Ми - дракони - Тала Тоцка

Знову почувся свист, на цей раз як домовлялися, два коротких і один довгий. Івейна накинула плащ і вислизнула за полог шатра. Рассел оглянув її, зітхнув і, присівши навпочіпки, почав закочувати штанини. Потім те ж зробив з рукавами і знову прискіпливо оглянув.

— Гаразд, Іві, так краще. Тільки дивись мені, раптом зупинить варта, мовчи, інакше все зіпсуєш.

Івейна з готовністю закивала. Девін всунув їй в руки ящик з баночками і мішечками, взяв за поли плаща і повів у бік королівських наметів. Коли в них на шляху постали королівські гренадери, метр їм пояснив, що у його високородія ввечері трапився невеликий жар, і тепер вони з помічником повинні перевірити, як відчуває себе спадкоємець. І якщо раптом з принцом щось трапиться, а Северіна поруч не буде, то запитають, звичайно ж, з того, хто був в цю ніч черговим... далі йшли практично безперешкодно.

Рассел відкинув полог і пропустив всередину шатра Івейну. Дастіан спав, розкинувшись на ліжку, і вона присіла поруч. Дивні почуття вона відчувала до нього, не такі, як до Ейнара, але Дастіан був їй, без сумніву, дуже дорогий, Іві навіть не могла пояснити, чому. Відвела з чола пасмо волосся і приклала обидві долоньки.

Їй здалося, що від них пішли видимі переливчасті хвилі, і гаразд би тільки їй! Рассел, що стояв за спиною і спостерігав з непідробною цікавістю — а він вперше бачив, як Іві наповнювала ілламою дракона, та вона і сама вперше це робила усвідомлено! — теж здивовано підняв брови.

Дастіан зітхнув, і Івейна поклала йому долоні на груди. Вони виглядали зовсім мініатюрними на горбистих м'язах, що проступали під білосніжною тканиною, занадто змужнів за минулий рік її... друг?

А від долонь знову йшли хвилі, цього разу набагато помітніші, покривали брижами тканину і зникали в грудній клітці, що мірно здіймалась від сну. Рассел із тихим захопленням дивився на це диво, і коли Івейна підвелася, навіть зробив рух, схожий на напівпоклон. А потім вона підійшла до Ейнара.

Принц спав на животі, звісивши руки вниз і зарившись обличчям в подушку. Іві з Расселом розгублено перезирнулися.

— Можете його перевернути, Расе? — прошепотіла вона. Той підійшов ближче, і тут Ейнар відкрив очі. Рассел миттю присів і пригнувся до підлоги, а Ейнар схопив Іві за руку.

— Що ти тут робиш, Іві?

— Я, — розгубилася вона лише на секунду і зараз же знайшлася: — Я тобі снюся, Ейнаре!

— Снишся? — він потягнув її, і вона, не втримавшись, впала йому на груди, попередньо впершись долонями.

— Що це? — Ейнар закрив очі, не випускаючи її з рук. — Що зі мною відбувається, Іві?

— Це просто такий сон, Ейнаре, — шепотіла Івейна, погладжуючи його по грудях і торкаючись до скронь.

— Чудовий сон, Іві, ти навіть не уявляєш... — він, не відкриваючи очей, притягнув її до себе і пригорнув до грудей, цілуючи абсолютно приголомшену Івейну. — Я так хочу, щоб цей сон не закінчувався!

Рассел піднявся над ліжком і округлив очі. Івейна залилася фарбою, але відірватися від Ейнара ніяк не могла. Вона гладила його чоло, потилицю, плечі, і їй зовсім не хотілося закінчувати цей чудовий сон. Хотілося, щоб Ейнар і далі цілував її так, як зараз, довго-довго, а потім влягтися йому на плече, оповити руками і дивитися, як він спить, слухаючи і засинаючи під його дихання.

— Спи, Ейнаре, спи, а я буду і далі тобі снитися, — прошепотіла Іві, продовжуючи гладити його волосся.

— Справді? Ти нікуди не зникнеш?

— Ні, я завжди буду з тобою, я ж Іві!

Ейнар глибоко зітхнув, щасливо посміхнувся і притиснув її міцніше. Дочекавшись, поки принц знову засне, Івейна вислизнула з його рук, і, ховаючи очі від Рассела, швидко пішла до виходу. Спочатку йшли мовчки, але потім Расс її зупинив.

— Стривай, Іві, — вона слухняно зупинилася, а він дбайливо підтягнув шнурівку плаща, — знаєш, тобі не варто соромитися своїх почуттів до нашого принца. Ви з ним гарна пара.

Іві здивовано подивилася на девіна. Що-що, а цього вона точно не очікувала почути.

— Що ви вигадали, Расселе, хіба я йому пара? Він мене ніколи не покохає, він сам це не раз говорив. Я всього лише його подруга дитинства.

— Іві, послухай мене — Расс поклав руки їй на плечі — якщо я хоч трохи розбираюся в людях, Ейнар закоханий в тебе по вуха, він просто сам цього не усвідомлює. І найголовніше те, що ви... Загалом, якщо нам з тобою пощастить, ти скоро сама все дізнаєшся. Ти навіть не уявляєш собі, яка ти йому пара, крихітко!

Івейна недовірливо глянула на Рассела і тяжко зітхнула. Час було повертатися в намет.