Дурепи - Басан Валентина

Побачивши свою симпатію в такому вигляді, Саша розбив кулаки в кров об дерево, розбити кулаки об суперника він не наважився. Уляна заспокоювала молодшого брата і навіть пустила сльозу про невдалі стосунки Саші і його нареченої. Але потім плавно перейшла до справи.

Їй потрібні були гроші, великі гроші, гроші, щоб ніколи більше не шукати чоловіка і не бути від нього залежною. Уля-Тоня була не тільки красунею, вона ще була великою розумницею, бо знала, краса не вічна, а капітал, який вони можуть сколотити разом з братом, залишиться з нею назавжди.

Вона знайомилася з чоловіками, відводила їх за собою, а Саша займався покинутими, самотніми, в'янучими дружинами, які про такого Аполлона і фантазувати не могли. Дружини забували з ним про чоловіків, а чоловіки з Тонею — про дружин. І все це було лише заради однієї, святої мети – грошей. Тоня хотіла багато, дуже багато. Щоб полетіти і забутися або забутися і полетіти. Далеко і назавжди. Назавжди і далеко.

Тепер брат теж називала її Антоніна, щоб залишити в минулому їх голодне, злиденне, босе дитинство, смерть матері і байдужість батька. Олександр, як і сестра, був високим і дуже красивим. Його обличчя, тіло, голос були безвідмовною приманкою для багатих і самотніх дам, які готові були розділити з ним свою самотність і суму на кредитній карті.

Він слухав її, перебуваючи в упевненості, що тепер він – головний в сім'ї, він несе відповідальність за свою сестру Тонечку за її дочку, яку Тоня народила від європейського князя-винороба.

З донькою вийшло все навіть дуже чудово. Задовго до знайомства з Алісою, Тоня з Сашею полетіли в Чорногорію, Олександр із супутницею, а Тоня, як незнайомка, на сусідньому сидінні в бізнес класі. Князь підвернувся випадково, в тому ж самому бізнесі, як виявилося, він летів на свою яхту в Будві і запросив до себе в гості чарівну красуню, що вільно говорила англійською. Через два тижні брат і сестра зустрілися в аеропорту вже без своїх супутників, засмаглі і щасливі. Вони обнялися і пройшли на посадку в бізнес. Олександр ніс у сумці на поясі чарівну карту мастеркард, на яку була переведена просто божевільна сума від вдячної сердечної подруги, а Тонечка ще не знала, що несла під серцем маленьку дівчинку, зачату під столітнім виноградником в родовому маєтку біля маєтку.

Князь був сімейною, але порядною людиною. Зробивши всі необхідні аналізи, він переконався, що дитина від нього і дав доньці своє прізвище, попередньо склавши зі своїм адвокатом договір, який Тоня з легкістю підмахнула. У ньому йшлося про щомісячну допомогу на дитину до вісімнадцятирічного віку на карту матері, яку він відкрив на її ім'я. Так само на дочку був відкритий рахунок, на якому вже знаходилося сто тисяч євро. Цими грошима Крістін або Христина, так Тоня назвала дочку, могла скористатися після досягнення нею двадцяти одного року, лише в двох випадках, якщо цими грошима буде оплачена навчання Крістін або житло Крістін. У будь-якому іншому випадку ні мати, ні дочка цими грошима скористатися не зможуть. Ушла Антоніна відразу ж провернула у себе в голові схему купівля будинку Христини – продаж будинку Христини, наївні європейці, але виду не подала і продовжувала слухати адвоката зі стурбованим виразом обличчя.

Ось так в житті Саші виникла його справжнісінька, чиста і світла любов, Христиночка, племінниця, яку він любив, як свою дочку, а вона називала його татом. Тоня і Саша не заперечували, адже в цьому місті ніхто не знав, що вони брат і сестра, тим більше попереду була остання, найголовніша справа.

Ті, хто полював на Кучкова, вийшли на брата і сестру одночасно, не давши їм домовитися між собою. Організація знала, чим займається Саша, розводячи багатих і дуже багатих жінок. Один з ошуканих чоловіків виявився справжнім бандитом, тобто правлячою владою. Ця ж влада іноді і давала замовлення Кучкову в тіньовому Інтернеті через своїх агентів. Але ведення своїх маленьких бізнесів з наркотрафіку в азіатських країнах ставало причиною шантажу від конкурентів у владі, а іноді, що набагато страшніше, від друзів у владі.

Кучкова треба було терміново прибрати.

Відстежуючи камери спостереження, міністр виявив свою старіючу і сильно питущу дружину з кимось новеньким. Причин для ревнощів у нього не було. Вони вже тридцять років з тридцяти п'яти спільно прожитих не заходили один до одного в спальню. Він уже років десять був у таємних, але міцних стосунках з помічником свого колеги, тому з посмішкою і повагою ставився до маленьких жіночих витівок. Переглядаючи відео він замилувався новим коханцем, красивим, як янгол, і таким пристрасним. Але пробивши його в базі, виявив, що цей ангел вже давно упав з небес, наживаючи на самотніх і нещасних дамах бальзаківського віку цілі статки. Сестра, яку вирахували ще швидше, була красунею і теж з підмоченою репутацією. В її соцмережах накопали стільки доказів про невірність багатих і шанованих, що чоловік скинув брову. Ідеальна пара. Пару взяли в розробку.

Тоня познайомилася з Алісою і зажила життям, від якого бігла, життям сірої миші, життям офісного хробака, життям планктону.

