Автостопом — по Галактиці - Дуглас Адамс
Цікаво зауважити, що згодом хитріший видавець за допомогою темпо-ральної дуги послав книжку в минулий час і виграв у суді процес проти компанії, яка випускала пластівці, висунувши проти неї позов про порушення того ж таки законодавства про авторське право.
Ось зразок тексту:
Всесвіт: деяка інформація для виживання у ньому.
1. МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ: Безконечність.
«Путівник по Галактиці для космотуристів» пропонує таке визначення слова «безконечність».
Безконечність: більша ніж будь-що найбільше у світі і ще трішечки. Але насправді ще більша, дійсно напрочуд безмірна, абсолютно неймовірних розмірів, справді «ого-го, яка велика». Безконечність така велика, що у порівнянні з нею будь-яка величина не заслуговуватиме уваги. Якщо гігантське помножити на колосальне і ще потім на неймовірно велетенське, то отримаємо щось приблизно те, що ми намагаємося тут пояснити.
2. ІМПОРТ: Немає.
Неможливо нічого ввозити у безконечність, адже поза безконечністю нічого не існує і взятися імпортові нізвідкіля.
3. ЕКСПОРТ: Немає.
Див. Імпорт.
4. НАСЕЛЕННЯ: Немає.
Відомо, що існує безліч світів, хоча б тому, що їх може вмістити неосяжний простір. Втім, не кожен з них населений. Ось чому кількість населення світів обмежена. Якщо поділити будь-яке число на безконечність, то отримаємо результат близький до нуля, отож середня густина населення усіх планет Всесвіту теж може дорівнювати нулеві, і тому усі люди, на яких ви час від часу натрапляєте, є просто витвором хворобливої уяви.
5. ГРОШОВІ ОДИНИЦІ: Немає.
Правду кажучи, у Галактиці в обігу є три вільно конвертовані валюти, але жодну з них не можна брати до уваги. Алтаріанський долар недавно знецінився, фланіанські кулясті побли обмінюють тільки на інші кулясті побли, а з триганським пу існують окремі специфічні проблеми. Обмінний курс, який становить вісім нінгі за один пу, запитань не викликає, але оскільки один нінгі — це трикутна гумова монета, кожна зі сторін якої завдовжки шість тисяч вісімсот миль, то ще нікому не вдалося зібрати досить нінгі, щоб обміняти їх на одну пу. А з нінгі ніхто не хоче мати справи, бо Галактичний банк відмовляється розпорошувати свою увагу на розмінну монету. Виходячи з цієї умови, можна дуже легко довести, що Галактичний банк — теж не більше, як витвір хворобливої уяви.
6. МИСТЕЦТВО: Немає.
Функцією мистецтва є віддзеркалення світу, а в природі не може існувати достатньо великого дзеркала. — Див. пункт перший.
7. СЕКС: Немає.
Якщо по правді, то цього таки не бракує. Головним чином через те, що неіснуючому населенню Всесвіту просто нема чим зайнятися через суцільний брак грошей, торгівлі, банків, мистецтва та усього іншого. Зрештою, зараз не варто детально говорити на цю тему, оскільки вона справді жахливо складна. Детальнішу інформацію з цього питання дивіться у розділах сьомому, дев’ятому, десятому, одинадцятому, з двадцять першого до вісімдесят четвертого включно, і, практично, в усіх інших розділах «Путівника».
РОЗДІЛ 20
Ресторан існував і далі, але усе інше навколо нього своє існування припинило. Темпоральна релятивістська статика утримувала його і захищала посеред пустки, яка була не просто вакуумом, а саме абсолютною пусткою, бо ж вакууму теж треба десь перебувати.
Купол, захищений силовим полем, знову потьмянів, вечірка закінчилася, гості покидали ресторан, Заркуон щез разом із рештою Всесвіту, часові турбіни ось-ось мали перенести ресторан через часову межу назад, у період підготовки до обідньої вистави, а Макс Квордлеплін повернувся до своєї невеличкої, завішаної гардинами костюмерної, і намагався розшукати свого театрального агента з допомогою темпорального телефону.
На стоянці, зачинений і мовчазний, стояв чорний зореліт. З’явився покійний Хотблек Дезіато, якого по платформі штовхав перед собою у візочку тілоохоронець.
Вони спустилися по одній з прозорих труб. Коли вони підійшли до свого корабля-лімузина, навстіж відчинився люк, спеціальний пристрій підхопив крісло на коліщатках і затягнув його досередини. За ним попростував тілоохоронець і, переконавшись, що його бос благополучно під’єднався до системи життєзабезпечення для покійників, рушив до невеликої рубки управління. Тут він увімкнув систему дистанційного управління, яка активізувала автопілота у чорному зорельоті, що стояв поруч з лімузином, і тим самим дала можливість Зафодові Бібльброксові полегшено зітхнути — він уже більше десяти хвилин і так і сяк намагався рушити з місця.
Чорний корабель плавно виплив з місця стоянки, розвернувся тихо, але прудко рушив центральним проїздом, раптово набрав швидкість, вскочив до темпоральної пускової камери і почав довгу подорож у віддалені часи.
З дозволу видавців у обідньому меню ресторану «Тисячі шляхів» наведено цитату з «Путівника по Галактиці для космотуристів». Ось вона:
Історія кожної значної цивілізації у Галактиці, як правило, проходить три чіткі й помітні стадії, а саме, Виживання, Дослідження і Розумування, ще відомі як стадії «як», «чому» і «де».
Для прикладу, для першої стадії характерне запитання «Як би поїсти?», для другої — «Чому ми їмо?», а для третьої — «Де ми будемо обідати?»
Меню таким чином натякає, що ресторан на краю Всесвіту «Тисяча шляхів» можна вважати цілком прийнятною і вишуканою відповіддю на третє запитання.
У меню, однак, замовчується той факт, що хоча великій цивілізації часом доводиться змарнувати багато тисяч років, щоб пройти одну за одною усі три стадії «як», «чому» і «де», невеличкі соціальні групи у стресових ситуаціях можуть проминути їх миттю.
— Як у нас справи? — поцікавився Артур Дент.
— Погано, — відповів Форд.
— Куди ми летимо? — поцікавилася Тріліан.
— Не знаю, — відповів Зафод Бібльброкс.
— Чому ти не знаєш? — запитав Артур Дент.
— Помовч, — хором порадили йому Зафод Бібльброкс і Форд Префект.
— Тобто ви хочете сказати, — продовжував Артур Дент, ігноруючи пораду, — що втратили контроль над ситуацією.
Форд і Зафод спробували відібрати у автопілота управління, і усіх аж занудило — так захитало й затрусило кораблем. Двигуни хлипали і вищали, наче втомлені діти в супермаркеті.
— Щось не розберусь я ніяк у цих дикунських кольорах, — сказав Зафод, чиє захоплення кораблем не протривало довше трьох хвилин польоту. — Кожного разу, коли намагаєшся повернути оці чорні вмикачі, під якими щось написано чорними літерами на чорному тлі, чорним кольором засвічується чорна лампочка, даючи знак, що операція виконана. Що це таке? Якийсь галактичний гіперкатафалк, чи що?
Стіни кабіни, яка ходила під ногами, теж були чорні, чорною була і стеля, сидіння — які тільки віддалено нагадували крісла, оскільки вважалося, що єдина важлива подорож, для якої збудували цей корабель,
