Сильмариліон - Джон Рональд Руел Толкін
Караґдур Провалля на північному боці Амон-Ґварету (пагорба Ґондоліна), куди скинули Еола і де той розбився на смерть. 136
Карантір Четвертий син Феанора, якого іменували Темним; «був найсуворішим із братів та ще й дуже запальним»; правив у Тар-ґеліоні; поліг під час нападу на Доріат. 50,76,120,121,129, 144, 152, 246
Кардолан Край на півдні Еріадору, частина Королівства Арнор. 303
Карніл Назва зірки (червоної). 37
Кархарот Велетенський анґбандський вовк, який відгриз Беренові руку, що стискала Сильмарил; убитий Гуаном у Доріаті. Це ім’я перекладено в тексті як «Червона Паща». Його ще називали Анфауґлір. 182-183, 188-189
Квенди Первісна ельфійська назва ельфів (усіх родів, включно з аварами), яка означає «Ті, що говорять голосами». 29, 37—41, 49, 61, 93
Квента Сильмариліон «Історія Сильмарилів». 298
Квенья Стародавня мова, спільна для всіх ельфів у тому вигляді, якого вона набула у Валінорі. Занесена в Середзем’я разом із нолдорськими вигнанцями, та вони перестали послуговуватися нею в побуті після заборонного едикту Короля Тінґола; див., зокрема: 109,127. У цій книзі не означується як квенья, натомість називається Елдарською, 15,272,293; Високоелдарською 271, 272; Високоельфійською 224, 277; мовою Валінору 109; мовою ельфів Валінору 122; мовою нолдорів 127, 131; Високою Говіркою Заходу 127
Кгім Син Міма-дрібногнома, загинув од рук одного з розбійників Туріна. 209
келвари Ельфійське слово, що збереглось у мовленні Яванни та Манве в «Розділі 2»: «Тварини, живі рухомі істоти». 34
Келеборн (1) «Срібне Дерево» — назва Дерева на Тол-Ерессеа, молодого паростка Ґалатіліона. 50,273
Келеборн (2) Доріатський ельф, родич Тінґола; одружився з Ґаладріель і після завершення Першої Епохи залишився з нею в Середзем’ї. 110, 244, 265,311
Келебрант «Срібна Жила» — ріка, що витікала з Дзеркального Озера, бігла через Лотлоріен і впадала в Андуін. 311
Келебрімбор «Срібна Рука» — Куруфінів син, котрий залишився в Нарґотронді після вигнання батька. У Другу Епоху — найвправніший коваль Ереґіону; виготовив Три Перстені для ельфів; загинув од рук Саурона. 178,298,300
Келебріндаль «Срібностопа»; див.: Ідріль
Келеброс «Срібна Піна» або «Срібний Дощ» — потік у Бретілі, який впадав у Тейґлін поблизу Переправ. 228
Келеґорм Третій син Феанора, званий «Прегарним»; до Даґор-Браґоллаху разом із братом Куруфіном владарював у Гімладі; мешкав у Нарґотронді й ув’язнив Лутіен; власник Гуана-вовкодава; загинув у Менеґроті од рук Діора. 50, 76, 129, 152, 178-181, 193, 246, 247
Келон Ріка, що текла на південному заході від Пагорба Гімрінґ, притока Аросу. Назва означає «потік, що збігає з верховин». 90, 120, 129, 130, 141
Кементарі «Королева Землі» — титул Яванни. 16, 26, 27, 34
Кірдан «Корабельник»; телерський ельф, володар Фаласу (узбереж Західного Белеріанду); під час знищення Гаваней після Нірнает-Арноедіаду втік із Ґіл-ґаладом на південний Острів Балар; упродовж Другої та Третьої Епох — охоронець Сірих Гаваней у Лунській Затоці; коли з’явився Мітрандір, Кірдан вручив йому Нар’ю — Перстень Вогню. 48, 90, 109, 117, 219, 255-257, 265, 307, 318
Кіріт-Нінніах «Веселкова Розколина», якою Туор дістався до Західного Моря; див.: Аннон-ін-Ґелиз. 248
Кіріт-Торонат «Орлина Розколина» — перевал високо в горах на північ од Ґондоліна, де Ґлорфіндел бився з балроґом і зірвався у прірву. 253
Кірион Третій син Ісілдура, вбитий разом із ним на Ірисових Полях. 308
Кірт Руни, які створив Даерон із Доріату. 81
Коло Судьби Див.: Маганаксар.
