ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє - Тім О’Райлі
Інтернет виводить мережеві компанії на новий рівень. Google, що стала головною брамою до всесвітньої павутини, надає доступ до контенту, яким не володіє, і при цьому є найбільшою медіакомпанією у світі96. 2016 року Facebook випередила за рівнем доходу провідні медіакомпанії традиційного формату97. Американці віком від 13-ти до 24-х років охочіше дивляться ютуб (причому відео, викладені іншими користувачами), ніж телевізор98. Компанія Amazon обскакала Walmart, ставши найважливішою роздрібною мережею у світі й пропонуючи практично безмежний асортимент, зокрема товари приватних осіб і маленьких фірм99. Перефразовуючи Кілпі. «це великі, маневрені підприємства з великими мережами».
Мабуть, найважливіше, що ці компанії стають чимось більшим за центральні ланки своїх мереж. Це платформи, що надають послуги, на яких інші компанії будують бізнес. Той бізнес, своєю чергою, впливає на функціонування мережі й контроль над нею. У наступних розділах ми поговоримо про те, як цифрові ринки стають живими системами, подібними водночас і до людського організму, і до механізму машини. Вони дедалі менше залежать від творців і не підлягають нічиєму контролю.
Еволюція платформ
Компанії, які надають послуги за запитом, на зразок Uber та Lyft, є втіленням трансформації бізнесу, що досі триває. Роздрібний ринок еволюціонував: від торгових мереж до роздрібних інтернет-торговців, як-от Amazon, що витіснили малий бізнес місцевого рівня (тобто продаж товарів через роздрібні магазини). Завдяки економічній ефективності онлайн-торгівлі, знизилися ціни, розширився вибір, збільшилася кількість користувачів, а це, своєю чергою, забезпечило кращу купівельну спроможність великих роздрібних мереж і дозволило їм ще більше знизити ціни й випередити конкурентів. Таке собі зачароване коло, де всі у виграші. Завдяки тому, що в суспільстві активно обговорюються переваги такої бізнес-моделі, зміцнилися позиції відомих мереж. Розвиток інтернету дав їм ще більше карт у руки: жодної потреби вкладати гроші в нерухомість; зручний зв’язок з усіма клієнтами без географічних обмежень; прищеплення нових звичок із «миттєвими винагородами за лояльність клієнта». Усе змінилося, бо люди тепер замовляють доставку будь-якого товару, куди завгодно, «просто зараз», у день замовлення — і все це в один клік.
Роздрібні онлайн-торговці, як Amazon, пропонують величезний асортимент товарів: не просто згуртовують в одній мережі пропозиції ретельно дібраних постачальників, а створюють ринок із відкритим форматом торгівлі, де продавати може практично будь-хто. Багато років тому Клей Ширкі писав про перехід від системи «фільтрація — публікація» до системи «публікація — фільтрація», який назвав головним зрушенням у видавничій справі за доби інтернету100. Насправді зміна торкнулася майже кожного гравця інтернет-ринку. Йдеться про нічим не обмежену мережу, де фільтрація і відстежування інформації (а в інших контекстах — менеджмент) відбуваються здебільшого постфактум.
Та це ще не край. Великі роздрібники, які працюють у реальній площині, урізають витрати, відмовляючись від досвідчених працівників, нижчих цін і більшого асортименту, аби задовольняти клієнтів (порівняймо господарську крамницю старого зразка з такими мережами, як Home Depot чи Lowe’s), а от онлайн-торговці не йдуть на такі жертви. Замість відмовлятися від досвідчених працівників, вони заміняють їх програмним забезпеченням або користуються їхніми послугами в доповненій реальності.
Попри те, що Amazon продає в рази більше товарів, ніж звичайні магазини, користувачі не потребують консультантів, щоб знайти необхідний товар. Пошукова система допомагає швидко та зручно. Не треба питати консультанта, який товар найкращий. Amazon розробила програму, де покупці оцінюють товари й пишуть відгуки. Програма вводить дані в пошукову систему, тож у відповідь на пошуковий запит найкращі товари вигулькують першими. Не треба звертатися до касира, щоб підрахувати суму замовлення, адже програма дозволяє покупцеві робити це самостійно.
Автоматизація послуг від Amazon не обмежується рóботами на складах (утім компанія Amazon Robotics є світовим лідером у цій галузі). Кожна функція Amazon заснована на програмному забезпеченні, що організовує працівників, постачальників та клієнтів у цілісну систему. Кожна корпорація — такий собі гібрид людини й машини, який створили і яким керують люди, щоб працювати в доповненій реальності. Та навіть найуспішніша традиційна компанія «їздить» на «двигуні внутрішнього згоряння»; a цифрова компанія — це автівка Tesla з найпотужнішими електродвигунами в кожному колесі.
Про те, що онлайн-модель дає кращу продуктивність праці, свідчить порівняння доходу на одного працівника Amazon і Walmart. Остання є наразі найефективнішою роздрібною мережею офлайн, де 2,2 мільйона співробітників забезпечують продажі на 483 мільярди доларів, тобто на кожного співробітника припадає близько 219 тисяч доларів доходу. В Amazon працює 341 тисяча осіб, які забезпечують продажі на 136 мільярдів доларів, тобто на кожного співробітника припадає десь 399 тисяч доларів. Якби Amazon не вкладала гроші в розширення й науково-дослідні роботи, цей показник був би набагато вищим.
Мережеві платформи, які обслуговують клієнтів у реальній площині
Компанії нового покоління, на зразок Uber та Lyft, можна назвати мережевими платформами, які надають послуги в реальному світі. Ці платформи змінюють принципи роботи малих підприємств відповідно до реалій ХХІ століття. Так само колись електронна торгівля трансформувала роздрібний ринок. Технології реструктуризували служби таксі і прокату лімузинів: від мережі малих компаній до мережі приватних осіб, де замість посередників — програми, які дають додаткові ресурси і дозволяють мати більше водіїв на дорогах.
Необхідність координувати роботу таксистів зумовлювала місцевий характер таксомоторних служб. За даними американської асоціації служб таксі, лімузинів і соціальних перевезень (TLPA), таксомоторна індустрія США налічує приблизно 6300 компаній та 171 тисячу автомобілів й інших транспортних засобів101. Понад 80 відсотків учасників індустрії — малі компанії, які обходяться автопарком від одного до п’ятдесяти автівок. Лише шість відсотків таких компаній мають більше ста машин. Тільки в найбільших компаніях кілька водіїв працюють позмінно за кермом однієї автівки. До того ж 88 відсотків водіїв таксі й лімузинів є вільнонайманими працівниками.
Коли клієнт бачить машину таксі зі знайомим логотипом, він упізнає бренд диспетчерської компанії, а не власника медальйона, хоч насправді автівка
