Кобзар - Шевченко Т. Г.

Україні. Т. Шевченко гостро картав її як захисницю інтересів дворянства та душительку антифеодальних рухів у Російській імперії.

321 - Кобила - тут: колода, до якої прив'язували засудженого до покарання різками.

322 - Пікінери - військово-поселенські полки, створені на Україні царським урядом в другій половині XVIII ст. для захисту від нападів турків і кримських татар. Пікінери були озброєні рушницями й списами-піками, звідси й їхня назва.

323 - Скрипиці - дерев'яні колодки, що їх набивали на ноги в'язням замість кайданів.

324 - Очаков (Очаків) - турецька фортеця над Дніпровсько-Бузьким лиманом (тепер місто Миколаївської області). В поемі йдеться про взяття Очакова російськими військами в 1788 р. під час російсько-турецької війни 1787-1791 рр. За Ясським мирним договором 1791 р. Очаків відійшов до Росії.

325 - Бо тут Сибір була колись. - Тобто - місце заслання.

326 - Варнак - Див. приміт. до поеми «Москалева криниця». Тут варнак - кріпак- месник.

327 - Іква - права притока річки Стир на Волині.

328 - пропуск в автографі Т. Шевченка

329 - Броварський ліс - ліс на лівому березі Дніпра біля м. Броварів, недалеко від Києва.

330 - В основу сюжету покладено легенду про «святе дерево» казахів «джангисагач».

331 - А кайзак на хирю... - казах собі на біду.

332 - Тингиз (казах.) - море.

333 - Арал - «Аральське море». (Приміт. Т. Шевченка).

334 - Кара-бутак - «невеличка річка». (Приміт. Т. Шевченка).

335 - Сингичагач - «одно дерево». (Приміт. Т. Шевченка).

336 - В автографі твір заголовка не має. Вперше поему надруковано в «Кобзарі» 1876 р. під редакторською назвою «Царі», яка стала традиційною.

337 - Аполлон -за грецькою міфологією, син Зевса, бог мистецтва. Сестра Аполлона - муза.

338 - Парнас - гора в Греції; за грецькою міфологією, одне з місць перебування Аполлона і муз.

339 - Стогни (церк.-слов.) - майдани.

340 - Давид - давньоєврейський цар (1012-972 рр. до н. е.).

341 - Сподар - господар.

342 - Гурій (Урія Хетеянин) - воєначальник ізраїльського війська, жінка якого сподобалася цареві Давиду. Щоб усунути суперника, Давид в одному з боїв послав Урію на вірну смерть.

343 - Вірсавія - дружина Урії, а потім Давида, від якого вона народила царя Соломона, відомого своєю мудрістю.

344 - Кінва - великий дерев’яний кухоль.

345 - Сикер - хмільний напій.

346 - Анафан - біблійний пророк; картав Давида за вбивство Урії.

347 - Самантянина - Авісага Сунамітянка, дівчина з племені сунамітян - стародавнього народу, що жив у Палестині.

348 - Крин той сельний - польова лілея.

349 - Ю (церк.-слов.) - її.

350 - Рогволод - полоцький князь (друга половина X ст.).

351 - Рогніда - дочка Рогволода, була посватана за київського князя Ярополка, але Володимир, тоді ще новгородський князь, напав на Полоцьк, убив Рогволода і сам одружився з Рогнідою.

352 - Ладо - за старослов’янською міфологією, богиня весни й кохання. Лель - її син.

353 - Валькірії - за давньоскандінавською міфологією, войовничі діви-богині, які допомагали героям у боях.

354 - Володимир - великий князь київський Володимир (?- 1015), запровадив на Русі християнство, за що церква оголосила його святим. За Володимира Київська Русь зазнала піднесення, досягла значної політичної могутності.

355 - Потя (церк.-слов.) - порізав, побив.

356 - Поя (церк.-слов.) - взяв (у даному разі - в наложниці).

357 - ...Прийшли в Дар'ю... - тобто в Сирдар'ю, річку, що впадає в Аральське море.

358 - Ватага - тут: рибальський зимівник. У такому зимівнику розташувалась експедиція для дослідження Аральського моря, у якій брав участь Т. Шевченко.

359 - Оранда - шинок.

360 - Борці - молоді хлопці, що ходили по селах і мірялися силою в сільськими парубками.

361 - Діана - у римській міфології богиня місяця й полювання, тут - місяць.

362 - Островна (Островне) - село (станиця) Оренбурзької губернії (тепер село Сарактаського району, Оренбурзької області РРФСР). У той час було заселене переселенцями-українцями. Тут Т. Шевченко був у червні 1847 р. та в травні і восени 1850р.; пізніше згадував Островну у повісті «Близнецы». ...Таки земляк наш з Островної… - За припущенням дослідників, матрос на шхуні Аральської описової експедиції «Константан», уродженець села Островної Іван Васильєв.

363 - П. С. - Петро Скоропадський (1805-1848), чернігівський поміщик-кріпосник, нащадок гетьмана І. Скоропадського. Видавав себе за ліберала-українофіла. Т. Шевченко зустрічався з ним у своїх знайомих на Чернігівщині й Полтавщині.

364 - Г. З. - Ганна Закревська (1822-1857), дружина поміщика, полковника у відставці П. О. Закревського (бл. 1801-1882). Т. Шевченко познайомився з Закревськими 1843 р., бував у їхньому маєтку Березовій Рудці на Полтавщині, намалював портрет Г. Закревської і її чоловіка.

365 - Старесенька мати! - Волховська Тетяна Густавівна (1763-1853), власниця села Мойсівки на Полтавщині (тепер село Драбівського району, Черкаської області). У червні 1843 р. Т. Шевченко разом з Є. Гребінкою відвідав Мойсівку, там познайомився з деякими представниками демократично настроєної інтелігенції.

366 - В автографі твір заголовка не має. Назва «Марина» (за ім'ям героїні поеми) редакційна і подається за традицією.

367 - Коч - карета, фаетон.

368 - Білиця - жінка, яка готується стати черницею.

369 - Кирик - мабуть, образ із народної казки.

370 - В автографі твір заголовка не має. Вперше надрукований під редакційною назвою «Сичі», яка тепер подається за традицією. Це єдина байка Т. Шевченка, в якій відображено події в Галичині в лютому 1846 р., коли австрійський уряд використав антифеодальний