Шосте Правило Чарівника, або Віра Занепалих - Террі Гудкайнд
Вона попередила, щоб Річард не втручався в майбутні народні виступи. І була задоволена, що він не став сперечатися. Більш того, Річард начебто був навіть проти цих людей. Її здивувало, що під час демонстрацій він навіть не пішов на роботу. І велів Камілю і Наббі, причому в найсуворіших висловах, триматися подалі від цього повстання.
Тепер, коли повстання придушили, а влада заарештувала більшість заколотників, стало знову безпечно, і Річард нарешті зміг повернутися на роботу. Повстання було сильним потрясінням. Ордену потрібно буде докладати більше зусиль, щоб втовкмачити людям, що їх обов'язок допомагати тим, кому пощастило менше. Тоді не буде ніяких хвилювань на вулицях. Тому-то і прибрали багатьох чиновників — за те, що недостатньо трудилися на справу Ордена. Хоч якась користь від цього повстання.
Ніккі хлюпнула в обличчя води з тазика, який Річард одного разу приніс додому. Квіточки на ньому підходили по кольору до фарби на стінах і килимку, який Річард придбав на зекономлені кошти. Він, без сумніву, був дуже винахідливий, раз ухитрявся економити зі своєї мізерної зарплати.
Скинувши пітну нічну сорочку, вона обмилась як могла вологою ганчірочкою. Стало легше. Ніккі терпіти не могла показуватися Річарду пітною і брудною.
Вона побачила, що миска з печенею, яку вона приготувала йому на вечерю, так і стоїть незаймана на столі. Він не сказав, що буде працювати вночі, але іноді йому бувало просто ніколи заскочити додому. Коли він працював ночами, то, як правило, приходив додому незадовго до світанку, так що Ніккі чекала його з хвилини на хвилину.
Напевно він прийде голодний. Може, приготувати йому ще й яєчню? Річард любить яєчню. Ніккі зловила себе на тому, що посміхається. Прокинувшись, вона розсердилась, а ось тепер, думаючи про те, що подобається Річарду, — стоїть і посміхається.
Вона провела рукою по волоссю, вже з нетерпінням чекаючи його появи, щоб запитати, чи не хоче він яєчні. Він напевно скаже «так», і тоді вона із задоволенням зробить те, що він хоче.
Ніккі терпіти не могла робити те, що йому не подобалося.
З тієї моторошної ночі з Гейдом минуло кілька місяців. Це було помилкою. Ніккі зрозуміла це заднім числом. Спершу-то вона раділа — не тому, звичайно, що хотіла зайнятися сексом з цим огидним хамом. Вона була так принижена відмовою Річарда, так хотіла йому віддячити. Спочатку вона впивалася тим, що робив з нею Гейда, впивалася болем, тому що такий же біль відчувала і Келен. Ніккі насолоджувалася цим лише в тому сенсі, що це було покаранням Річарду — за те, як він з нею обійшовся. Ніщо не могло заподіяти Річарду більшого болю, ніж коли завдавали болю Келен.
Гейда ненавидів Річарда. І побавившись з Ніккі, він теж таким чином мстився йому, і це знову робило Гейда королем. Як би сильно він не хотів Ніккі, помститися Річарду він хотів куди більше. Річард відняв у Гейда його королівство і забрав собі. Ніккі з дорогою душею допомогла цьому дрібному бичку знову стати королем. Вона знала, що Річард чує кожен її крик болю і розуміє, що Келен відчуває ту ж біль.
Але поки Гейда трудився на ній з усією старанністю, намагаючись з усіх сил як можна більше принизити Річарда тим, що творить з нею, слова Річарда «Ніккі, будь ласка, не треба. Ти робиш гірше тільки собі» невідступно переслідували її.
Поки Гейда брав її, Ніккі намагалася уявити, що це Річард, намагалася отримати Річарда хоча б опосередковано. Але вона не могла змусити себе повірити в це, навіть щоб отримати задоволення від фантазії. Вона знала, що Річард ніколи не став би ось так принижувати жінку і заподіювати їй біль. Ні на одну секунду не могла вона уявити, що це Річард.
Більш того, Ніккі почала розуміти, що слова Річарда — не прохання позбавити Келен від болю, він хотів позбавити від болю її, Ніккі. Як би він її не ненавидів, він не хотів бачити, як їй заподіюють біль.
Ніщо з усього ним сказаного не могло сильніше ранити їй серце. Доброта — це найжорстокіша річ, яку він тільки міг з нею зробити.
І подальша біль була їй покаранням. Ніккі було так соромно за те, що вона накоїла, що вона прикидалася перед Річардом, що нітрохи не постраждала. Вона хотіла позбавити його від неспокою, що Келен страждає, як і вона. На наступний ранок вона повідомила Річарду, що зробила помилку. Ніккі не чекала прощення. Вона просто хотіла, щоб він знав: вона була не права, і вона жалкує.
Річард нічого не сказав. Він лише дивився на неї своїми сірими очима, поки вона говорила, а потім пішов на роботу.
Кров у неї йшла три дні.
Гейда роздзвонив своїм приятелям, що взяв її. І до її ще більшого приниження, повідав у всіх подробицях. На подив Гейда, Каміль і Набба розлютилися. Вони намірилися залити йому очі розпеченим воском і зробити дещо ще. Що саме, Ніккі в точності не знала, але здогадувалась. Пороза була настільки серйозною, що Гейда зволів в той же день утекти і вступити в армію Імперського Ордена. Він вступив туди саме вчасно, щоб відправитися зі своєю частиною на північ, де йшли військові дії. У той день Гейда бундючно віщав Камілю і Наббі, що йде, щоб стати героєм.
Ніккі почула кроки в коридорі. Посміхнувшись, вона виклала на дошку три яйця. Але, всупереч її очікуванням, Річард не увійшов до кімнати. Хтось постукав у двері.
Ніккі відійшла на середину кімнати.
— Хто там?
— Ніккі, це я, Каміль. — Його голос звучав так схвильовано, що вона злякалася.
— Я одягнена. Заходь. Молодий чоловік, важко дихаючи, увірвався в кімнату. Він був блідий, по