Коли в гру включився Саша, Антоніна зітхнула з полегшенням. Фінал близький. Близький, твою матір. Її дратувала, тупа і абсолютно сіра Аліса, дратувало все, що з нею пов'язано, але більше всього на світі її дратував Кучков. Тоня відчувала його погляди млосних очей не видоєнної корови, розуміла, що будить в немічному тілі справжній ураган почуттів досі невідомий Паші, але спати вона з ним вже точно не збиралася.

Її завдання було подружитися з Алісою, вивести на неї брата, який щось повинен дізнатися у цивільного чоловіка цієї самої Аліси. Дріб'язкова операція розтягнулася, але наказ був чіткий і серйозний, не злякати, тому брат і сестра діяли не тільки акуратно, але і продумано, що було абсолютно вірним рішенням, так як від цього залежало їхнє життя і життя Крістін.

Вечір вбивства Кучкова був розписаний, як по нотах: Олександр повинен провести з Алісою ніч, щоб уникнути зайвих жертв і свідків.

А після вбивства Павла, на Олександра, якого хотів послати на той світ цей самий обдурений чоловік-міністр чисто з принципу, прихопивши туди ж і сестру разом з незаконнонародженою дитиною, вийшов слідчий Герман Туманський, який сидів всім бандитам у владі скалкою в дупі. Обробивши Сашу, як свого інформатора, Герман почати ритися в справі, яку закрили і забули, перевівши гроші на потрібні рахунки, відкриті на підставні фірми в третіх країнах і прибравши небезпечного виконавця Павла Кучкова.

Можна сказати саме Туманський і врятував життя Саші і Тоні, які про операцію зі зрозумілих причин мовчали, як риба об лід.

Завданням Саші ще до смерті Кучкова було виконання його професійної діяльності, а саме загнати Алісу в борги, щоб вона заворушила Кучкова або сама вийшла на його мільйони. Тепер після його смерті брат і сестра вирішили, що якщо слідчий цікавиться, значить щось у Аліси ще залишилося, щось таке, що може забезпечити їм добробут до кінця їхніх днів. І вони вирішили діяти за раніше обумовленим планом, а саме заганяти нещасну цивільну вдову в страшні борги.

Слідчий на зустрічах з Олександром запитував про ноутбук і про будь-які інформаційні носії, які можуть зберігатися в квартирі вбитого. Саша чесно перерив квартиру, коли ночував у Аліси, поки втомлена від ласки і сексу господиня орендованої квартири спала на зім'ятих простирадлах.

Але Тоня виявилася розумнішою брата, вона змусила Алісу саму знайти те, що всі так наполегливо шукали і не знайшли. Таємничу флешку з інформацією.

Глава 21

О Ріо, Ріо! Ти – прекрасний! Ріо-де-Жанейро, місто-карнавал, місто-свято, місто-сонце, місто-легенда, місто вічного щастя, танців і веселощів. Місто народжене Атлантикою і виплекане смарагдовою зеленню дерев, де в квітучих садах співають райські птахи, а від різноманітності і аромату фруктів можна збожеволіти.

Вона з дитинства пам'ятала ці рядки журналу мандрівників, який колись принесла зі шкільної бібліотеки. Випуск був про Бразилію, точніше про її перлину, Ріо-де-Жанейро. Вона акуратно вирізала сторінку з фотографією узбережжя, на яке ласкаво дивився Христос Спаситель, відкриваючи назустріч місту і його жителям свої всеосяжні і вічні обійми любові і спасіння. Вона хотіла стати частиною того міста, стати частиною того світу, де сонце, Атлантичний океан і Христос, що наглядає за усією цією красою.

Зійшовши з трапа літака вона вдихнула солоне, гаряче повітря і заплющила очі від сонця. Галеан, головний повітряний порт Ріо, зустрічав її сотнями туристів, тисячами валіз і сувенірів, оголошеннями португальською та англійською мовами. Митниця виявилася більш ніж формальною і вона вийшла з аеропорту, озираючись у пошуках таксі. Черговий таксист допоміг їй з валізами і схвально кивнув, коли вона назвала адресу п'ятизіркового готелю на самому узбережжі.

Після смерті Кучкова вона зрозуміла, що у нього залишилися гроші, великі гроші, які треба знайти самостійно, поки їх не знайшов хтось інший. І вона знайшла, вона зробила це, вона розгадала одну з численних Пашиних загадок.

На флешці було багато інформації, компромату, фотографій і відео, які могли стати не просто крахом київської мафіозної верхівки, а її знищенням. Але вона не чіпала ні фото, ні відео, ні компромат. Вона скачала собі лише папку з інформацією по Пашиному анонімному рахунку на пред'явника, який він відкрив, як фінансову подушку в Ріо-де-Жанейро. Всі паролі, коди і доступи зберігалися тут же, в цій папці. Рахунок безстроковий, одержувач може бути ким-завгодно, головне, він повинен ввести трирівневий пароль, потім пін-код і в касі банку отримати необхідну суму або ж всю суму з рахунку.

Прийнявши душ в заброньованому номері, вона перевдяглася в нову сукню, відірвавши бирку руками. З собою у неї була лише сумочка на поясі для телефону, паспорта і документів. Одягнувши на незасмаглі ноги зручні шкіряні мокасини, вона вискочила з номера готелю голосно грюкнувши важкими дверима.

Перевівши всю суму відразу, вона вийшла з банку і сіла в таксі.

— Куди, сеньйора?

— Порт.

У каюті круїзного лайнера було свіжо і затишно. Балкончик каюти вміщував невеликий кавовий столик і зручне крісло.