Короллайре «Зелений Курган», на якому росли Два Дерева Валінору; його ще називали Езеллогар. 26
Кріссаеґрім Гірські вершини на південь од Ґондоліна, де були орлині гніздовища Торондора. 117, 154, 1852, 237
Куівіенен «Вода Пробудження» — озеро в Середзем’ї, біля якого пробудилися перші ельфи, згодом саме там застав їх Ороме. 37, 42, 45, 75, 243
Кулуріен Назва Лауреліни. 26
Курунір «Хитромудрий» — ельфійське ім’я Сарумана, одного з істарів (чарівників). 314-316
Куруфін П’ятий син Феанора, званий «Майстерним»; батько Келебрімбора. Щодо походження його імені див.: Феанор; а щодо його історії див.: Келеґорм. 50, 76,129,178-181,193, 246
Куруфінве Див.: Феанор. 53, 61
Куталіон «Міцнолукий»; див.: Белеґ.
Лун Ріка в Еріадорі, яка впадала у Море в Лунській Затоці. 297,303
Ладрос Землі на північний схід від Дортоніону, які нолдорські королі подарували людям із Дому Беора. 147
Лаер Ку Белеґ «Пісня про Величний Лук», яку склав біля Ейтель-Івріну Турін у пам’ять про Белеґа Куталіона. 215
Лайквенди «Зелені ельфи» Оссіріаццу. 90
Лалаіт «Сміх», ймення доньки Гуріна та Морвен; померла в дитинстві. 203
Ламмот «Гучне Відлуння» — край на північ од Затоки Дренґіст, названий так через те, що гори там багато разів відлунили Мо-рґотів крик під час його борні з Унґоліантою. 73,101
Лантір-Ламат «Водоспад Лунких Голосів», поблизу якого стояв дім Діора в Оссіріанді; йому Діорова донька Елвінґ завдячує своїм ім’ям — «Зоряні Бризки». 244, 245
Лауреліна «Золота Пісня» — молодше з Двох Дерев Валінору. 26,27, 51, 66, 67, 93, 125
Леґолін Третя притока Ґеліону в Оссіріанді. 119
лембас Синдарська назва дорожнього харчу елдарів (від давнішого ленн-мбасс — «хліб мандрівців»; коімас — «хліб життя» — мовою квенья). 207,211
Ленве Очільник ельфійського воїнства телерів, котрі відмовилися перетнути Імлисті Гори під час мандрівки на захід од Куівіенену (нандори); батько Денетора. 43,44,88
Лінаевен «Пташине озеро» — велике озеро Неврасту. 115
Ліндон Так називали Оссіріанд у Першу Епоху. Після колотнеч наприкінці Першої Епохи Ліндоном почали називати землі на захід од Синіх Гір, які не затопило Море. 120,297, 302, 303
Ліндоріе Матір Інзілбет. 279
Лісовий Дикун Таке ім’я прибрав Турін, коли вперше прийшов до людей Бретілу. 223
Лісові Ельфи Див.: Пралісні Ельфи.
Лоеґ-Нінґлорон «Плеса із золотистими водяними квітами»; див.: Ірисові Поля.
ломелінди «Присмеркові співці» — солов’ї мовою квенья. 45
Ломіон «Син Сутінок» — таке ймення дала Арезель Маеґлінові мовою квенья. 131
Лорґан Ватажок східнян у Гітлумі після Нірнает-Арноедіаду, котрий поневолив Туора. 248
Лореллін Лоріенське озеро у Валінорі, де впродовж дня спала валіе Есте. 16
Лоріен (1) Так називалися сади й оселя вали Ірмо, якого теж зазвичай іменували Лоріеном. 13, 16, 19, 54, 94, 244
Лоріен (2) Земля між ріками Келебрант і Андуін, якою правили Келеборн і Ґаладріель. Імовірно, початкову її назву замінила ця (мовою квенья Лоріен — це сади вали Ірмо у Валінорі). У назві Лотлоріен як префікс додано синдарське слово лот — «квітка». 311
Лоріндол «Златоглавий»; див.: Гадор.
Лосґар Місцина побіля гирла Затоки Дренґіст, де Феанор спалив кораблі телерів. 83, 91, 101, 104,124, 126
Лотлан «Порожня та розлога» — велика рівнина на північ од Рубежа Маезроса. 120
Лотлоріен «Квітучий Лоріен»; див.: Лоріен (2). 311
Луініл Назва зірки (випромінює блакитне світло). 37
Лумбар Назва зірки. 37