Скандинавська міфологія - Ніл Гейман
Згодом після цього океан, що вийшов із берегів, поглине попіл, омиваючи цілу землю, і все живе буде забуте під безсонячним небом.
Ось так настане кінець світу — у попелі й потопі, у темряві та холоді. Така невідворотна доля богів.
II
Це кінець. Але є і те, що відбудеться після кінця.
Із сірих вод океану знову постане зелена земля.
Сонце з’їдять, але донька сонця засяє на місці своєї матері, й нове сонце світитиме навіть яскравіше за старе — світитиме новим, молодим світлом.
Жінка і чоловік, Життя та Жага до життя, вийдуть з ясена, що з’єднує світи. Вони поживляться росою на зеленій землі й покохаються, а від їхнього кохання народиться людство.
Асґард зникне, але на його місці постане Ідаволл — розкішний і непорушний.
У Ідаволл прийдуть сини Одіна — Відар і Валі. За ними з’являться сини Тора — Моді та Маґні. Вони разом принесуть Мйольнір, бо тепер, коли Тора не стало, молот можуть нести лише вони двоє. З підземного царства повернуться Бальдр і Хьод, і вони, всі шестеро, сядуть під сяйвом нового сонця і почнуть говорити, згадуючи таємниці та обмірковуючи, що можна було зробити інакше і чи був такий підсумок неминучим.
Вони говоритимуть про Фенріра — вовка, який з’їв світ, про змія Мідґарда, а також згадають про Локі, який водночас був і не був богом, який рятував богів, а проте міг їх знищити.
А тоді Бальдр скаже:
— Гей, що то таке?
— Де? — запитає Маґні.
— Ну, он там. Блищить у високій траві. Бачиш? І там теж. Поглянь, ще одне.
Тоді вони опустяться на коліна у високій траві — боги, мов діти.
Маґні, син Тора, буде першим, хто знайде один із предметів у високій траві, а знайшовши, одразу його впізнає. Це золота шахова фігура — такою грали боги, коли вони ще жили. Вона зображує Одіна, Бога-отця, на своєму високому троні: це король.
Вони знайдуть також інші фігури. Ось Тор, в руках якого молот. Он там Хеймдалль, який притиснув до губ свій ріг. Фріґґ, дружина Одіна, — то королева.
Бальдр підніме маленьку золоту статуетку.
— Ця схожа на тебе, — скаже йому Моді.
— Це я і є, — відповість Бальдр. — Такий, яким був давним-давно, до смерті, коли жив серед асів.
Вони знайдуть також інші фігури — одні красиві, інші не дуже. Ось загрузли в чорну землю Локі та його діти-чудовиська. Он крижаний велетень. Ось Сурт — його обличчя палає.
Згодом вони з’ясують, що мають всі фігури, щоб скласти повний набір. Вони розставлять фігури для гри в шахи: на шахівниці стола боги Асґарда зустрінуться зі своїми одвічними ворогами. Новоспечене сонячне світло блищатиме на золотих шахах у цей прекрасний день.
Бальдр всміхнеться своєю сонячною усмішкою, нахилиться і зробить свій перший хід.
І гра почнеться знову.
Глосарій
Альвхейм — один із дев’яти світів. Населений світлими альвами.
Анґрбода — велетка, мати трьох дітей-чудовиськ Локі.
Асґард — місце, де живуть аси. Світ богів.
Аси — рід, плем’я або клан богів. Живуть в Асґарді.
Аск — перший чоловік, зроблений з ясена.
Аудумла — перша корова, чий язик сформував прабатька богів. З її вимені текли молочні ріки.
Аурбода — гірська велетка, мати Герд.
Бальдр — відомий як «Прекрасний». Другий син Одіна, якого любили всі, крім Локі.
Баррі — острів, на якому побралися Фрейр і Герд.
Баугі — велетень, брат Суттунга.
Белі — велетень, якого Фрейр заколов оленячим рогом.
Бергельмір — внук Іміра. Бергельмір і його дружина були єдиними гігантами, які пережили потоп.
Бестла — мати Одіна, Вілі та Be і дружина Бьора. Донька велетня Бьольторна. Сестра Міміра.
Біфрьост — міст-веселка, який з’єднує Асґард з Мідґардом.
Бодн — один із чанів, у яких зберігався мед поезії. Другий має назву Сон.
Браґі — бог поезії.
Брейдаблік — дім Бальдра, місце втіхи, музики та знань.
Брісінґамен — сяюче намисто, що належить Фрейї.
Брокк — гном, здатний створювати дивовижні скарби. Брат Ейтрі.
Бурі — предок богів, батько Бьора, дід Одіна.
Бьольверк — одне з імен, які використовує Одін, коли приховує свою справжню подобу.
Бьор — бог, син Бурі, одружений з Бестлою. Батько Одіна, Вілі та Be.
Водоспад Франангр — високий водоспад, в якому в подобі лосося ховався Локі.
Галар — один із темних альвів. Брат Ф’ялара і вбивця Квасіра.
Гарм — страшний собака, який вб’є Тюра і водночас помре від його рук під час Раґнарька.
Герд — неймовірно вродлива велетка, яку кохає Фрейр.
Гермод Моторний — син Одіна. Він їздив на Слейпнірі до Хель просити, щоб вона відпустила Бальдра.
Гіллінг — гігант, вбитий Ф’яларом і Галаром; батько Суттунга і Баугі.
Глейпнір — чарівний ланцюг, викуваний гномами, яким боги зв’язали Фенріра.
Глідск’яльв — трон Одіна, з якого він бачить дев’ять світів.
Гунгнір — спис Одіна. Він завжди влучає в ціль, а клятви, дані на ньому, непорушні.
Гуннльод — велетка, донька Суттунга, яка сторожить мед поезії.
Гюмір — земляний гігант, батько Герд.
Ґіннунґаґап — зяюча прірва між Муспельхеймом (світом вогню) і Ніфльхеймом (світом туману) на зорі творення.
Ґрімнір — «Замаскований». Одне з імен Одіна.
Ґуллінбурсті — золотий вепр, якого зробили для Фрейра гноми.
Ґ’яллархорн — ріг Хеймдалля., що зберігається біля колодязя Міміра.
Джерело Урд — джерело в Асґарді, про яке дбають норни.
Драупнір — золотий браслет Одіна, з якого кожних дев’ять ночей стікають вісім браслетів однакової цінності та краси.
Егіл — землероб, батько Тьяльві та Рьоскви.
Егір — найбільший із морських велетнів. Чоловік Ран, батько дев’яти дочок, які є хвилями океану.
Ейнгерії — воїни, які померли шляхетною смертю в бою і тепер бенкетують та борються у Вальхаллі.
Ейтрі — гном, що виковує дивовижні скарби, одним із яких є молот Тора. Брат Брокка.
Еллі — стара нянька велетня, яка насправді виявляється старістю.
Ембла — перша жінка, зроблена з вільхи.
Змій Мідґарда — Йормунґанд, син Локі.
Йорд — мати Тора, велетка, яка була також богинею землі.
Йормунґанд — змій Мідґарда. Один із дітей Локі й заклятий ворог Тора.
Йотунхейм — «йотун» означає «велетень», «гігант», тому Йотунхейм — це світ велетнів.
Івальді — Один із темних альвів. Сини Івальді змайстрували Скідбладнір — дивовижний корабель Фрейра, Гунгнір — спис Одіна та нове, прекрасне золоте волосся для Сіф, дружини Тора.
Ідаволл — «Чудова
