💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Анна
5 липня 2024 12:37
Джеймс Олiвер просто класний автор книг. І до речі, класний сайт. Молодці
Бродяги Пiвночi (збірник) - Джеймс Олiвер Кервуд
Юрій
7 червня 2024 13:40
Чудовий приклад якісної сучасної української книги!👍
Лис та інші детективні історії. - Мирослав Іванович Дочинець
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Фентезі » Гаррі Поттер колекція (комплект із 7 книг) - Джоан Роулінг

Гаррі Поттер колекція (комплект із 7 книг) - Джоан Роулінг

Читаємо онлайн Гаррі Поттер колекція (комплект із 7 книг) - Джоан Роулінг
починали голосно кричати, коли ставали занадто смердючі. О пів на другу друзі рушили Високою вулицею попри «Дервіш і Бенкс» і так аж до краю села.

Гаррі ще ніколи тут не бував. Крива сільська дорога вела їх за околиці Гоґсміда. Хаток ставало все менше, а городи коло них усе більшали. За селом вони взяли напрям до підніжжя гори, в затінку якої й лежав Гоґсмід. Ще один поворот - і вони побачили перелаз наприкінці дороги. Спершись на нього передніми лапами і тримаючи в зубах якісь газети, їх чекав великий кудлатий чорний пес, дуже знайомий на вигляд...

- Привіт, Сіріусе, - вигукнув Гаррі, коли вони підійшли.

Пес пожадливо обнюхав портфель Гаррі, махнув хвостом, а тоді розвернувся й побіг від них поміж кущами до кам'янистого підніжжя гори. Друзі перелізли через перелаз і поспішили за псом.

Сіріус довів їх до всіяного камінцями підніжжя гори. Йому, чотирилапому, бігти було легко, зате Гаррі, Рон і Герміона дуже швидко захекалися. Але Сіріус не спинявся. З півгодини вони, обливаючись потом, дерлися крутою, звивистою і кам'янистою стежкою, намагаючись не відставати від чорного волохатого хвоста. Лямка Гарріного портфеля різала плече.

Врешті-решт Сіріус зник з очей. Пройшовши ще трохи, друзі натрапили на вузьку розколину в скелі. Протиснувшись у неї, вони опинилися в прохолодній, напівтемній печері. У найдальшому кінці до великого каменя був прив'язаний гіпогриф Бакбик. Його задні ноги, тулуб і хвіст були як у коня, а велетенські крила, передні лапи й голова з дзьобом нагадували орла. Він люто зблиснув жовтогарячими очима, побачивши Гаррі, Рона та Герміону. Трійця низько йому вклонилася, і Бакбик якусь мить гордо їх розглядав, а тоді зігнув лускаті коліна й дозволив Герміоні підійти ближче, щоб погладити його пір'я на шиї. Тим часом Гаррі дивився, як чорний пес перетворився на його хрещеного батька.

Сіріус був у пошарпаній сірій мантії, у тій самій, в якій утік з Азкабану. Його довге сплутане чорне волосся відросло ще більше після того, як Гаррі востаннє бачив його в каміні. У Сіріуса був виснажений вигляд.

- Курка! - хрипко вигукнув він, випльовуючи старі випуски «Щоденного віщуна» на долівку печери.

Гаррі відкрив портфель і простяг Сіріусові пакет з курячими стегенцями та хлібом.

- Дякую, - сказав Сіріус, розгорнув пакет, ухопив стегенце і, всівшись долі, відкусив великий шмат. - Я харчувався переважно щурами. Не міг красти у Гоґсміді багато їжі - це привернуло б увагу.

Він голосно засміявся, та Гаррі у відповідь лиш неохоче всміхнувся.

- Що ти тут робиш, Сіріусе? - запитав він.

- Виконую свої обов'язки хрещеного батька, - відповів Сіріус, по-собачому вгризаючись у кістку. - За мене не турбуйся, я прикидаюся лагідним бездомним псом.

Він усе ще радісно всміхався, але, помітивши тривогу на обличчі Гаррі, сказав уже серйозніше:

- Я хочу сам за всім спостерігати. Твій останній лист... Скажімо так: усе стає якось підозріло. Я намагався при кожній нагоді красти газети. І, судячи з усього, стурбований не лише я.

