Смертельний світ - Гаррі Гаррісон

Зненацька зупинившись він зрозумів, що його розум протягом певного часу був заведений. Перемога чи поразка, жити чи вмерти, як міг він упустити шанс зіграти на такі гроші! Він раптом повернувся і тицьнув пальцем у великого чоловіка у кріслі.

— Я це зроблю, ти, мабуть, про це знав з моменту коли прийшов сюди. Хоча, звісно, у мене є певні умови. Я хочу знати хто ти і хто ті вони, про яких ти постійно торочиш. Звідки ці гроші? Вони крадені?

Керк осушив свій кухоль і відштовхнув його вбік.

— Крадені гроші? Ні, зовсім навпаки. Знадобилось два роки гірничих робіт і переробки руди, щоб заробити їх. Її було видобуто на Пирі і продано тут на Касилії. Ти дуже легко можеш це перевірити. Я продав її. Я пирський посол на цій планеті. — Він вдумливо всміхнувся. — Не те щоб це щось означало, але я посол на ще принаймні шести инших планетах. Дуже зручно для справ.

Джейсон глянув на мускулистого сивоволосого чоловіка і його військового крою  одяг і вирішив не кепкувати. Ви ж бо чували дивні речі з прикордонних планет і кожне слово цілком могло б бути правдою. Він теж ніколи не чув про Пир, хоч це й нічого не означало. В населеному всесвіті налічується більше тридцяти тисяч відомих планет.

— Я перевірю твої слова, — сказав Джейсон. — Якщо вони правдиві, то ми можемо співпрацювати. Зателефонуй мені завтра...

— Ні, — сказав Керк. — Гроші треба виграти сьогодні. Я вже видав чек на двадцять сім мільйонів і відсотки виростуть вище Плеяд, якщо ми не повернемо гроші вранці, тож це наш реченець.

Щохвилини вся ця історія ставала більш фантастичною і від того ще більш інтригуючою для Джейсона. Він глянув на годинник. Було ще вдосталь часу аби дізнатись чи збрехав Керк, чи ні.

— Гаразд, зробимо це сьогодні ввечері, — сказав він. — Тільки я мушу взяти одну з цих квитанцій для перевірки.

Керк підвівся щоб піти.

— Бери їх всі, ми не побачимося знову, аж до твого виграєшу. Я буду в казино, звичайно, однак ти мене не знаєш. Буде набагато краще якщо вони не знатимуть звідки твої гроші чи скільки їх в тебе.

По тому він зник, попрощавшись кістко-дробильним рукостисканням, що стиснуло Джейсонову руку немов лещатами. Джейсон залишився на одинці з грішми. Помахуючи ними ніби віялом на кшталт карт він роздивлявся на їх знаки і золочені грані, намагаючись отямитись. Двадцять сім мільйонів кредитів. Що зупиняло його від того щоб просто вийти в двері з цими грішми і зникнути? Насправді нічого крім його власного почуття честі.

Керк Пирський, людина з прізвищем планети, з якої він походив, був найбільшим дурнем Всесвіту. Чи може він знав що робить. З того як пройшла розмова, останнє видавалось більш правдоподібним.

— Він знає що я скоріше пограю на ці гроші, ніж вкраду їх, — сказав він з усмішкою.

Ховаючи невеличкий пістолет до кобури на поясі і гроші в кишеню він вийшов.

II.

Робот касир в банку тільки присвиснув електронним голосом коли він приклав одну з банкнот і зблиснув панеллю, скеровуючи його до віце-президента Уейна. Уейн був гладким дядьком з переляканими очима. Він дещо зблід забачивши жмут купюр.

— Ви б... хотіли віддати їх нам на зберігання? — запитав він, несвідомо погладжуючи їх пальцями.

— Не сьогодні, — сказав Джейсон. — Мені ними сплатили борг. Не могли б ви, будь ласка, перевірити чи вони справжні й обміняти їх? Я б хотів п'ятсот тисяч кредитних нот.

Обидві його внутрішні нагрудні кишені були щільно напхані коли він виходив з банку. Банкноти були справжні і він почувався як ходяча каса. Вперше в усьому своєму житті йому було настільки незручно нести настільки велику суму грошей. Змахнувши до летючого таксі, що пролітало повз, він подався просто до казино, де, як він знав, якийсь час він мав бути в безпеці.

Касилійське казино було місцем азартних ігор довколишнього кластера зоряних систем. Джейсон був тут вперше, хоч він добре знав казино на зразок цього. Більшу частину дорослого життя він прожив в таких казино инших світів. Оздоблення могло різнитись, проте вони завжди були однакові. Азартні ігри та світське життя на публіку, а за лаштунками усі людські гріхи, на всі смаки. Теоретично гра без меж, проте насправді тільки до певного моменту. Коли казино зазнавало суттєвих збитків чесна гра переставала бути чесною і великому переможцеві потрібно було ретельно продумувати кожен свій крок. З такими можливостями Джейсон дінАльт вже мав справу незліченну кількість раз. Він був обачним та не дуже переймався.

Їдальня була сливе порожня і мажордом швидко кинувся у бік розслабленого незнайомця в одязі розкішного покрою. Худорлявий і смаглявий Джейсон радше скидався на знудженого синка якоїсь багатої родини ніж професійного гравця. Такий образ був важливим і він підтримував його. Кухня виглядала добре та й погріб виявився чудовим. Він  фахово перемовився з виняром в очікуванні супу, відтак розсівся щоб насолодитись їжею.

Він їв без поспіху і заки він скінчив у велику їдальню напхалось люду. Спостерігаючи й потягуючи довгу сигару, він для розваги вбив ще трохи часу. Коли врешті він пішов до ігрових залів вони вже були заповнені й активні.

Повільно походжаючи кімнатою, він розтринькав кілька тисяч кредитів. Приділяючи більшість уваги відчуттю гри, він слабко помічав як грає. Всі ігри здавались чесними, жодне  обладнання не було підкрученим. Втім він розумів, що це можна дуже швидко змінити. Зазвичай у цьому не було необхідності, звичайних ймовірностей казино було достатньо для забезпечення прибутків.

Одного разу краєм ока він помітив Керка, проте не звернув на нього жодної уваги. Посол програвав невеличкі суми, неухильно обираючи сім-срібне і випромінював нетерплячку. Напевно в очікуванні коли Джейсон розпочне серйозну гру. Він посміхнувся і повільно рушив далі.

Джейсон за звичкою зупинився біля стола з костями. Це був найнадійніший спосіб виграти невеликі гроші. І якщо я відчую, то сьогодні зможу обібрати це казино! Це була його таємна сила, яка стабільно приносила йому виграші, і час від часу дозволяла зривати банк і швидко рухатися далі, перш ніж наймані головорізи навідувались щоб забрати гроші.

*       *       *       *       *

Коли настала його