Хранителі - Дін Кунц

1

До кінця червня Нора малювала, проводила багато часу із Трейвісом і намагалася навчити Ейнштейна читати.

Вони з Трейвісом сумнівалися, що навіть найрозумнішого собаку можна цьому навчити, але спробувати вартувало. Якщо Ейнштейн розумів усне мовлення, то, відповідно, його можна навчити й літерам.

Звичайно, вони не могли бути стовідсотково впевнені, що Ейнштейн розуміє усне мовлення, хоча пес і відповідав правильно зі специфічною реакцією. Була невелика ймовірність, що пес не розуміє точного значення слів, але якимось телепатичним способом «читає» слова-образи в думках мовців.

— Щоправда, я не надто вірю, що справа лише в цьому, — промовив Трейвіс одного вечора.

Вони сиділи з Норою на його терасі, попиваючи коктейлі, приготовані з вина, соку та газованої води. Ейнштейн у цей час розважався зі струменями води, що били з невеличкого газонного розбризкувача.

— Можливо, лише тому, що я не хочу в це повірити. Припускати, що він не менш розумний, ніж я, та ще й телепат, — це вже занадто. Якщо це правда, то в такому разі це я повинен носити ошийник, а він нехай тримає повідець!

Якби не «іспанський» тест, то Трейвіс і Нора так би й не дізналися, що пес аж ніяк не телепат.

У коледжі Трейвіс три роки вивчав іспанську, а пізніше, коли він обрав військову кар’єру і вступив в елітний загін «Дельта», йому запропонували продовжити вивчення цієї мови, оскільки начальство вважало, що через ріст політичної нестабільності у Центральній та Південній Америці «Дельта» все частіше братиме участь в антитерористичних операціях в іспаномовних країнах. Трейвіс декілька років прослужив у «Дельті», але завдяки частому спілкуванню з вихідцями з Латинської Америки, які проживали в Каліфорнії, він добре розмовляв іспанською.

Коли Тревіс почав подавати Ейнштейну команди або запитувати про щось іспанською, пес витріщався на нього з дурнуватим виглядом, метляючи хвостом, але більше жодним чином не реагував. Трейвіс продовжував, а ретривер піднімав голову і гавкав, наче запитуючи, чи, бува, той не жартує. Без сумніву, якби пес читав образи в голові мовця, то розумів би їх незалежно від мови, якою до нього звертаються.

— Він не вміє читати думки, — виснував Трейвіс. — Хвала Богові, є межа його геніальності!

День за днем Нора сиділа на підлозі у вітальні Трейвіса або на терасі, пояснюючи Ейнштейну алфавіт і намагаючись розтлумачити, як складати слова з літер, як вони на письмі пов’язані з усним мовленням, яке він уже розумів. Час від часу Трейвіс підмінював Нору, щоб та відпочила, але здебільшого він просто сидів поряд і щось собі читав, стверджуючи, що в нього терпіння не вистачає бути вчителем.

У блокноті з перекидними сторінками Нора створила власну абетку. На лівих сторінках вона вклеїла повитинані з журналів картинки із зображеннями різноманітних предметів, а справа великими літерами понаписувала їхні назви. Слова були прості: ДЕРЕВО, АВТОМОБІЛЬ, БУДИНОК, ЧОЛОВІК, ЖІНКА, КРІСЛО… Ейнштейн сидів біля неї, уважно дивлячись в абетку. Спочатку вона показувала на картинку, а потім на слово, голосно проказуючи його декілька разів.

Тридцятого червня Нора розклала на підлозі кілька картинок без підписів.

— Зараз буде тест, — сказала вона Ейнштейну. — Подивимось, яких успіхів ти домігся у порівнянні з понеділком.

Ейнштейн напружився, випнув груди і підняв голову. Весь його вигляд виражав упевненість у своїх здібностях.

Трейвіс сидів у кріслі й чекав. Він промовив:

— Якщо ти не пройдеш тест, волохата мордо, ми обміняємо тебе на пуделя, який може перекидатися, прикидатися мертвим і просити вечерю.

Норі було приємно, що Ейнштейн не звертав на Трейвіса уваги.

— Зараз не час блазнювати, — зауважила Нора.

— Визнаю свою помилку, професоре, — промовив Трейвіс.

Нора підняла картку зі словом «ДЕРЕВО». Ретривер одразу ж підійшов до світлини сосни і тицьнувся в неї носом. Кола Нора підняла картку «АВТОМОБІЛЬ», він понюхав світлину машини, а коли взяла картку «БУДИНОК», то пес показав на колоніальний особняк. Таким чином вони пройшли п’ятдесят слів, і пес жодного разу не помилився. Нора була вражена його прогресом, а Ейнштейн постійно метляв хвостом.

— Але, Ейнштейне, — промовив Трейвіс, — все ж тобі ще до біса далеко до читання Пруста!

Нору зачепили кпини Трейвіса з її учня, і вона вигукнула:

— Він неабиякий молодець! Ейнштейн не може досягти рівня учня коледжа за один вечір, але він навчається швидше, ніж будь-яка дитина.

— Справді?

— Так! Значно швидше.

— Ну, в такому разі він заслуговує на кілька «Мілк-боунів».

Ейнштейн одразу ж побіг на кухню за печивом для собак.

2

Літо минало. Трейвіс був здивований, як швидко Нора навчила Ейнштейна читати.

До середини липня вони перейшли від саморобної абетки до дитячих книг Доктора Сьюза, Моріса Сендака, Філа Паркса, Сюзі Бодал, Сю Дрімер, Мерсера Маєра та багатьох інших авторів. Здавалося, Ейнштейн обожнював їх, але його улюбленими стали книги Паркса і особливо — чудова серія «Квак і Жаб» Арнольда Лобела, хоча ні Нора, ні Трейвіс не могли зрозуміти причини такої любові. Вони поприносили йому цілі стоси дитячих книг із міської бібліотеки, а крім того, чимало купили у магазині.

Спочатку Нора читала йому вголос, водячи пальцем під кожним словом, а Ейнштейн напрочуд уважно спостерігав за нею, нахилившись до книжки. Пізніше вона вже не читала вголос, а