Друге Правило Чарівника, або Камінь Сліз - Террі Гудкайнд

Річард зціпив зуби. Його рука мимоволі потяглася до руків'я Меча Істини, і він відчув виходячу від меча лють.

— Я не бажаю більше нікого вбивати!

— Гаразд. Але тільки не стримуй гнів магії. Він допоможе тобі, якщо ти хочеш залишитися в живих. Вони вже оточують нас, я це відчуваю!

Річарду стало не по собі. Він нікому не бажав зла, але події прийняли несподіваний оборот. Не для того ж він врятував Дю Шайю, щоб боротися з її народом!

— Все-таки краще тобі вдатися до свого Хань, сестра Верна. Я Шукач Істини, а не вбивця.

Сестра зробила крок до нього. Їй насилу вдавалося зберігати спокій.

— Річард, мій Хань зараз даремний. Дю Шайю знає, як протистояти моїм чарам. Прошу тебе, захисти себе сам!

— А може, ти просто не хочеш допомогти мені через те, що я порушив вашу угоду з маженді? — З підозрою в голосі запитав Річард. — Може, тобі цікаво подивитися, як я тепер буду викручуватися? Вона сумно похитала головою:

— Невже ти думаєш, Річард, що я півжиття витратила для того лише, щоб помилуватися, як тебе вб'ють? І ти віриш, що я не перешкодила б їм, якби могла? Невже ти про мене настільки низької думки?

Річард замислився. Мабуть, вона не бреше. Він заперечливо похитав головою і спитав, вдивляючись в темряву:

— Скільки їх?

— Людей тридцять.

— Тридцять?! — Він сплеснув руками. — Але що ж я зможу зробити проти тридцяти чоловік?

Сестра повернулася обличчям до лісу і простягла руки. І тут же порив вітру жбурнув в зарості хмари пилу.

— Це їх затримає, але не зупинить, — обернувшись, сказала вона і продовжила після паузи:

— Річард, я знову звернулася до свого Хань, щоб знайти відповідь.

Єдине, що я дізналася: тобі допоможе вціліти пророцтво. Ти назвав себе Несучим смерть, значить, пророцтво — про тебе. Тільки воно допоможе тобі впоратися з ворогами. В цьому пророцтві говориться, що Несучий смерть здатний закликати мертвих і воскресити минуле. Ось, що ти повинен зробити, якщо хочеш залишитися в живих.

— Мені належить битися з цілим загоном, а ти пропонуєш мені розгадувати загадки! — Обурився він. — Я ж казав, що не розумію цих слів. Якщо хочеш допомогти, скажи краще що-небудь зрозуміле.

Вона відвернулася і пішла до стриножених коней.

— Добре. Іноді зміст древніх пророцтв можна осягнути миттєво, шляхом осяяння. Але осяяння це дається не кожному. Тут мова явно йде про тебе, значить, тебе має відвідати осяяння. — Вона допитливо подивилася на Річарда.

— Пам'ятаєш, коли я застерегла тебе від цих людей, ти сказав, що тут ти не мій учень, але Шукач Істини. А Шукачеві має допомогти пророцтво. Ти сам створив це положення, і тільки ти зможеш знайти з нього вихід.

Поки вона заспокоювала коней, Річард розмірковував над її словами. Він вже не раз намагався збагнути сенс пророцтва. Іноді йому навіть здавалося, що він близький до розгадки. Але всякий раз сенс вислизав від нього. Він добре знав магічні властивості меча і свої власні можливості. Якщо він бився з ворогом один на один, він був непереможний. Але він — лише людина. А ворогів багато, не можна ж одним, нехай навіть чарівним, мечем вразити відразу всіх.

— А вони гарні бійці? — Запитав він.

— Бака-бан-мана не знають собі рівних. Це добірні воїни, майстри клинка, які тренуються щодня, зі світанку до заходу, і щоночі при місячному світлі. Військове мистецтво для них — культ. В Танімурі я бачила одного їх мечоносців, який зарубав п'ятдесят збройних стражників. Вони б'ються, як духи. Деякі вірять в те, що вони і є духи.

— Ну от, втішила, — пробурчав Річард.

— Річард, — вона відвела погляд, — я знаю, ми відчуваємо і думаємо по-різному. Ми з різних світів і не дуже любимо один одного. Але я прошу тебе зрозуміти, що справа тут не в моїй впертості. Ти вірно тоді сказав, що дієш як Шукач, а не як мій учень. Я не знаю як, але це теж пов'язано з пророцтвом. Головна роль зараз належить тобі. Я глядачка. Якщо загинеш ти, то, можливо, загину і я. — Вона подивилася на нього. — Я не знаю, як тобі допомогти. Вони оточили нас і стежать за нами.

Якщо я спробую втрутитися, вони вб'ють мене. Це пророцтво — про тебе. Про тебе і про народ бака-бан-мана. До мене воно не відноситься. Я не знаю сенс пророцтва, і, бачу, ти теж не знаєш. Просто пам'ятай про нього, і в потрібний момент воно допоможе тобі. Спробуй закликати свій Хань, якщо тобі це вдасться. Річард стояв, схрестивши руки на грудях. — Добре, сестра, я спробую. Шкода, що я погано вмію розгадувати такі загадки. І — якщо мене вб'ють — спасибі тобі за все.

Він подивився на небо, на щільний шар хмар, приховував місяць. Темрява на руку його ворогів. Ну що ж, темрява може стати і його перевагою.

Раніше, вдома, він був лісовим провідником, і нічний ліс не лякав його.

Нічний ліс — його стихія. Він не прийме їх правил гри. Крадькома, він відійшов від сестри і, причаївшись, став тінню.

Перший, кого він виявив, дивився в іншу сторону. Мовчазний і нерухомий, Річард стежив за темною фігурою в просторому одязі, що стояла, схиливши коліно, і спостерігала за сестрою.

Затамувавши подих, він короткими перебіжками наближався до супротивника. Ось він вже на відстані витягнутої руки. На відстані дюйма.

Річард завмер. Противник схопився, але він був вже дуже близько. Він відкинув убік лежало на землі спис і, одним ударом оглушивши ворожого воїна, поспішив сховатися, поки той не підняв тривогу.

«Ну що ж, — подумав Річард, — поки принаймні обійшлося без кровопролиття».

З темряви з'явився ще один