Кобзар - Шевченко Т. Г.

з трону етруського царя Тарквінія Гордого і встановив республіканський лад у Римі. Марк Юній Брут -римський політичний діяч, один з організаторів змови і вбивства імператора Юлія Цезаря (44 р. до н. е.). Тут Т. Шевченко згадав Брута як борця проти деспотизму.

244 - Коклес - легендарний римський герой, відомий тим, що врятував Рим, сам-один обороняючи міст на річці Тібр від війська етруського царя Порсени.

245 - Титло - надрядковий знак, який у церковнослов'янському письмі означає скорочення.

246 - І на Січі мудрий німець картопельку садить... - Йдеться про заселення півдня України німцями-колоністами наприкінці XVIII та на початку XIX ст.

247 - Холодний Яр - місцевість у лісі поблизу Чигирина, де збиралися гайдамаки 1768 р.

248 - Нерон - Нерон Клавдій Цезар (37-68), римський імператор, відомий своєю жорстокістю. Ім'я Нерона стало символом кривавого тирана.

249 - Пятно в нашей истории... - Т. Шевченко тут мав на увазі книжку дворянського історика А. О. Скальковського (1808-1899) «Наезды гайдамак на Западную Украину в 1733-1768 гг.», у якій той паплюжив антифеодальну боротьбу українського селянства, називав гайдамаків розбійниками і грабіжниками.

250 - Цикл складається із десяти віршів - переспівів псалмів, автором яких, за біблійною легендою, був давньо-іудейський цар Давид. Т. Шевченко звертається до біблійних переспівів з метою своєрідної героїзації революційної боротьби. Релігійна форма псалмів давала можливість втілити в них думки, які суворо переслідувала цензура.

251 - Вскую (церк.-слов.) - чому, чого, доки.

252 - Аарон -за біблією, іудейський первосвященик.

253 - Омети - краї одежі, поли.

254 - Єрмон - гора в Палестині.

255 - Орган - тут: давній музичний інструмент, ріжок.

256 - Тимпан - стародавній музичний інструмент, рід литаври.

257 - Мар'яна - сирота-наймичка, яку, за переказами, Т. Шевченко зустрів у селі В'юнищах і подарував їй гроші на хустину.

258 - Катруся. - Поет мав на увазі образ Катерини з однойменної своєї поеми.

259 - Що молились з козаками в турецькій неволі... - Йдеться про поему «Гамалія», в якій Т. Шевченко зобразив бранців у турецькій неволі та їх визволення.

260 - ...І Оксану, мою зорю... - Оксану Коваленко, якій він присвятив поему «Мар'яна-черниця».

261 - В автографі заголовка немає. У виданні «Кобзаря» 1887 р. вірш надруковано під редакційною назвою «Заповіт», яка стала традиційною.

262 - Поема відома у двох редакціях: перша (1847) - під назвою «Осика», і друга (1858), кардинально відмінна від першої,- під назвою «Відьма». У цьому виданні «Кобзаря» подається друга редакція.

263 - Коло осіннього Миколи... - перед 19 грудня.

264 - Вовкулак - у повір'ях деяких слов'янських народів - перевертень, мрець, який виходить уночі з могили, щоб ссати кров із сплячих людей.

265 - Волощина - князівство між Дунаєм і Карпатами, що було під владою Туреччини. 1829 р. здобуло автономію. Тепер область Соціалістичної Республіки Румунії.

266 - Бендери - місто в Молдавії на правому березі Дністра.

267 - Ірод - цар Іудеї (І ст. до н. е.). Його ім'я стало синонімом бездушної, жорстокої і розбещеної людини. Тут Т. Шевченко має на увазі пана-кріпосника.

268 - Цикл написаний у казематі III відділу під час слідства над учасниками Кирило- Мефодіївського товариства (з 17 квітня по 30 травня 1847 р.). В Орській фортеці Т. Шевченко дописав вірш «Згадайте, братія моя...», який став заспівом до циклу.

269 - Костомаров Микола Іванович (1817-1885) - український і російський буржуазно-ліберальний історик, письменник, етнограф і публіцист. Один із засновників і діячів Кирило-Мефодіївського товариства, в якому стояв на помірковано ліберальних позиціях. З Т. Шевченком познайомився 1846 р. в Києві.

270 - ...Ни про младенческие сны. - Неточна цитата з вірша В. А. Жуковського «Цветок».

271 - ...И меньше белой не дарила. - Йдеться про тодішні асигнації (паперові гроші Російської імперії) вартістю 25 крб., які друкувалися на білому папері, звідси їх назва.

272 - ...З киргизами убогими. - Т. Шевченко тут має на увазі казахів. Киргизами тоді називали всі кочові племена в закаспійських степах.

273 - Віват! (Латин.) - Хай живе! Тут: заздравний вигук.

274 - Кунштики - тут: візерунки, прикраси.

275 - Чєнчіо - Беатріче Ченчі, жила в другій половині XVI ст., дочка римського вельможі Франческо Ченчі. За переказами, вбила свого батька, який хотів її збезчестити.

276 - Саваоф - бог, за біблією, грізний, мстивий суддя.

277 - Седмиця - сім днів, тиждень.

278 - Вибла могила - висока могила недалеко Переяслава-Хмельницького. Про неї Т. Шевченко писав у археологічних нотатках 1845-1846 рр.: «Между местечками Березанью и Яготином, в 15 верстах от Переяслава, огромное древнєє земляное укрепление. Предание говорит, что какая-то княжна переяславская Домна защищалась здесь от неприятелей (неизвестно каких) и была ими побеждена, и укрепдение разрушено, почему и названо Выбле, то есть выбылое, оставленное».

279 - Трахтемиров - містечко (тепер село Трахтемирів, Канівського району, Черкаської області) на правому березі Дніпра, неподалік Переяслава-Хмельницького, що належало Запорозькій Січі.

280 - Монастирище - село поблизу Трахтемирова (тепер село Монастирок, Канівського району, Черкаської області).

281 - ...І всю Гетьманщину кругом. - Див. приміт. до поеми «Катерина».

282 - ...Батька Богдана могила мріє... - «По Золотоношской дороге в семи верстах от города Переяслава высокий курган, называемый Богданова могила». (З археологічних нотаток Т. Шевченка). Богдан - Богдан Хмельницький. (Див. приміт. до поеми «Гайдамаки»). Трибратні давні могили.- «По Киевской дороге в пяти верстах от Переяслава над самой дорогой три высоких Кургана, называемые Трибратни могилы». (З археологічних нотаток Т. Шевченка).

283 - Зміст твору пов'язаний з подіями на Україні після шведської навали (1708-1709), зрадою Мазепи і зруйнуванням Запорозької Січі (т. зв. Старої Січі) військом Петра І. Частина козаків на