Гаррі Поттер колекція (комплект із 7 книг) - Джоан Роулінг
- Гаррі не повинен нічого знати до останньої миті, поки це не стане необхідно, бо інакше де в нього візьметься сила зробити те, що він мусить зробити?
- А що він мусить зробити?
- Це залишиться поміж Гаррі і мною. А зараз слухай уважно, Северусе. Настане час... після моєї смерті... не сперечайся і не перебивай! Настане час, коли Лорд Волдеморт почне боятися за життя своєї змії.
- Наджіні? - здивувався Снейп.
- Саме так. Якщо настане час, коли Лорд Волдеморт перестане посилати свою змію виконувати його накази, а триматиме її задля безпеки біля себе, під магічним захистом, тоді, гадаю, можна буде Гаррі сказати.
- Що сказати?
Дамблдор важко зітхнув і заплющив очі.
- Сказати, що тієї ночі, як Лорд Волдеморт намагався його вбити, а Лілі захистила його своїм життям, наче щитом, смертельне закляття рикошетом вразило самого Лорда Волдеморта, і часточка Волдемортової душі відкололася, щоб з’єднатися з єдиною живою душею, що залишалася в зруйнованому домі. Часточка Лорда Волдеморта живе в самому Гаррі, і саме через це він наділений здатністю розмовляти зі зміями і має той зв’язок зі свідомістю Лорда Волдеморта, якого він і досі ще не збагнув. І доки ця часточка душі, про яку не знає й сам Волдеморт, залишається поєднана з Гаррі й захищена ним, Лорд Волдеморт не може померти.
Здавалось, ніби Гаррі стежить за цими двома чоловіками з кінця довжелезного тунелю, так далеко були вони від нього й так дивно відлунювали в його вухах їхні голоси.
- Отже, хлопець... хлопець має померти? - незворушно запитав Снейп.
- До того ж, від руки Волдеморта, Северусе. Це дуже суттєво.
Знову запала мовчанка. Тоді Снейп сказав:
- Я думав... усі ці роки... що ми оберігали його заради неї. Заради Лілі.
- Ми оберігали його, бо треба було його навчити, виховати, дати змогу випробувати свою силу, - пояснив Дамблдор, не розплющуючи очей. - Тим часом зв’язок між ними дедалі міцнішає, поширюється, наче вірус. Інколи мені здавалося, що він уже й сам це запідозрив. Якщо я в ньому не помиляюся, він так усе влаштує, що коли вже вирушить назустріч смерті, то це означатиме і справжній, остаточний, кінець Волдеморта.
Дамблдор розплющив очі. Снейп сидів, охоплений жахом.
- Ти оберігав його життя, щоб він міг померти в належний час?
- Не треба так дивуватися, Северусе. Скільки людей померло в тебе на очах?
- Останнім часом люди помирали тільки тоді, як я не міг їх урятувати, - відповів Снейп і встав. -Ти мене використав.
- Тобто?
- Я шпигував заради тебе, брехав заради тебе, ризикував життям заради тебе. Усе це робилося буцімто для того, щоб син Лілі Поттер був у безпеці. А тепер ти мені кажеш, що вирощував його, наче свиню на забій...
- Це навіть зворушливо, Северусе, - серйозно сказав Дамблдор. - Невже ти таки зумів хлопця полюбити?
- Його? - вигукнув Снейп. - Експекто патронум!
З кінчика його чарівної палички вистрибнула срібна лань, опустилася на підлогу кабінету, оббігла навколо нього й вистрибнула у вікно. Дамблдор дивився, як вона відлетіла, а коли її срібне сяйво згасло, знову повернувся до Снейпа, і в очах у нього стояли сльози.
- Аж через стільки часу?
- Завжди, - відповів Снейп.
Видиво змінилося. Тепер Гаррі бачив, як Снейп розмовляє з портретом Дамблдора за його письмовим столом.
- Дай Волдемортові правильну дату від’їзду Гаррі від його тітки й дядька, - сказав Дамблдор. - Бо інакше виникнуть підозри, оскільки Волдеморт вважає, що ти в курсі всього. І спробуй підкинути ідею двійників-принад... думаю, це гарантуватиме Гаррі безпеку. Спробуй конфундувати Манданґуса Флечера. І ще, Северусе, якщо тебе змусять узяти участь у гонитві, дій якомога переконливіше... Не підмочи своєї репутації в очах Лорда Волдеморта, інакше Гоґвортс опиниться в руках брата й сестри Керроу...
І ось Снейп уже сидить разом з Манданґусом у якійсь незнайомій таверні. Манданґусове обличчя на диво порожнє, а Снейп зосереджено супиться.
- Ти запропонуєш Орденові Фенікса скористатися приманками. Багатозільна настійка. Поттери-двійники. Тільки це може щось дати. Ти забудеш, що це я тобі запропонував. Подаси як свою ідею. Зрозумів?
- Зрозумів, - пробурмотів Манданґус з туманними очима...
У наступному видиві темної безхмарної ночі Гаррі летів на мітлі поруч зі Снейпом. Їх супроводжували інші смертежери в каптурах, а попереду летіли Люпин з Гаррі, що насправді був Джорджем... один смертежер випередив Снейпа і підняв чарівну паличку, цілячись Люпинові у спину...
- Сектумсемпра! - крикнув Снейп.
Але закляття, скероване на смертежерову руку з чарівною паличкою, пролетіло повз ціль і влучило в Джорджа...
А далі - Снейп стоїть навколішки у Сіріусовій кімнаті. Сльози крапають з кінчика його гачкуватого носа, а він читає старого листа Лілі. На другій сторінці було всього кілька слів:
товаришував будь-коли з Ґелертом Ґріндельвальдом. Я особисто думаю, що вона вже починає втрачати глузд!
З великою любов’ю,
Лілі
Снейп узяв аркуш, що зберігав підпис Лілі та її любов, і заховав під мантію. Тоді роздер надвоє фотографію, яку також тримав у руках, залишив собі ту половинку, з якої всміхалася Лілі, і кинув на підлогу під комод ту, де були Джеймс і Гаррі...
Ще одне видиво: Снейп знову стоїть у директорському кабінеті, а у власний портрет поспіхом забігає Фінеас Ніґелус.
- Директоре! Вони розбили намет у Діновім лісі! Бруднокровка...
- Не вживай цього слова!
- ...ну, те дівчисько Ґрейнджер назвала це місце, коли відкривала свою сумочку, і я почув!
- Добре! Дуже добре! - вигукнув портрет Дамблдора з-за директорського крісла. - Тепер, Северусе, меч! Не забувай, що його можна отримати лише за великої потреби і справжньої мужності... і він не повинен знати, що його поклав ти! Якщо Волдеморт прочитає думки Гаррі й довідається, що ти йому допомагаєш...
- Я знаю, - коротко кинув Снейп. Він підійшов до Дамблдорового портрета і потяг його вбік. Портрет відсунувся, відкривши приховану нішу, з якої він дістав Ґрифіндорів меч.
- Ти й досі не хочеш мені сказати, чому так важливо дати Поттерові цього меча? - запитав Снейп, накидаючи на мантію дорожній плащ.
- Не хочу, - відповів портрет Дамблдора. - Він знатиме, що з ним робити. І ще, Северусе, будь дуже обережний, бо вони твою появу можуть сприйняти
