Гаррі Поттер колекція (комплект із 7 книг) - Джоан Роулінг
- Дурень! - у розпачі вигукнув містер Візлі. - Крум прикидався!
- Тайм-аут! - заволав Беґмен. - Фахівці-чармедики поспішають на поле, щоб оглянути Айдана Линча!
- Усе буде добре! Подумаєш, заорав носом! - заспокоював Чарлі Джіні, що перелякано перехилилася через бар'єр ложі. - Хоч Крум саме цього й добивався...
Гаррі поспіхом натис на всеноклі кнопки «повтор» та «коментар», покрутив трибок швидкості і приклав усенокль до очей.
Знову дивився в сповільненому темпі, як Крум і Линч пірнули вниз. У лінзах з'явився яскравий пурпуровий напис «Фінт Вронського - небезпечний ловецький прийом». Він побачив напружене й зосереджене обличчя Крума, котрий вийшов з піке буквально в останню секунду, тоді як Линч вгатився в землю, і зрозумів - Крум не гнався за сничем, він просто обдурив Линча. Гаррі ще ніколи не бачив такого польоту. Здавалося, що Крум узагалі не користується мітлою. Він так легко рухався в повітрі, наче був невагомий. Гаррі переставив усенокль на нормальну швидкість і спрямував його на Крума. Той тепер кружляв високо над Линчем, котрого чармедики приводили до тями якимось зіллям. Гаррі ще пильніше придивився до Крумового обличчя й побачив, як його темні очі зиркали скрізь по полю, що було далеко-далеко, метрів з тридцять, унизу. Поки Линч був непритомний, він не гаяв часу і безперешкодно роззирався за сничем.
Нарешті Линч звівся на ноги, осідлав під збадьорливі вигуки зеленого моря прихильників свою «Вогнеблискавку» й злетів у повітря. Після його повернення в команди Ірландії ніби відкрилося друге дихання. Коли знову пролунав свисток Мустафи, загоничі почали діяти так майстерно, що Гаррі аж рота роззявив.
Промайнуло ще п'ятнадцять швидких і шалених хвилин, за які Ірландія забила ще десять голів. Ірландці тепер вели з рахунком 130:10, а гра ставала дедалі бруднішою.
Коли Малет уже вкотре помчала до воріт, затиснувши під рукою квафела, їй назустріч вилетів болгарський воротар Зоґраф. Усе сталося так швидко, що Гаррі нічого не помітив, але обурення ірландських уболівальників і довгий пронизливий свисток Мустафи свідчили про якесь порушення.
- Мустафа робить зауваження болгарському воротареві за удар ліктем! - повідомив Беґмен збуджених глядачів. - І ось... так і є, Ірландія проб'є штрафний удар!
Леприкони, що здійнялися в повітря розлюченим осиним роєм, коли було порушено правила щодо Малет, тепер утворили своїми тілами напис: «ГИ-ГИ-ГИ!». Віїли з другого боку поля скочили на ноги, сердито розметали навсібіч волосся і знову почали танцювати.
Брати Візлі й Гаррі позатикали пальцями вуха, але Герміона, що й не думала цього робити, невдовзі вже смикала Гаррі за руку. Він глянув на неї, а вона нетерпляче витягла йому пальці з вух.
- Дивися на суддю! - захихотіла вона.
Гаррі глянув на поле. Гасан Мустафа приземлився прямо перед віїлами-танцюристками й поводився дуже дивно. Він вигравав м'язами і збуджено розгладжував вуса.
- Е ні, це вже занадто! - вигукнув Лудо Беґмен, ледве стримуючи сміх. - Та штурхоніть же хто-небудь того суддю!
На поле вибіг чармедик, що й сам затуляв вуха пальцями. Він ударив Мустафу ногою по гомілці, і Мустафа, здається, отямився. Гаррі знову подивився у всенокля й побачив, як присоромлений суддя репетує на віїл, які врешті-решт неохоче припинили танець і тепер стояли бунтівною зграєю.
