ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє - Тім О’Райлі
Спершу Джен сумнівалася, бо не хотіла полишати Code for America. Проте Тодд наполягав. «Він як вода, що камінь точить», — казав майбутній колега Джен, Нік Сінай. І Джен погодилася. «Я приїду, — сказала вона Тоддові, — але за умови, що зможу створити нову установу, схожу на британську GDS».
Цифрова служба — особлива установа Великої Британії, яка на той час була підзвітна Кабінет-Офісу, тобто урядовому органу, що підтримує прем’єр-міністра і Кабінет міністрів. GDS створили 2011 року на чолі з Майком Брекеном, що раніше відповідав за технічні питання в Guardian. Майк залучив провідних британських фахівців у сфері технологій та електронних засобів масової інформації. Один венчурний капіталіст назвав GDS «найкращим стартапом в Європі, куди ми не можемо інвестувати»168. Цифрова служба допомогла повністю переосмислити стратегію розвитку технологій у державних органах Об’єднаного Королівства. Тисячі несумісних сайтів замінили одним ресурсом — простим, зручним й орієнтованим на користувача. Сайт здобув кілька премій за найкращий дизайн, що зазвичай дістаються передовим технологічним компаніям. Велика Британія заощадила завдяки GDS 60 мільйонів фунтів. Та, виявилося, то був лише початок.
Коли ми з Джен піднялися на останній поверх старої офісної будівлі, що височіла над велелюдними вулицями Лондона й слугувала домівкою Цифрової служби Об’єднаного Королівства, нам у коридорі одразу впало у вічі вікно, завішане шматком пергаменту. У пергаменті була прорізана дірка, крізь яку можна спостерігати за людьми внизу. На дірку вказувала виведена на папері довга стрілка з написом «Користувачі»: так кожному, хто заходив, нагадували, для кого призначена Цифрова служба Об’єднаного Королівства.
GDS зробила це нагадування першим зі своїх десяти Принципів Розробки169 — такої собі біблії цифрових проектів для держорганів. Це найважливіші принципи для цифрових сервісів, хоча вони слушні і для комерційних. Ось перший із десяти:
Починати з потреб, причому потреб користувачів, а не держави170. Розробка програм починається з того, що фахівці визначають й оцінюють справжні потреби користувачів. Програми мають розроблятися навколо потреб, а не навколо «офіційних процесів». Розробники повинні розібратися, що потрібно цільовій аудиторії: організовувати опитування, шукати інформацію, а не обмежуватися припущеннями. Важливо пам’ятати: користувачі не завжди можуть сформулювати, чого потребують.
Другий принцип мене теж потішив, адже про нього я писав і розповідав у межах обговорення Gov 2.0:
Менше робити. Держава повинна робити те, що до снаги тільки їй. Якщо ми розробили дієву програму, маємо ділитися нею з іншими, щоб не доводилося щоразу винаходити велосипед. Тобто держоргани мають створювати платформи і реєстри, на яких інші будуватимуть далі. Надавати свої ресурси (як-от API) і використовувати розробки інших фахівців. Мінімум зусиль — ось що потрібно.
Решта принципів теж перегукуються з нашими висновками: використовувати дані; максимально спрощувати; ітерація і ще раз ітерація; створювати цифрові сервіси, а не сайти; забезпечувати відкритість розробок.
Правління Code for America надало Джен річну позапланову відпустку, і в червні 2013-го Тодд уже мав помічницю в Білому домі. Я літав у Вашингтон разом із Джен і був свідком усіх перешкод, які їй довелося подолати, щоб створити нову службу: як-от знайти приміщення й написати директивний документ «План дій Цифрової служби» (у співавторстві з Гейлі ван Дайк, Чарльзом Вортінґтоном, Ніком Сінаєм, Раяном Панчедсарамом, Кейсі Бернсом та іншими)171. Джен, її колеги і соратники, що невтомно лобіювали нову установу, вирішили назвати плід своїх старань Цифровою службою США (USDS) — на знак пошани до однойменної служби Великої Британії.
Задум Джен і її команди набував конкретики, але попереду було багато роботи. У жовтні 2013 року сайт healthcare.gov запустився і... зазнав краху. Раптом поліпшення технологічного рівня держорганів стало не тeоретичною реформою, а проблемою мало не до надзвичайного стану. Головна ініціатива адміністрації Обами ледь не провалилася через неспроможність влади створити надійний сайт для обробки заявок.
За півтора року до того краху Том Стейнберґ з британської некомерційної організації mySociety, виявившись надзвичайно далекоглядним, застерігав: «Тепер неможливо управляти країною, якщо еліта не розуміється на технологіях так само добре, як на економіці, ідеології чи пропаганді... Сучасна владна і суспільна діяльність нерозривно пов’язані зі знаннями про цифровий простір»172.
Отож криза healthcare.gov виправдала й прискорила запровадження Цифрової служби США. Завдяки кризі службу забезпечили фахівцями й керівниками високого рівня. Тодд Парк сформував дві команди талановитих інженерів (переважно з Кремнієвої долини): одна мала дати раду з невдалим сайтом, що зіпсував репутацію президентській адміністрації, а друга — розробити простішу версію за допомогою прийомів, радше перевірених при розвитку стартапів, ніж застарілих, що призвели до провалу першого сайту. У серпні 2014-го служба USDS нарешті запрацювала. Майкі Дікерсон, колишній інженер експлуатаційної надійності Google і головний рятівник healthcare.gov, став першим адміністратором USDS.
Те, що перший очільник служби був інженером експлуатаційної надійності, має важливе значення. Таким чином у нову цифрову службу було закладено орієнтацію на користувача. Неабияке значення мало й те, що служба була створена за прикладом Цифрової служби Об’єднаного Королівства і на основі досвіду Code for America з продовольчою програмою Каліфорнії. Інженери експлуатаційної надійності намагаються подолати розрив між розробкою програмного забезпечення і його функціонуванням, прокладають місток між цими важливими сферами, а саме цього й потребували цифрові сервіси держорганів США.
За перші два роки діяльності USDS реалізувала пріоритетні проекти центральних органів влади: у Міністерстві ветеранів упорядкувала обробку заявок про інвалідність; у Держдепартаменті поліпшила систему оформлення віз; у Міністерстві освіти розробила зручнішу систему для абітурієнтів, які обирають коледж; у Міністерстві оборони знайшла вразливі місця в системі безпеки сайтів173. Крім того, Цифрова служба модернізує організаційні процеси при розробці цифрових сервісів, а також розширює сфери використання поширених платформ та інструментів. Нині USDS має підрозділи в семи урядових установах: команди фахівців послуговуються «Планом дій Цифрової служби», але є штатними працівниками цих установ174.
