Небо сингулярності - Чарлз Строс
— Ага, — вищирився до посла Міхаель. — А звідки ви взяли, що експедиція взагалі готується?
Настала черга для втомленої посмішки Чо: на цей момент він уже не спав практично дві доби, зводячи докупи розвіддані, читаючи новини і намагаючись одноруч скласти загальну картину — Нова Республіка жорстко регламентувала кількість штатних співробітників посольства.
— Нумо, ваша ясновельможносте, невже ми маємо повірити, що Нова Республіка проковтне таку образу її честі та гідності, не кажучи вже про зазіхання на її територіальну цілісність, і нічим не відповість? У якійсь формі, але ваша реакція на події неминуча. А враховуючи втрати місцевого контингенту, оголошений стан підвищеної готовності, різку активізацію інженерних робіт на базах у Кламовці, Лібау та Фау-Один, вірогідність експедиції космічного флоту дуже висока. Чи ви планували доставити солдатів на місце, змусивши їх тричі клацнути закаблуками, немов дівчинку Дороті, та промовити: «В гостях добре, а вдома краще»?
Міхаель масажував перенісся, намагаючись приховати роздратування:
— У цей час не можу ні підтвердити, ні спростувати рішення застосувати флот.
— Звісно, — кивнув Чо.
— Проте спитаю. Що вам відомо про Фестиваль? Або про події у Світі Рохарда?
— Напрочуд мало. Ви прикрутили всі канали інформації, але не дуже щільно. Новини про відчайдушну оборону колоніальної столиці Четвертим гвардійським дивізіоном були би переконливішими, якби інформація про його передислокацію з Нової Праги до Байкалу-Чотири не потрапила в новини місяць тому. Та ви не єдині, хто прикрутив канали надходження інформації. Моїм людям нічого не вдалося дізнатися про Фестиваль від слова «взагалі». І це мене страшенно бентежить. Ми навіть Есхатону ретранслювали запит про допомогу, але у відповідь лиш одержали якусь криптограму зі словами «Ф. Т. Барнум мав рацію». (Цю криптограму, до речі, закодували з допомогою шифру Вернама, використовуючи дані секретного дипломатичного характеру, витік яких уже спричинив паніку в службі безпеки.)
— Не знаю, хто цей ваш Барнум, — відповів ерцгерцог Міхаель, — але годі з тим. Фестиваль спричинив, е-е, м-м, катастрофічний ефект на Світ Рохарда. Економіку зруйновано. На планеті відбуваються масштабні акції непослуху та почався відвертий бунт. Фактично… — Він прикипів поглядом до посла: — Ви ж розумієте, що це означає для засадничих принципів нашої цивілізації?
— Я лиш представляю інтереси урядів-учасників ООН у Новій Республіці, — нейтрально виголосив Чо, — і винесення будь-яких суджень поза моєю компетенцією. З мого боку це було би нахабством.
— Хмм, — Міхаель подивився на преспап’є. — Це правда, що ми задумали експедицію, — визнав ерцгерцог, і Чо спробував приховати своє здивування. — Але все непросто. Супротивник надійно закріпився в цільовій системі. Його походження нам не відоме. Тому, якщо просто відправити туди флот, він може зазнати тієї самої долі, що й ескадра, базована там. А тому розробляємо одну, м-м, відчайдушну стратегію.
Чо подався вперед:
— Пане, якщо ви замислили порушення каузальності, то мушу попередити…
Ерцгерцог підняв руку:
— Запевняю вас, пане Посол, що ніякого серйозного порушення причинно-наслідкових зв’язків внаслідок дій Військово-космічного флоту не буде. Ми не маємо наміру порушувати Дев’ятнадцяту статтю. — Міхаель скривився: — Проте вузько локалізовані порушення каузальності інколи дозволені в рамках розв’язання тактичних проблем, що не виходять за межі власного світлового конуса, правда? Гадаю… хмм, так. Спостерігач від ООН міг би переконати всі сторони, що наші дії відбувалися коректно і в межах закону, я правий?
— Спостерігач від ООН обов’язково свідчитиме правдиво, — відповів ледве спітнілий Чо.
— Добре. У такому разі, гадаю, ми зможемо задовольнити ваше клопотання, якщо рішення про підготовку експедиційних сил буде прийняте. На флагмані зможе перебувати тільки один спостерігач, за наявності вірчих грамот. Він повинен буде винятково спостерігати за використанням озброєнь, що порушують причинно-наслідкові зв’язки, обома сторонами конфлікту та засвідчити іншим цивілізаціям, що Нова Республіка не вдається до невмотивованого використання подорожей у часі як зброї масового враження.
Чо кивнув.
— Гадаю, це прийнятні умови. Спостерігатиме інспектор Мансур, що вже перебуває в Кламовці. Інформацію передадуть.
Обличчям Міхаеля сковзнула мінлива усмішка.
— Надішліть записку моєму секретареві. Я передам її підлеглим адмірала Курца. Гадаю, я зможу вам гарантувати його повну і беззастережну співпрацю.
Молодший прокуратор управління Куратора Василій Мюллер стояв перед великим панорамним вікном у четвертому спостережному відсіку, що виходило на пучину світлових років. Зорі йшли кругом перед ним, немов самоцвіти, розсипані на поворотному столі. Обертання велетенської станції забезпечувало комфортну силу гравітації, яка становила приблизно вісімдесят відсотків від норми; одразу за подвійними стінками із синтетичного алмазу розкинулася верф із циліндричним корпусом зорельота-гіганта на тлі космічної краси.
На сірому циліндрі ніби ніж прокреслив надприродно чіткі у вакуумі тіні, за якими неначе пролягла порожнеча. У корпусі подекуди виднілись відкриті оглядові люки, що крізь них дистанційно керовані багатосуглобові маніпулятори длубались у трохи розпатланих на свободі кишках корабля. Скидалося, немовбито це зграя зелених крабів обсіла напіврозкладений труп кита у морі. От тільки цей труп, усвідомив Василій, був насправді живий: його оперували.
Корабель був схожий на марафонця, котрого хірурги намагалися перетворити на геніального кіборга, спроможного взяти участь в забігу на абсолютну першість. У Василія і самого досі поболювала голова, звідки й народилася ця аналогія: борня, що чекала на них попереду, вимагала радикальних змін. Завдяки імплантованим контактам чоловік уже знав про свою нехай і примарну участь у мережі, а десь на межі його відчуттів йому
