Первоцвіт (збірка) - Бурбело Олександра

Казкові вечори

Вже починаються так рано.

Ось зірка блимнула згори,

Чи все у нас ошатно вбрано.

Ліхтарик місяць засвітив,

І почалося диво з див:

Сніжиночки заблискотіли

Сріблясто, золотаво, біло.

Позапліталися казки

У їх сяйливі мережки.

"Казковий вечір" їх зібрав,

В газеті всі надрукував.

Зашелестіли сторінки,

Оповідаючи казки.

Фентезi

У країні фентезі Дельторо

Падав сніг трояндово-рожевий.

Поспішав нападати, бо скоро

Мав кортеж прибути королеви.

Я ж із дітьми бавилася в сніжки –

Сніг там теплий і легкий, як вата.

Потім ми помандрували пішки

До людей, які вміють літати.

Там я і навчилась цього дива,

Гідного уяви поетеси.

Все Дельторо бачила, щаслива –

Репортаж мій був у їхній пресі.

Я й тепер літаю залюбки,

Як складаю вірші чи казки.

Злива

Жарт жартом, а це вже злива!

Ще й чується грім здалека.

Таки Перун має силу,

Перун та ще літня спека.

Природа немов святилище

Праслов’янського бога.

Полий, поливай же ще, –

Просить вербичка-небога.

А дощ шумить з переливами –

Грають крапель цимбали.

Шепчеться з грушами, сливами,

Чи досить води, чи мало?

Соловейко Лiни Костенко

Мої мрії такі, як небо –

Високі, мінливо-гарні.

Чого ще людині треба?

Ось побувала в книгарні.

Terra incognito книги...

Гортаю, не бачу дороги.

А надворі ж відлига!

То й промочила ноги.

Тепер же, як соловейко

Із вірша Ліни Костенко,

Вкриваюся теплим пледом,

П’ю липовий чай із медом.

Снiжинки

Розкриливши свої пушинки,

Летять, танцюючи, сніжинки

У білих сукенках на диво –

Такі святкові і красиві!

– Хто вам подарував вбрання?

– То ж Дід Мороз – наша рідня.

Снiгурi

Неначе яблуня в плодах,

Ця берізка в снігурах.

Ой, летіли! Ой, летіли!

Утекли від заметілей.

– Отож, просимо до нас! –

У двір вибіг весь наш клас.

Винесли гостям зернят –

Не страшний їм снігопад.

Вдягла ялинка пуховик

Вдягла ялинка пуховик

З пір’їнок білих неземних.

Сховала рученьки-гілки

В пухнасті муфти залюбки.

— Вона не змерзне в холоднечі! —

Радіє на санках малеча.

Стриба зайчик мiж кущiв

Стриба зайчик між кущів

Вушками пряде.

Гілка хрусне – і присів:

Небезпека де?

Почекає хвилин кілька

І слухає знов:

– Чи не хрусне знову гілка?

Далі я пішов.

Загадки

1. Укрив ведмедеві барліг,

Наче ковдра, білий ... .

2. Не іскринка, не рослинка,

А білесенька .... .

3. На вікні букет мімоз

Намалює нам ... .

4. Глянь! У нашій годівниці

Клюють сало дві ... .

5. У кого рівна-рівна спинка?

Це ж красується ... .

6. Мчать мене аж два коня –

Залишається ... .

7. У засніженім дворі

Рожевіють ... .

8. Чи, бува, не горить гілка?

Наче вогник, скаче ... .

9. Дайте моркву

й капустинку –

... аж ковтає слинку!

10. Хоч вогниста – не жар-птиця,

А кумасенька ... .

11. Не просто золотиста намистинка,

А це пшениці спілої ……

12. Нас годує всіх воно –

Золоте, смачне ……

13. Ми в поході кілька діб.

Нам підтримка – білий …

14. Усміхнувся ситий Гліб:

– Найсмачніше в світі – ……

15. Українська наша доле,

Ти широке чисте … !

16. Восени лежало голе –

Снігом вкрилось рідне … .

17. І ліси, й степи, й поля –

Українська все … .

18. В космосі вона здаля

Мов блакитний м’яч – … .