Байки - Леонід Іванович Глібов

При зовнішній подібності до криловської «Тучи» (1815 р.) являє собою оригінальний, пройнятий глибоким ліризмом твір. У М. Старицького байка «Хмара» - близький переклад твору Крилова.

МАНДРІВКА

Вперше надрукована в Чернігові в 1889 р. окремою книжечкою під назвою «Там хороше, де нас нема».

Подібний сюжет - у Лафонтена (який використали Дмітрієв і Крилов). У Л. Глібова в значній мірі самостійна розробка сюжету (введено нові дійові особи, посилена ліричність викладу тощо). Цією темою цікавилось і чимало інших письменників (Сумароков, Хвостов, Дмітрієв, П. Білецький-Носенко).

ДИКОВИНА

Вперше надрукована в журналі «Зоря» за 1891 р. У Крилова - байка «Лжец» (1811 р.).

Сюжет широко розповсюджений і в українському фольклорі (див. М. Драгоманов «Малорусские народные предания и рассказы», Б. Грінченко «Этнографические материалы» тощо).

З письменників до цієї теми зокрема зверталися Сумароков («Хвастун»), Хемніцер («Лжец»), М. Старицький («Брехун») та інші.

КОНИК-СТРИБУНЕЦЬ

Вперше надрукована в журналі «Дзвінок» (1890 р.). Широко розповсюджена тема, використовувана різними поколіннями літераторів, розпочинаючи ще з Езопа (пізніше - Ляфонтен, Сумароков, Хемніцер, А. Боровиковський, М. Старицький та ін.).

Щодо українських фольклорних джерел - див. В. Гнатюк «Українські народні байки».

У Крилова - «Стрекоза и Муравей» (1808 р.).

ДІДОК У ЛІСІ

Вперше надрукована у виданні 1904 р. (у видання 1895 р. не потрапила,- з рукопису була викреслена цензором).

У Крилова - «Крестьянин и Смерть» (1807 р.).

Тема ця привертала увагу багатьох письменників, починаючи ще з Езопа; пізніше - Лафонтена, Тред’яковського («Старик и Смерть»), Державіна («Смерть и Старик»), Л. Боровиковського («Смерть»), П. Білецького-Носенка («Дровосік та Смерть»), М. Старицького («Дід та Смерть») та інших.

ГАВА Й ЛИСИЦЯ

Вперше надруковано в збірці 1904 року (з рукопису, підготовленого до друку в 1895 р., викреслена цензором).

У Крилова - «Ворона и Лисица» (1808 р.), сюжет запозичений у Лафонтена...

Сюжет байки, відомий ще з творів Езопа, Федра, був широко розповсюджений і в нашій літературі (до нього, зокрема, зверталися Тред’яковський, Сумароков, Херасков, П. Білецький-Носенко, М. Старицький та інші).

Щодо фольклорних матеріалів, то вони вміщені в «Українських народних байках» В. Гнатюка і в його ж «Етнографічних матеріалах угорської Русі» (т. VI).

ГУСИ

Вперше надрукована в галицькому журналі «Зоря» (1892 р.).

У Крилова - байка «Гуси» (1811 р.).

Подібний байковий сюжет в українській літературі розробляли Л. Боровиковський («Гуси»), П. Білецький-Носенко («Гуси»), М. Старицький («Гуси»).

ПЕНЯ

Вперше надрукована в журналі «Зоря» (1891 р.).

У Крилова - байка «Напраслина» (1816 р.).

На відміну від ситуації в криловсьюй байці, де хитрий брамин обдурює свого «патрона», у Л. Глібова наймит змушений обманювати свого хазяїна, будучи голодним.

На цю тему вміщувались оповідання ще в російських збірниках середини XVIII ст., які, як гадають дослідники, були відомі Крилову.

ПІВЕНЬ І ПЕРЛИНКА

Вперше надрукована в журналі «Дзвінок» (1890 р.).

У Крилова байка «Петух и Жемчужное зерно» (1802 р.), перероблена з Лафонтена.

Подібні сюжети - у Федра, Тред’яковського, Сумарокова, Хвостова. В українській літературі - у П. Білецького-Носенка («Півень да Жемчужноє зерно»).

ЛЕВ-ДІДУГАН

Вперше надрукована в журналі «Дзвінок» (1890 р.).

Цілком оригінальне використання мотивів двох байок Крилова: «Лев состарившийся» (1822 р.) і «Лисица и Осел» (1823 р.).

Сюжет цей взагалі досить розповсюджений в світовій літературі (Езоп, Федр, Лафонтен).

Як наслідування лафонтенівського сюжету - в російській літературі байки Тред’яковського, Сумарокова, Ізмайлова.

В українському фольклорі - В. Гнатюк «Українські народні байки», т. I-II (Львів, 1916 р.).

ОСЕЛ І СОЛОВЕЙ

Вперше надрукована в львівському «Ілюстрованому календарі т-ва «Просвіта» на рік 1892».

У Крилова - «Осел и Соловей» (1811 р.).

М. Старицький переклав цю байку під назвою «Осел і Соловейко».

ЩУКА Й КІТ

У Крилова - «Щука и Кот» (1813 р.).

Вперше надрукована в журналі «Дзвінок» (1891 р.). Крім згадуваних вище фольклорних матеріалів, вміщених в збірнику В. Гнатюка, сюжет цей розроблявся Л. Боровиковським («Щука»), М. Старицьким («Щупак та Кіт») та іншими.

ЛЕВ НА ОБЛАВІ

Вперше надрукована у виданні 1895 року. Сюжет розроблявся ще Езопом, Федром, Лафонтеном; в російській літературі - Тред’яковським, Сумароковим, Державіним та ін. Щодо української літератури, то сюжет цей використаний письменником А. Радивиловським в одному з його казань (XVII ст.).

Пізніше з’являються байки П. Білецького-Носенка («Львиний розділ»), М. Старицького («Лев на вловах»), Б. Грінченка («Лев - товариш»). Останні дві - більш-менш близькі до оригіналу перекладу з І. Крилова.

Відома і з фольклорних першоджерел (див. В. Гнатюк «Українські народні байки»).

ШЕЛЕСТУНИ

Вперше надрукована в журналі «Зоря» (1891 р.).

У Крилова - «Листы и Корни» (1811 р.).

У Л. Глібова дано більш загальне, в порівнянні з Криловим, трактування проблем людської етики і моралі.

ЦУЦИК

Вперше надрукована в журналі «Зоря» (1892 р.).

У Крилова - «Две Собаки» (1823 р.).

Подібні сюжети у П. Вяземського, Ізмайлова, Л. Боровиковського та інших письменників.

ХАЗЯЙКА І ЧЕЛЯДКИ

Вперше надрукована в журналі «Дзвінок» (1890 р.).

У Крилова - «Госпожа и две служанки» (1816 р.).

Подібна тема розроблялася ще Езопом, якого і використали в тій чи іншій мірі в своїх байках Лафонтен, Тред’яковський, Сумароков, польський байкар Красіцький, П. Білецький-Носенко, Л. Боровиковський та інші письменники.

ЖАБИ

Вперше надрукована в журналі «Дзвінок» (1890 р.).

У Крилова - «Лягушки, просящие царя» (1809 р.).

Подібні сюжети розроблялися Езопом, Федром, Лафонтеном. У нас - Майновим, П. Білецьким-Носенком («Жаби, що просять собі царя»), Б. Грінченком («Жаби») та іншими літераторами.

ВЕРЕДЛИВА ДІВЧИНА

Вперше надрукована в журналі «Зоря» (1890 р). Ще