Прекрасні катастрофи - Юрій Корнійович Смолич

За два роки сталася й друга смерть. Вмерла ще одна дівчинка. Вона взагалі була квола здоров’ям і багато хворіла. Сонце вбило і її.

Тоді я вдруге подумав, чи не лишити мені моєї роботи? Я боявся стати катом усіх дітей.

Але зневіру я переміг, я вирішив, коли треба, стати й катом. У мене лишилося п’ятеро — хлопець і четверо дівчат. Тим часом з’явилося ще кілька нових немовлят, породжених у Нурі від прийшлих людей. Я продовжував працювати.

З старшого хлопця, здорового, міцного і добре розумово розвиненого, я готував собі заступника. В сімнадцять літ він був уже освіченою людиною і, вихований мною, гарячий ентузіаст сонячного виховання. Він дбайливо експериментував над собою і допомагав мені виконувати мої роботи. Адже ні на день ми не припиняли наших заходів сонцевиховання, а, крім моїх п’ятьох перваків, у Нурі росло вже кілька десятків нових сонячних дітей.

Він, Гедро, одружився з найпершою з дівчат, і ми нетерпляче й трепетно почали чекати на першу дитину сонячних людей…

— Так почалося покоління сонячних людей.

Того ж року ми з Гедро заснували на місці старого Нурі Геліополь. На цьому місці, де стоїть зараз оцей Сольготель, ми побудували наш перший профілакторій. Першим пацієнтом сонячного профілакторію став новонароджений син Гедро — Яма…

— Яма?

— Так. Мій найперший у майбутньому асистент Яма, якого ви бачите зараз серед нас. Яма — перший з покоління…

Всі з особливим зацікавленням поглянули на асистента Яму. Це був здоровий хлопець, з високим чолом, гострими очима й могутньою будовою тіла.

Відповідаючи на всі погляди, що зійшлися на ньому, Яма усміхнувся і, вставши, віддав уклін.

— Бачите, який вигнався, — пожартував Нен-Сагор, — сонячне проміння здорово вигнало його кістяк. Гедро теж був не з маленьких на зріст, але Яма переріс батька вже на шістнадцятому році…

Отже, — повернувся Нен-Сагор до розповіді, — Є Яма був перший для цілого Нурі, особливо для мене. Адже ви розумієте, що мала тепер наука в особі цього немовляти? Вона одержувала перший результат багаторічних експериментів. Адже до сонячного виховання цього немовляти ми могли підійти вже озброєними. Крім того, що наша наука виросла й зміцніла на попередніх експериментах, вона здобула ще й глибокі біологічні підвалини: Ямині батьки, організми, які породили його, були вивчені достоту на протязі всього їх попереднього життя, і Яма, тільки народившись на світ, мав уже детально розроблену свою біоісторію. Щоб виховати людину, наука повинна достоту знати біоісторію її батьків, це — основне правило всякої поступової біонауки, отже, й медицини.

Яма народився здоровим і кремезним хлопцем, його батьки, переборовши всі викликані першим сонцевихованням хвороби, були теж на той час здорові й міцні, але Ямине здоров’я було куди повніше проти їхнього. Це був уже майже досконалий людський організм. І з першого дня народження Яма-немовля почав приймати всі належні йому спектро-процедури.

Після Ями пішли й інші сонячні діти. Пара по парі одружувались мої перші вихованці й родили дітей, майже до одного здорових, міцних, з великим життєвим імунітетом.

Тоді ми поставили ще один експеримент. Ми вирішили одну дитину лишити без сонячного виховання й віддати її в інші кліматичні умови. Цим ми мали перевірити силу сонячного виховання. Ми вибрали одну з дівчат — здорове, кремезне дівча — і послали її до Англії разом з її матір’ю. Там їй дали ім’я Ліліан.

— Місіс Ліліан?

— Так, тепер вона — місіс Ліліан, а тоді маленька Ліліан стала вигнанкою нашого краю, і їй дозволялося тільки відвідувати нас. Ліліан — не поганий екземпляр здоров’я й краси, але порівняйте її до Ями. Біоісторія їхня однакова, — обоє вони від сонячних батьків, вони навіть кревні брат і сестра, але Яма з дня народження й до сьогодні не припиняв спектральних процедур, а Ліліан їх ніколи не мала. В нашій картотеці є докладна біоісторія кожного з них. Ви можете заглянути туди й знайдете там чимало цікавого. Коли порівняєте перший запис Ямин з першим записом новонародженої Ліліан, ви побачите, що записи майже тотожні: однаковий склад і тиснення крові, тотожні антропометричні виміри, дуже подібні дані про функціональну розвиненість кожного органа, зовсім схожі записи про стан перших рефлексів. Але прослідкуйте далі всі записи на протязі їхнього життя. Організм Ями незрівнянно швидше відбув усі процеси формації та дозрівання, і він став незрівняно кремезнішим. А організм Ліліан дегенерував. Сонячне виховання її батьків дало велику наснагу її організмові, здорові батьки дали дитині здоровий і дужий організм, якому може заздрити перший-ліпший організм цивілізованої людини. Але ці здібності Ліліан не розвинула, її організм не пішов уперед, її діти — здорові, але їх не можна рівняти до Яминих дітей. Організм її дітей уже повернувся до середнього стану середніх дітей нашого віку. Їхні організми не здобули тієї гармонійності, яку здобули в сонячному вихованні організми Яминих дітей.

До сьогодні ми маємо вже три покоління сонячних вихованців. Незабаром буде четверте: Ямині і його однолітків доньки вже ходять вагітні. Ми з глибоким зворушенням і ентузіазмом чекаємо на первістків цього четвертого покоління. В четвертому поколінні ми дамо світові найдосконаліші зразки біологічної гармонійності людського організму.

Надміру зворушений, Нен-Сагор спинився, його пафосний монолог був зустрінутий загальною мовчанкою. Мовчав також і Яма, він був зовсім спокійний. Тільки місіс Ліліан по короткій паузі тихо промовила:

— Я ніколи не могла простити Нен-Сагорові того, що він ізолював мене від сонячного виховання і ізолює від нього моїх дітей. От чому я ворогувала з ним і на науковому полі. От чому я стала відома в Лондоні як завзятий опонент Нен-Сагорових теорій. В своїх запереченнях я шукала тієї хиби в Нен-Сагорових позиціях, яка б зрівняла мене з цілим його сонячним поколінням. Але для себе, на жаль, я цієї хиби не знайшла. Я примушена була визнати всю правдивість і доречність цілої системи виховання.

Всі мовчали ще.

Нарешті Думбадзе заговорив перший:

— Ви дозволиле мені, шановний патроне,