- Якщо я не помиляюся, Мустафа робить спробу видалити з поля живих талісманів болгарської збірної! - пролунав Беґменів голос. - Такого ми ще ніколи не бачили... ох, не доведе це до добра...
І справді: болгарські відбивачі Волков та Вулчанов підлетіли до Мустафи й почали йому щось сердито доводити, показуючи на радісних леприконів, які утворили тепер напис: «ГЕ-ГЕ-ГЕ». На Мустафу аргументи болгар не справили жодного враження. Він жестом звелів їм летіти геть, а коли вони відмовилися, двічі коротко свиснув.
- Два штрафні проб'є Ірландія! - оголосив Беґмен, а болгарські вболівальники сердито запротестували. - Буде краще, якщо Волков з Вулчановим знову сядуть на мітли... вони так і зробили... а квафел тим часом у Троя...
Напруга у грі зросла до небаченого рівня. Відбивачі обох команд не знали жалю. Волков і Вулчанов особливо люто розмахували своїми битками, не дбаючи, хто потрапить під удар - бладжер чи суперник. Дімітров налетів просто на Моран, що володіла квафелом, і мало не збив її з мітли.
- Штрафний! - закричали в один голос ірландські вболівальники й схопилися на ноги, здійнявши на трибунах велику зелену хвилю.
- Штрафний! - відгукнувся луною посилений чарами голос Лудо Беґмена. - Дімітров порушив правила... він навмисне зіштовхнувся з Моран... має бути ще один штрафний... так і є, ось і свисток!
Леприкони знову злетіли в повітря і цього разу утворили контури велетенської долоні, якою показали дуже непристойний жест віїлам. Тут уже віїли втратили над собою контроль. Вони кинулися на поле й почали жбурляти в леприконів цілі жмені вогню. Гаррі стежив за ними у всенокля й бачив, що зараз вони були аж ніяк не вродливі. Навпаки, їхні обличчя перетворилися на люті й гостродзьобі пташині голови, а з плечей випнулися довгі лускаті крила...
- Бачите, хлопці, - закричав містер Візлі, пересилюючи галас юрби, - тому й кажуть, що зовнішність оманлива!
Чарівники з міністерства кинулися на поле, щоб розборонити віїл та леприконів, але це їм не вдалося. Вгорі розгорталася ще лютіша битва. Гаррі ледве встигав повертати голову зі всеноклем, намагаючись устежити за квафелом, що кулею перелітав з одних рук в інші...
- Левський... Дімітров... Моран... Трой... Малет... Іванова... знову Моран... Моран... МОРАН ЗАБИВАЄ!
Але радісні вигуки ірландських вболівальників потонули у верещанні віїл, у стрілянині чарівних паличок міністерських працівників та в розлюченому ревінні болгар. Матч не припинявся ні на мить. Тепер квафелом заволодів Левський, потім Дімітров...
Ірландський відбивач Квіґлі щосили лупнув бладжера, цілячись у Крума. Той не встиг ухилитись, і бладжер врізався йому в обличчя.
Стадіон обурено загув. Крумові, здається, зламали носа, юшила кров, але суддівський свисток мовчав. Гасан Мустафа не стежив за грою, бо якась віїла підпалила хвіст його мітли, жбурнувши на нього пригорщу вогню.
Гаррі бачив, що Крум травмований, і дивувався, чому цього не помічають. Хоч він і підтримував Ірландію, але ж Крум явно був сьогодні найефектнішим гравцем. Рон, здається, думав так само.
- Треба взяти тайм-аут! Він же не може грати, гей!..
- Глянь на Линча! - заволав Гаррі.
Ірландський ловець зненацька пірнув до землі, і Гаррі був переконаний, що це вже не фінт Вронського, а щось справжнє...
- Він побачив снича! - крикнув
