Гаррі Поттер колекція (комплект із 7 книг) - Джоан Роулінг

Щось лунко затріщало - то дві книги жахіть схопили третю й почали смикати її в різні боки.

- Стоп! Стоп! - закричав продавець, вгамовуючи книги ціпком. - Я більше ніколи ними не торгуватиму, ніколи! Це якийсь дурдом! Це навіть гірше за ті двісті примірників «Невидимої книги невидимок», на які ми вбабахкали купу грошей, але так їх і не знайшли... Ще чогось бажаєте?

- Так, - відповів Гаррі, переглядаючи список. - Мені потрібно «Розтуманювання майбутнього» Касандри Ваблацької.

- О, починаєш вивчати віщування? - здогадався продавець. Скинувши рукавиці, він повів Гаррі у відділ ворожіння. Невеличкий столик був заставлений стосами книжок: «Передбачення непередбачуваного: захистися від несподіванок» та «Розбиті кулі або Коли відвертається фортуна».

- Ось маєш, - продавець заліз на драбинку і дістав товсту книжку в чорній оправі. - «Розтуманювання майбутнього». Чудовий посібник з основних методик ворожіння - хіромантії, магічних кристалів, пташиних нутрощів...

Але Гаррі не слухав. Він помітив на столику іншу книжку: «Провісники смерті. Що робити, коли знаєш, що в двері стукає біда».

- Ох, на твоєму місці я б цього не читав, - безтурботно порадив продавець, перехопивши його погляд. - Скрізь почнеш бачити ознаки смерті - так можна й справді померти.

Але Гаррі не зводив очей з обкладинки. На ній був чорний величезний, як ведмідь, пес із палаючими очима. Щось на диво знайоме...

Продавець простяг Гаррі «Розтуманювання майбутнього».

- Ще щось? - поцікавився він.

- Так, - Гаррі ледве відвів погляд від очей того пса й неуважно глянув на свій список. - Е-е... мені ще потрібні «Проміжна трансфігурація» і «Стандартна книга заклинань» для третього класу.

З новими підручниками Гаррі вийшов з книгарні і попрямував до «Дірявого Казана». Він ішов, неначе сліпий, натикаючись на людей.

Піднявся у свою кімнату і жбурнув книжки на ліжко. Хтось уже встиг там поприбирати - вікна були відчинені й кімнату заливало сонце. Здалека долинав автобусний гул на невидимій маґлівській вулиці і галас юрби на алеї Діаґон. Він подивився в дзеркало над умивальником.

- Ні! То не був провісник смерті! Тоді на алеї Магнолій я просто запанікував, - виклично сказав він своєму відображенню. - То був якийсь бездомний пес...

Він підняв руку і спробував за звичкою пригладити волосся.

- Ти програєш, любий, - хрипко вимовило дзеркало.

*

Наближався початок навчання, і алея Діаґон дедалі більше наповнювалася учнями Гоґвортсу. Гаррі почав пильніше придивлятися до перехожих - сподівався угледіти серед них Рона або Герміону. В крамниці «Усе для квідичу» Гаррі зустрів однокласників Шеймуса Фініґана і Діна Томаса; вони також захоплено розглядали «Вогнеблискавку». А біля «Флоріш і Блотс» він наткнувся на справжнього Невіла Лонґботома. Порозмовляти не вдалося: Невіл, круглолиций і забудькуватий хлопець, десь загубив свій список, і його саме шпетила грізнюща на вигляд бабуся. Гаррі мав надію, що вона ніколи не довідається, як, переховуючись від Міністерства магії, він вдавав із себе Невіла.

В останній день канікул Гаррі прокинувся з думкою, що принаймні завтра на «Гоґвортському експресі» вони таки зустрінуться з Роном і Герміоною. Він устав, одягнувся, сходив востаннє глянути на «Вогнеблискавку» і, коли вже збирався десь пообідати, раптом почув:

- Гаррі! ГАРРІ!!!

Вони обоє сиділи біля «Кафе-морозива Флореана Фортеск'ю». Поцяткований ластовинням Рон і шоколадна від засмаги Герміона несамовито махали йому руками.

- Нарешті! - усміхнувся Рон, коли Гаррі вмостився поруч. - Ми були в «Дірявому Казані», але там сказали, що ти вже кудись чухнув. Ми забігали і в «Флоріш і Блотс», і до «Мадам Малкін», і...

- Я ще минулого тижня все купив, - пояснив Гаррі. - А хто вам сказав, що я в «Дірявому Казані»?

- Тато, - відповів Рон.

Містер Візлі працював у Міністерстві магії і, звичайно ж, чув про те, що сталося з тітонькою Мардж.

- Ти справді надув свою тітку? - з притиском запитала Герміона.

- Я ж ненароком, - відповів Гаррі. - Просто... не стримався.

Рон мало не луснув зі сміху.

- Це зовсім не смішно, Роне, - обурилася Герміона. - Я взагалі дивуюся, як Гаррі не вигнали.

- Я теж, - зізнався Гаррі. - Та що там вигнали! Я думав, мене заарештують.

Він глянув на Рона.

- Слухай, а твій тато, часом, не знає, чому Фадж мене відпустив?

- Може, тому, що це був ти? - знизавши плечима, хихикнув Рон. - Знаменитий Гаррі Поттер - ось і все. Уявляєш, що міністерство зробило б зі мною, якби я надув свою тітку? До того ж, спочатку їм довелося б викопати мене з могили, бо мама закатрупила б мене на місці... Але ти зможеш сам запитати в тата. Ми теж сьогодні ночуємо в «Дірявому Казані»! Завтра поїдемо разом на Кінґс-Крос! Герміона теж тут буде!

Герміона усміхнено кивнула.

- Мама з татом привезли мене сюди вранці з усіма речами для Гоґвортсу.

- Класно! - радісно вигукнув Гаррі. - То ви вже все купили?

- Дивися, - Рон витяг з торбини довгу тоненьку коробочку і відкрив її. - Нова чарівна паличка. Чотирнадцять дюймів, вербова, має волос з хвоста єдинорога. І підручники купили, - він показав на чималу торбу під столом. - А як тобі «Книга жахіть», га? Бідолаха - продавець мало не заридав, коли почув, що нам потрібні аж дві.

- А це в тебе що, Герміоно? - поцікавився Гаррі, показуючи на три величезні торби на стільці.

- Ну, я ж вивчатиму більше предметів, ніж ви, - пояснила Герміона. - Це підручники з числомагії, догляду за магічними істотами, віщування, вивчення стародавніх рун, маґлознавства...

- А навіщо тобі маґлознавство? - витріщився Рон. - Ти ж з маґлівського роду! Твої батьки маґли! Ти й так знаєш про них геть усе!

- Але буде цікаво дослідити їх з чаклунського погляду, - пояснила Герміона.

- А ти взагалі збираєшся цього року їсти і спати? - запитав Гаррі.

Рон захихотів, але Герміона пропустила це повз вуха.

- У мене є ще десять ґалеонів, - перевірила вона свій гаманець. - У вересні мій день народження, і батьки дали мені грошей на подарунок.

- Може, купиш собі гарну книжку? - єхидно запропонував Рон.

- Ні, - стримано відповіла Герміона. - Я хочу купити сову. Гаррі має Гедвіґу, ти - Еролу..

- Ерола не моя, - заперечив Рон. - Це родинна сова.