не ме жити.

- Але неня казали, що від писанок м’якнуть багнети.

- Е, як так, то аби тебе, небого, ручки не зболіли.

- Тіму я повен кошелик написала та й доти писати буду, доки не випустять нені.

- Та й така мала удаєш писати?»

Інші різночитання чорнового автографа:

с. 167, рядок 12 - «п’ять літ в’язниці»

с. 167, рядок 41 - «глянули з темного муру на Мокана...»

с. 168, рядок 8 - «та пишні, та срібні!»

ЛАСКА

Вперше надруковано в «Календарі «Громада» на рік 1926», Львів, 1925, с. 15-19, під назвою «Хочуть жити».

В ІЛ, ф. XII, зберігаються автографи оповідання: чорновий - № 3, 8 арк. великого формату, списаних чорним чорнилом, без дати; первісна назва: «Хочуть жити», і чистовий - № 126, 8 арк. великого формату, списаних чорним чорнилом, без дати.

Подається за першодруком.

НА КУПАЛА, НА ІВАНА

(Нарис з гуцульського життя)

Вперше надруковано в «Народному ілюстрованому календарі товариства «Просвіта» на звичайний рік 1926», Львів, 1925, с. 125-127.

В ІЛ, ф. XII, № 129, зберігається чорновий автограф оповідання - 8 арк. великого формату, списаних чорнилом і олівцем, без дати. Подається за першодруком.

КОЛЯДА

Вперше надруковано в газ. «Громадський голос», 1926, 2 січня.

В ІЛ, ф. XII, № 38 зберігається чорновий автограф оповідання - 5 арк. великого формату, списаних чорним чорнилом, без дати.

Подається за першодруком.

БО ЯК ДИМ ПІДОЙМАЄТЬСЯ

(Згадка)

Вперше надруковано в ЛНВ, 1925, кн. 4, с. 289-294.

В ІЛ, ф. XII, зберігаються два автографи оповідання. Чорновий автограф: № 50 - 12 арк. великого формату, списаних червоним чорнилом, без дати, незакінчений; № 25 - частина чорнового автографа, 1 арк., кінець оповідання від слів «Зелена смеречина тріскала» і до кінця; № 139 - частина чорнового автографа, 6 арк. великого формату без дати, списаних фіолетовим чорнилом і олівцем. Чистовий автограф: № 25 - 12 арк. великого формату, списаних чорним чорнилом, без дати.