Третя крапля магії - Лариса Лешкевич

– Сайме!  – і тут крик її обірвався, – викрадач затиснув їй рот своєю долонею.

– Айно!

Глуха скорбота, пригнічена туга захлеснули молодого вождя, а гаряча, безрозсудна відвага вдарила йому в голову.

Вихопив Сайм з піхов, що висіли у нього на поясі, короткий меч, але в ту мить щось холодне і гостре обпекло його плече, від чого різкий біль пронизав руку. Меч випав із ослаблих пальців і з жалібним дзвоном вдарився об валун, що лежав на землі.

Пронизливий біль та усвідомлення власної нікчемності остаточно зламали Сайма. Все попливло перед його поглядом і останнє, що він побачив: сповнені жаху і розпачу очі Айни, її спотворене мукою обличчя.

Потім простір знову розсунувся, поглинувши і сестру, і її викрадачів.

Сайм не знепритомнів. Пориви ураганного вітру били його по щоках, і це остаточно привело його до тями.

Ні, якби хотіли вбити, то вбили б! Сайм люто висмикнув з плеча кинджал Ізенара, не звертаючи уваги на кров, що хлинула,  він знав – рана не така  вже й серйозна.

Кінь Айни метався навколо і іржав: тривожно, верескливо. Другий кінь стояв на місці, тремтячи всім тілом. Лемі!

Сайм зіскочив на землю і, кривлячись від болю в пораненому плечі, кинувся до нерухомого тіла.

Невже він тепер буде винний ще і  в смерті нареченого Айни та свого друга? 

Стріла потрапила зліва, під ребра, трохи нижче серця.

Сайм помацав жилку на шиї Лемі й відчув під пальцями ледь чутне биття крові. Живий!

Але стріла – не ніж, її так просто не висмикнеш! До того ж Сайм побоювався, що лянсіданські наконечники можуть бути отруєні. Потрібно встигнути довезти Лемі до міста, доки він живий. Тоді все буде гаразд. Якщо ж ні… Навіть магія Сухого русла не здатна воскресити мертвого!

Сайм звільнив  ногу Лемі від пут стремені і  гукнув свого коня. Той, підкоряючись наказу господаря, слухняно опустився на землю.

Обережно, підтримуючи Лемі голову,  затяг Сайм його на кінську спину. Турбота про пораненого трохи відвернула від гнітючих думок. Зрештою життя Айни ніщо не загрожує... І якщо він  має серйозний намір вирвати сестру з лап Ізенара, то буде краще, якщо її наречений залишиться живим і здоровим.

Так втішаючі себе, поскакав Сайм у місто. Обидва коні, звільнені від вершників, помчали за ним.