Статті, нариси - Павло Грабовський
Про ту історію розказував у своїй «Семейной хронике» Сергій Аксаков...- Дід Михайлова, Михайло Максимович, змальований в образі писаря Михайлушки в «Семейной хронике» С. Т. Аксакова.
...1844 р. вступив до Петербурзького університету...- Насправді рік вступу - 1846.
...1849 року... переїхав до Нижнього Новгороду.- Це сталося на початку 1848 р.
Шелгунова Людмила Петрівна - дружина Шелгунова Миколи Васильовича (1824-1891), російського революційного демократа, публіциста, літературного критика.
Восени 1861 року він випустив поклик до молодіжі...- Мається на увазі прокламація «К молодому поколению», написана Михайловим і Шелгуновим улітку 1861 р.
Скабичевський Олександр Михайлович (1838-1910) - російський історик літератури, критик.
Слівце на слівце. Уперше надруковано в ж. «Житє і слово», 1895, т. III. Підпис: Павло Граб. Епіграф запозичено із твору Т. Шевченка «І мертвим, і живим...».
Полемічна стаття спрямована проти помилкових тверджень Б. Грінченка. У статті недооцінюється творчість російського письменника Маміна-Сибіряка Дмитра Наркісовича (1852-1912).
Вільхівський - псевдонім Б. Д. Грінченка.
Потапенко Ігнатій Миколайович (1856-1929) - російський письменник ліберально-народницького напряму.
«Торбини реготу» - псевдогумористичні твори, змістом для яких служили низькопробні анекдоти.
Пила та Сисойко - персонажі повісті «Подлиповцы» російського письменника-демократа Решетникова Федора Михайловича (1841-1871), який у романах один із перших у Росії відобразив зародження робітничого класу.
...Тургенєв в листі до Анненкова каже...- Грабовський цитує лист І. С. Тургенєва до П. В. Анненкова від 24 січня 1869 р.
Т. Шевченко в Нижнім Новгороді. Уперше надруковано в ж. «Зоря», 1895, ч. 5. Підпис: Павло Граб.
З метою ширше ознайомити галицьких читачів з матеріалами, що друкувалися в російській пресі про Т. Шевченка, П. Грабовський стисло переказує зміст статті Г. П. Дем’янова «Т. Г. Шевченко в Нижнем Новгороде (1857-1858 гг.)», надрукованої в «Историческом вестнике», 1893, т. 3.
Шрейдерс Костянтин Антонович (?-1894) - нижньоновгородський чиновник, знайомий Т. Шевченка.
Мельников Павло Іванович (псевдонім - Андрій Печерський, 1819-1883) - російський письменник.
Споминки про д-ра Александрова. Уперше надруковано в ж. «Зоря», 1895, ч. 13. Підпис: Павло Граб.
Александров Володимир Степанович (1825-1893) - український письменник і перекладач. У 1887 і 1893 рр. видав у Харкові альманах «Складка».
До тих, що мають чим слухати (Побіжна заміточка). Уперше надруковано в ж. «Зоря», 1895, ч. 14. Підпис: Панько.
У статті піддаються різкому осуду галицькі москвофіли - поміщицько-клерикальна партія, зорієнтована на реакційні кола царської Росії і водночас на австрійську монархію.
Марков Осип (1849-1909), Мончаловський Осип (1858-1906) - журналісти-москвофіли.
Левицький Іван Омелянович (1850-1913) - український бібліограф.
Ламанський Володимир Іванович (1833-1914) - російський історик, публіцист, слов’янофіл і панславіст.
На далекій півночі. Думка в прозі. Уперше надруковано в ж. «Зоря», 1859, ч. 16. Нарис присвячено М. Г. Чернишевському.
...сумний, закинутий будинок...- Вілюйська тюрма, де 12 років перебував Чернишевський.
Дещо про освіту на Україні. Уперше надруковано в ж. «Зоря», 1897, ч. 2. Підпис: Павло Граб.
Економічна безвикрутність благословенної Полтавщини. Уперше надруковано в ж. «Життє і слово», 1896, т. V. Підпис: Павло Граб. Датовано липнем 1896 р.
Неземські губерні - Київська, Волинська, Подільська, в яких до 1911 р. не було земств, органів місцевого самоврядування.
Сумна сторінка. Уперше надруковано в ж. «Зоря», 1897, ч. 3. Підпис: Павло Граб.
...маніфест про рушення посполите викликав у Київщині чимале збурення серед люду...- Йдеться про селянський рух («Київську козаччину»), причиною виникнення якого стало розпорядження про організацію чотирьох кінних козачих полків з селян та опублікування маніфесту про призов ополченців до війська.
Дещо про творчість поетичну. Уперше надруковано в ж. «Зоря», 1897, ч. 3. Підпис: Павло Граб.
«По морю и суше» - журнал, що виходив у Києві, а потім в Одесі (1893-1895 рр.).
Кернеренко Грицько - маловідомий український поет. Рецензію на збірку віршів Кернеренка написав Комаров Михайло Федорович (1844-1913) - український бібліограф, критик, фольклорист.
«Живі струни» - збірник українських народних пісень, що вийшов у Чернігові 1895 р.
Слов'янам. Нові вірші Т. Г. Шевченка. Уперше надруковано М. С. Возняком в «Наукових записках» Львівського держуніверситету ім. І. Франка 1946 р. (т. III, серія філологічна, вип. перший).
Стороженко Микола Ілліч (1836-1906) - російський та український історик літератури, дослідник західноєвропейських літератур, професор Московського університету.
...панславістом в московському розумінню...- Тут йдеться про реакційні російські кола, що ставили собі за мету об'єднання всіх слов'янських народів під владою російського царизму.
Коллар Ян (1793-1852) - діяч словацького і чеського національного Відродження, поет, учений, виступав за культурне зближення слов’ян.
Шафарик Павло Йозеф (1795-1861) - діяч словацького і чеського національних рухів 30-40-х років XIX ст., історик, філолог, поет.
Данило Михайлович Кавунник-Велланський. З поводу п’ятдесятилітніх роковин його смерті (1774-1847). Уперше надруковано в «Записках наукового товариства імені Шевченка», 1897, т. XV, розд. 5. Підпис: П. Граб.
Велланський (Кавунник) Данило Михайлович (1774-1847) - український і російський філософ-ідеаліст, послідовник Шеллінга, вчений-медик.
Одоєвський Володимир Федорович (1803 або 1804-1869) - письменник і музикознавець, один із зачинателів російського класичного музикознавства.
Окен Лоренц (справжнє прізвище Оккенфус, 1779-1851) - німецький природознавець і натурфілософ, послідовник Шеллінга.
Павлов Михайло Григорович (1793-1840) - російський філософ-ідеаліст, фізик, агробіолог, послідовник натурфілософії Шеллінга і Окена, професор Московського університету.
Надєждін Микола Іванович (1804-1856) - російський критик, естетик, один із перших почав розробляти естетичні принципи реалізму.
