Промовляти мовчки (початок) - Атен-Фол

 Близько одинадцятої ранку Тіна, як і попросив дівчину Тейлор Андерсон, сиділа в кабінеті поліцейського відділку і нервово чекала на появу чоловіка у формі. Дівчина розмірковувала над тим, чому поліцейський викликав її до свого кабінету і про що саме піде мова?
 

 " - А якщо поліція щось запідозрила? Що коли... Що коли він запитає в мене про Макса? Що тоді? Він же обіцяв мені, що все буде добре. Макс обіцяв, що ніхто не здогадається про... Він мені обіцяв! " - слова коханця постійно крутилися в її голові. 
Дівчина поглянула на годинник, який висів на стіні в кабінеті. Той показував : одинадцяту годину і двадцять хвилин. 
 

 " - Чому так довго? Він точно про все здогадався! Навіщо я послухала Макса!? Краще б я просто розійшлася з Логаном. Розійшлася без зайвого... Логан... Логан... Логан...Аааа..." - в голові дівчини розпалювалася невидима війна, яка точилася між сумлінням та можливістю легкої наживи чужими грішми. А в Логана їх чимало. Було чимало! 
 

 Війна вщухла, коли двері кабінету відчинилися і дівчина побачила знайомого вже раніше містера Тейлора. На чоловікові була джинсова сорочка та джинсові штани, які щільно облягали сідниці поліцейського. Рукава сорочки були підкочені по лікті і це дозволяло бачити досить таки волохаті руки полісмена. Чорне волосся на руках було таким же чорним як і вуса Тейлора, що охайно красувалися під носом чоловіка і гармонійно вписувалися в його образ. Зачіска була досить стриманою для поліцейського середнього віку. Та й тут Тейлор скористався своєю креативністю!  Його коротке волосся було зачесане назад, охайно вкладене воском. Від цього його голова виблискувала під дією двохсот ватної лампи, яка сяяла над столом в кабінеті поліцейського відділку. 
 

 Чоловік тримав в руках папку, яку поклав на центр столу і присів навпроти дівчини, прискіпливо вдивляючись в Тіну поглядом досвідченого копа. 
 

 " - Чому мін так дивиться на мене? Вирядився наче опудало і припхався... Це йому що... побачення? Ще й папочку якусь з собою захопив. " - мовчки промовляла дівчина, легесенько посміхаючись. Поліцейський помітивши посмішку посміхнувся у відповідь. 
 

 - Доброго дня! Не хотів вас турбувати та обставини... Самі розумієте... Робота, - розпочав Тейлор впевнено. - Розумію, у вас зараз інші клопоти, але... - поліцейський потягся до папки і відкривши її зосереджено поглянув на вміст. По тому, як бігали його очі, можна було зпобити висновок, що поліцейський щось там читав. Він дістав з папки аркуш і поглянувши в бік дівчини сказав: 
 

 - Це рахунки вашого чоловіка. Вибачте, жениха! - виправив себе Тейлор. Деякі з них, я виділив  червоним. Вони були закриті минулої ночі. Там Логан тримав чималі гроші, які чоловік заощадив законним шляхом сплачуючи податки. 
 

 - Це все зрозуміло та, як я можу вам в цьому допомогти? Я навіть не знала про ці всі рахунки і... Безглуздя якесь, - дівчина тримала перед собою папірець, який майже увесь був покреслений червоним маркером. 
 

 - Ви ж не хочете сказати, що це я зняла всі ці кошти і... ?
 

 - Ні, ні ,ні... Ви що! Я вас ні в чому не звинувачую! Я вас покликав для іншого, - і поліцейський дістав з паперової папки ще одного аркуша. Тейлор підсунув до Тіни листок формату "А - 4 ", а звершу на ньому, в правому-верхньому куточку, канцелярською скріпкою було прикріплене фото чоловіка. 
 

 - Ви знаєте цю людину? - пролунав голос поліцейського, а Тіні здалося, що важка кувалда вдарила її прямісінько в груди. Її серце забилося так швидко, що дівчина відчувала його удари, як один довгий гудок потяга. 
" - Уууууууууу, " - лунало в її голові. " - Макс! Мій Макс! Вони знайшли тебе!? Вони...! "
 

 - Ви коли небудь бачили цього чоловіка? - повторив Тейлор. 
 

 - Ні... Здається ніколи його не зустрічала, - сухо відповіла дівчина. 
 

 - Ви впевнені в цьому? - поліцейський піднявся зі стільця і пішов в бік дівчини. 
 

 - Він, що... Це він викрав гроші Логана? - вдаючи занепокоєння запитала Тіна. 
 

 - Так! Саме він. Ми вважаємо, що цей чоловік працював зі спільниками та поки...
 

 - Ви його вже затримали? - перебила поліцейського дівчина. 
Тільки зараз, коли Тейлор підійшов в притул до Тіни вона помітила в його руках ще один аркуш. Полісмен повільно поклав його на стіл перед дівчиною, а свій погляд той спрямував на її обличчя, споглядаючи реакцію.  
 

 - Максан-Дуалла - справжнє ім'я злочинця. Останнім часом хлопець видавав себе за Макса Пілеру, який вважається безвісти зниклим вже протягом багатьох років. Ми вважаємо, що саме Дуалла викрав та вбив Макса Пілеру задля своїх власних цілей, - дівчині здавалося, що поліцейський говорив якоюсь не зрозумілою для неї мовою. Тіна мовчки вперлася поглядом у фото і відмовлялася вірити побачиному. 
 

 - В момент аварії в містера Дуалла був присутній мобільний телефон, який дивом вцілів під час жахливого зіткнення. Там експерти і знайшли номер мобільного, який належить вам, - продовжував поліцейський. - Ось я й подумав, що можливо ви, чи ваш... покійний жених могли знати цього чоловіка. Можливо він був партнером містера Логана, або...?
 

 - Він мертвий? - вдало маскуючи справжні емоції промовила дівчина, вдивляючись в закревавлене обличчя на фото. 
 

 - Так! Він не впорався з керуванням, коли під впливом алкоголю втричі перевищив швидкість свого мотоцикла. Мотоцикл, доречі, було також викрадено минулого тижня, - додав Тейлор.