Він кивнув на газети, що жовтіли долі. Рон підняв їх і розгорнув.

Гаррі не зводив із Сіріуса очей:

- А що, як вони тебе упіймають? Що, як тебе хтось бачив?

- Про те, що я анімаг, відомо тільки вам трьом та Дамблдору, - сказав Сіріус, знизуючи плечима й продовжуючи поглинати куряче стегенце.

Рон штурхнув Гаррі ліктем і простяг два примірники «Щоденного віщуна». У першому був заголовок «Таємнича хвороба Бартеміуса Кравча», у другому - «Чарівницю з міністерства й досі не знайшли. До справи залучено міністра магії».

Гаррі проглянув статтю про Кравча. Кожне нове речення вражало: «не бачили на людях ще з листопада...», «будинок справляє враження покинутого...», «у лікарні магічних хвороб імені Святого Мунґо ухилилися від коментарів...», «Міністерство відмовляється підтвердити чутки про небезпечну хворобу...»

- Вони так це висвітлюють, наче він помирає, - повільно проказав Гаррі. - Але навряд чи він дуже хворий, якщо спромігся добратися аж сюди...

- Мій брат - особистий помічник Кравча, - повідомив Рон. - Він каже, що Кравч перепрацювався...

- Востаннє, коли я бачив його зблизька, він мав справді хворобливий вигляд, - повільно проказав Гаррі, й далі читаючи статтю. - Це було того вечора, коли з Келиха вилетіло моє прізвище...

- Так йому й треба - за те, що вигнав Вінкі, - холодно сказала Герміона. Вона гладила Бакбика, а той хрумкотів курячими кістками, що їх йому кидав Сіріус. - Мабуть, тепер шкодує... Нарешті відчув, як це - жити, коли Вінкі його вже не доглядає.

- У Герміони - нав'язлива ідея про ельфів-домовиків, - пояснив Рон Сіріусові, кинувши на Герміону похмурий погляд.

Сіріус, однак, зацікавився.

- Кравч звільнив свого ельфа-домовика?

- Так, на Кубку світу з квідичу, - сказав Гаррі й почав розповідати про те, як з'явилася Чорна мітка, про Вінкі, яку знайшли із затиснутою в руці чарівною паличкою Гаррі та про лють містера Кравча.

Коли Гаррі закінчив свою розповідь, Сіріус схопився на ноги й почав міряти кроками печеру.

- Якщо я правильно розумію, - сказав він за хвилину, розмахуючи черговим курячим стегенцем, - то вперше ви побачили цю ельфиню в ложі для шановних гостей. Вона зайняла для Кравча місце, так?

- Так, - одночасно вигукнули друзі.

- Але Кравч на матч так і не з'явився?

- Не з'явився, - сказав Гаррі. - Здається, він це пояснив тим, що був дуже заклопотаний.

Сіріус мовчки ходив. Тоді сказав:

- Гаррі, після того, як ви вийшли з ложі, ти перевіряв, чи чарівна паличка в кишені?

- Е-е-е... - Гаррі напружено згадував. - Ні, - сказав він нарешті. - Не було потреби її використовувати до того, як ми опинилися в лісі. А потім я запхав руку в кишеню і знайшов там лише всенокль, - він глянув на Сіріуса. - Думаєш, той, хто вичаклував Мітку, вкрав у мене паличку ще в ложі?

- Цілком можливо, - сказав Сіріус.

- Вінкі не крала палички! - різко заперечила Герміона.

- Ельфиня не єдина сиділа в ложі для шановних гостей, - відказав Сіріус, наморщивши лоба й не перестаючи ходити. - Хто сидів позаду вас?

- Багато хто, - задумався Гаррі. - Якийсь болгарський міністр... Корнеліус Фадж... Мелфої...

- Мелфої! - раптом вигукнув Рон так голосно, що аж луна прокотилася печерою, а Бакбик нервово труснув головою. - Точно кажу - це Луціус Мелфой!

- Був іще хтось? - запитав Сіріус.

- Та ні, нікого, - відповів Гаррі.

- Був іще Лудо Беґмен, - нагадала йому Герміона.

- А, справді...

- Я про Беґмена нічого не знаю. Тільки те, що він був відбивачем команди

Відгуки про книгу Гаррі Поттер колекція (комплект із 7 книг) - Джоан Роулінг (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: