Росли укупочці, зросли… - Тарас Шевченко
"Росли укупочці, зросли..." - один із найвідоміших віршів Тараса Шевченка, який став справжньою класикою української літератури. Вірш був написаний в 1840 році, але його зміст залишається актуальним і до цього дня.
У вірші автор звертається до рослин, які зростають у лузі та поруч з хатою. Він зазначає, що хоча рослини не мають голосу, вони є живими і можуть почувати біль. Тому він закликає всіх бути милосердними та добрими до всього живого, навіть до рослин.
Цей вірш є прекрасним прикладом поетичного мистецтва Тараса Шевченка. Він не тільки передає дух національної свідомості, але й ставить глибокі філософські питання про взаємодію людини з природою та іншими живими істотами.
Читачі зможуть насолодитися цим віршем в електронній бібліотеці, читаючи його онлайн безкоштовно та без реєстрації на сайті readbooks.com.ua. Завдяки цьому кожен бажаючий матиме змогу ознайомитися з творчістю Тараса Шевченка, яка є невід'ємною частиною культурної спадщини України.
Росли укупочці, зросли…
Тарас Шевченко
Росли укупочці, зросли;
Сміятись, гратись перестали.
Неначе й справді розійшлись!..
Зійшлись незабаром. Побрались;
І тихо, весело прийшли,
Душею-серцем неповинні,
Аж до самої домовини.
А меж людьми ж вони жили!
Подай же й нам, всещедрий боже!
Отак цвісти, отак рости,
Так одружитися і йти,
Не сварячись в тяжкій дорозі,
На той світ тихий перейти.
Не плач, не вопль, не скрежет зуба
Любов безвічную, сугубу
На той світ тихий принести.
25 іюня [1860, С.-Петербург]
