Промовляти мовчки (початок) - Атен-Фол
Телефон Тіни, який дівчина лишила на краю ліжка, завібрував. Логан спочатку смикнувся до нього для того, щоб перевірити сповіщення яке прийшло на мобільний та потім схаменувся вирішивши, що - це не його справа копирсатися в чужих повідомленнях, нехай навіть повідомленнях своєї коханої дівчини.
Якби Логан переглянув того вечора телефона Тіни, то можливо йому б вдалося обійти неприємності, які спіткали чоловіка і змінили його життя назавжди. Та що сталося-те-сталося.
Логан не міг чути того, як в двері ледь чутно постукали. Дівчина тим-часом перебувала поблизу вхідних дверей, виходячи з ванної. Чоловік не чув і того, як до будинку увійшов незнайомець. Злодій проник в середину не без допомоги Тіни, яка й впустила Макса в будинок.
- Чому ти не відповідаєш на мої повідомлення? - пошепки промовив Макс. - Де він? - додав.
- Логан в кімнаті та... Чому ти не сказав, що прийдеш?
- Я тобі відправив безліч повідомлень. Чому не читала? - запитав Макс. Я скучив, - додав притиснувшись своїм тілом до тіла дівчини, яке ховалося за вологим рушником. - Ти що, п'яна? - сказав хлопець відчувши чіткий запах алкоголю від дівчини. Тіна у відповідь лише здвинула плечима.
Так, вона була п'яною. І коли офіцер поліції, який прибув на виклик, випитував подробиці минулого вечора, дівчина намагалася здаватися тверезою та в неї це не дуже виходило.
- То в який момент йому стало зле? - вкотре ставив чітке запитання поліцейський. Видно було, що чоловіка підняли з ліжка по його ще заспаному обличчю і по тому, що офіцер постійно позіхав, хоча й намагався приховати це за стиснутим біля рота кулаком.
- Ми розмовляли, пили вино, декілька разів кохалися та... Після того як ми в останнє піддалися пристрасті, я відлучилася для того, щоб прийняти душ. Коли повернулася, Логан вже нерухомо лежав на підлозі. Я намагалася нащупати його пульс та привести чоловіка до тями, але в мене нічого не вийшло. І саме тоді я й вирішила викликати швидку, - вкотре повторювала Тіна заздалегідь приготований сценарій.
- Можливо в чоловіка і раніше були проблеми зі здоров'ям? Ви нічого не помічали? - продовжував сипати запитання поліцейський.
- Вибачаюсь за запізнення. Тіно, дівчинко, що тут сталося? - не молодий на вигляд чоловік поспіхом увірвався до кімнати важко дихаючи. Поліцейський майже відразу здогадався, що чоловік являється адвокатом Тіни, на прибуття якого вона так довго чекала.
- Стенлі Гловер, адвокат... я так розумію потерпілої..., - чоловік уважно поглянув на дівчину, яка нерухомо сиділа в кріслі, а її тіло було замотане в постільну ковдру. Стенлі вже протягом багатьох років займався справами родини дівчини і знав Тіну ще від народження. - Серцевий напад? - адвокат перевів погляд на поліцейського, який продовжував виводити щось олівцем у своєму записнику.
- Схоже на те, - сухо відповів чоловік у формі.
- З вашого дозволу, - адвокат вмостився в крісло на проти.
- Я вже закінчив, - сказав поліцейський відірвавшись від записника. Чоловік крадькома поглянув на молоду дівчину, яка продовжувала дивитися в підлогу. - І ще одне, останнє. Останнє запитання, якщо дозволите? - чоловік у формі плавно перевів погляд на спітнілого адвоквта. - Загиблий був не бідною людиною і мої люди почали перевіряти фінансову звітність Логана і... Вже було виявлено якісь...
- Моя клієнтка не бажає слухати зараз ваших версій, які пов'язані з бізнесом померлого, - сказав як відрізав.
- Добре. Та якщо щось раптом згадаєте, будь-що... Візьміть, - поліцейський протягнув дівчині номер мобільного, який був написаний олівцем на аркуші паперу.
