Проклята - Наталка Смеречинська

З боулінг – клубу лунала весела музика і ліхтарики мерехтіли над вивіскою, підморгуючи й  зазиваючи  гостей.

Попри те, що наказала мені Аліса, я була одягнена доволі просто й зручно. Правда, джинси я вибрала нові й навіть нанесла легкий макіяж під постійне хихотіння сусідок. Але результат мені сподобався. Я виглядала просто й мило, особливо коли зібрала волосся в високий хвіст і випустила два пасма по боках обличчя. Ну так, зачіска не в тренді! Та мені подобається! Тим більше, що я йду на зустріч з подругою, а не на побачення!

Ну я принаймні так думала до того, як Аліса вискочила з клубу, щоб мене забрати. Стрункі ноги дівчини було обтягнуті темно – синіми, блискучими лосинами, що не залишали жодного місця уяві. Коротеньке, біле худі  відомого бренду та  навмисно недбало зачесане волосся доповнювали образ «крихітки з обкладинки».

У своїх світлих блакитних  джинсах, білих  кедах і світшоті з вусами на фоні гламурної подружки я виглядала, як селючка, яку щойно підняли з ліжка й ось так, як була  в піжамі, притягли на бал. Не вистачало  тільки плюшевого ведмедика.

-Ох, ти ж горе моє! – підтвердила моє враження Аліса, прискіпливо пробігшись по моєму  одягу поглядом – Добре, що маємо, те маємо! Не перевдягатися ж. Пішли, будемо брати "твердині" своєю "тваринною харизмою".

Заявила мені подруга таку  ось "дичину" і схопивши за руку  потягла до клубу.

- Та я нормально вдягнена для боулінгу!- спробувала  обуритися, але навіть для самої себе, це прозвучало  якось жалюгідно.

Аліса лише кинула на мене, ще один, на цей раз  глузливий,  погляд через плече і буркнувши адміністраторці:

- Вона з нами – підвела мене до компанії хлопців.

Їх було троє. Макса я впізнала одразу ж. Це був один з залицяльників Аліси. Закоханий в неї без тями, але на  всі його спроби стати більш ніж другом дівчина  реагувала виключно  сміхом.

- Та ти що!! Я і Макс? – весело відкидала всі натяки подружка – Та я ж його «з’їм» в перший же день, коли стану його дівчиною. Ні! Я занадто гуманна, щоб так знущатися з нього.

Чесно кажучи я її не розуміла. Макс був високим, привабливим брюнетом, який вже робив перші кроки в бізнесі й заробляв непогані гроші. Мало того, він був від Аліси без пам’яті.  Іноді  мені здавалося, що накажи йому білявка цибнути з мосту заради неї й він це зробить не роздумуючи.

Ще одним персонажем в компанії був трохи повненький хлопець, що голосно сміявся і щось весело розповідав, допоки ми не підійшли.  Каштанове волосся віддавало рудим, ніс картоплею і трохи прищів на лобі та щоках. Звичайний хлопець, яких можна побачити десятками, якщо не сотнями. Он, хоча б взяти наш універ.

А ось в центрі..

- Так! Це моя найкраща подруга Лєна – заявила з порогу Аліса, трохи підштовхуючи мене вперед, ближче до дивану – Якщо образите її – повідламую руки, або й  щось більш дорогоцінне, зрозуміли?   

Хлопці заржали, як коні від натяків, а Аліса продовжила:

 -  Ну, Макса ти знаєш  - кивнула вона на безнадійно закоханого – А це Артем!

Повний хлопець з каштановим волоссям махнув мені рукою і сказав:

- Хай! Добре, що ти прийшла. Нам давно не вистачало когось нормального, бо я вже стомився від цих бовдурів.

Я посміхнулася, але Артему тут же прилетів потиличник від нервового Макса.  Видно жарту не оцінили.

- А це мій брат! -  подруга вказала на того самого, мовчазно красеня, що сидів в центрі дивану і зразу ж  прибавлював до  себе погляди.  Навіть не сумніваюся, що він брат Аліси.

Білява чуприна, таке ж симпатичне обличчя та сині очі. Але симпатичне по чоловічому, беж жодного натяку на будь-яку манірність притаманну красунчикам. Спортивна статура, міцні руки.  Влад випромінював впевненість та  силу.

- Привіт ! – сказав він мені і я з жахом відчула, як під його поглядом зашарілася.

- Привіт ! – тихо сказала у відповідь, опускаючи очі й розуміючи, що виглядаю безглуздо.

- О, наш Владислав   знов «підстрелив здобич». Та я б на твоєму місці не дуже вівся на його гарненьку пику, Лєно, бо в нього…

- Закрий рота, Артем ! – огризнулася Аліса, падаючи на диван поруч з братом і тягнучи мене присісти теж. Для цього нещасному Максу довелося посунутися.

- Ти щось будеш пити? – люб’язно запитав мене Влад, але я похитала головою.

- Ні, дякую, я не хочу!

Мені було трохи ніяково в майже незнайомій компанії та й глузливі погляди Артема нервували. Отож, я постаралася сидіти тихенько і стати максимально непомітною, щоб  мене більше не зачіпали.

Так би, мабуть, і було якби не Аліса. Подруга дуже старалася залучити мене до розмови, багато жартувала  і врешті - решт я відтанула і навіть почала отримувати задоволення від гри в боулінг та компанії.

- Ти навіть не уявляєш, який Владик класний –  вже через годину Аліса вільно почала нахвалювати брата -  Крім, того він у мене крутий коп!

Подружка зробила жест пальцем вдаючи, що розстрілює Артема.

- Припини – обрубав сестру, що вже конкретно розійшлася, Владислав – Це все давно забуте і поросло травою!

І обернувшись до мене пояснив:

- Я звільнився з лав поліції.

- А чому? – мені насправді стало цікаво. І взагалі, спіймала себе на думці, що мені стало цікавим все, що стосувалося Влада.

- Стара історія – неохоче відповів хлопець – Просто захотілося дещо змінити в житті.

Я б не помітила болю в очах Аліси, якби говорячи це Влад не глянув на неї. Стало зрозуміло, що за всім цим криється непроста історія, але розповідати її  брат з сестрою не поспішали.

Та навіть якби я хотіла їх розпитати, цього б просто не вдалося зробити. Адже, від стійки адміністратора почувся якийсь шум і обернувшись ми побачили як до нас рішуче крокує дівчина. Виглядала вона збудженою і трохи потріпаною так неначе   тільки що брала участь в якійсь бійці.

Втім, це не заважало їй виглядати дуже привабливою. Невисокого зросту, струнка з тонюсінькою талією і водночас пишними формами. Дівчина мала блискуче чорне волосся, пухкі губи та нагадувала популярну інстаграм - модель і могла спокійно змагатися з Алісою  за право називатися найкрасивішою у цьому приміщенні.  Господи, у цьому світі фантастичних красунь, ще залишилися звичайні дівчата, окрім мене?