Купи мене - Катерина Дако

Повз мене промчав і зник з поля зору мисливець, що вискочив з кімнати.

Льоша. Так його дружина Емма назвала. Хоч знатиму.

Я теж поспішила забратися з коридору, пірнувши в сусідні відчинені двері. Обернувшись, побачила, як Дмитро під руку веде схлипуючу "дичину". 

А далі сховалася за дверима шафи, не бажаючи з'являтися на очі тому, першому. Зрозуміло, що йому зараз швидше за все не до мене. Але все ж. Не дуже добрі спогади були у мене про нашу першу зустріч. Краще не нариватися...

Дивно, але у шафі я просиділа дуже довго. Навіть у туалет захотілося. І я тихенько збігала по нужді.

Повз кімнату хтось ходив, розмовляв, іноді було чути сміх, іноді - жіночій стогін...

Не знаю, може, минуло дві години, а може, й усі шість. Ноги у мене зовсім затекли. Навіть захотілося їсти, але ще більше – пити. Вода, яку я попила з-під крана, була давно забута.

А я все сиділа і чекала... і думала...

Спочатку про Льошу з Еммою. Тому що спогади про них були свіжими та яскравими. Цікаво, як у них там все розрулиться... 

Потім згадала про Віку і того цинічного мисливця, який у результаті сам попався на гачок...

Потім задумалася про свої проблеми. Про те, що писатиму в новому резюме і в які компанії його відправлю...

Сама не помітила, як очі заплющились і я задрімала...

Але майже одразу ж мене знайшли...

Двоє...

Відразу двоє...

Ось і здійснився наяву один із моїх кошмарів.

Цих мисливців я теж запам'ятала. Звернула на них увагу ще тоді, у залі. Ще подумала, що красені. І що могла б із будь-яким із них і так закрутити, без будь-якого полювання. Але...Тут були свої правила і своє рокірування. І зараз мене знайшли вони обоє. Разом. І явно не з метою віддати комусь одному...

Невже це станеться? Секс на трьох?

Так. Я таке бачила в порно, яку ми дивилися з Владом. Але одна справа - дивитися, як чоловіки це роблять із професійною порноактрисою, а інша... Зовсім інша - брати участь у трійничку самої...

- О, дивись, хто це тут! - заявив один із мисливців, високий шатен у сірому костюмі. - Гарненька...

Він потягнув мене за руку, змушуючи виповзти з шафи. Затеклі ноги зовсім не тримали, тому другою рукою я вхопилася за відсунуті дверцята. Але чоловіки з обох боків підтримали, не давши впасти на підлогу.

І одразу ж з мене прибрали рятівний рушник. Залишивши абсолютно голою перед двома майже повністю одягненими чоловіками. Але це тут, певне, було прийнято. Дичина під час гри втрачає одяг, а мисливці так і залишаються при повному параді.

Другий, брюнет, одягнений у все чорне, розсміявся, натискаючи на кнопку браслета.

- Та яка різниця, гарненька чи ні. Головне, що не маленька. Як та, якій навіть незрозуміло було, куди пхати...

Їхні руки, начебто як підтримуючі, почали повільно нишпорити по моєму тілу. Було не боляче. Чи не жорстко. Але все одно неприємно. Ось так, коли тебе лапають, не соромлячись, двоє чоловіків. Хоча, чого їм соромитися. Це я, хоч і не дівчинка вже, але в цей момент чомусь відчула сильне збентеження. Незрозумілу боязкість...

Дотики стали більш відвертими. Ось одна рука несильно зім'яла мої груди. Ще одна пройшлася по сідниці, наче випадково заглибившись між двома половинками.

Мені хотілося відсторонитися, втекти, сховатися від їхніх торкань. Припинити це все! Але браслет був натиснутий. І якщо я зараз відмовлю їм – одразу ж буду випроводжена звідси. Адже вони поки що не робили нічого такого, що могло б бути розцінено як знущання чи насильство. Вони просто чіпали мене...

- Так точно. Дивись, ця – нормальна. Нас двох точно витримає...

Вони пробували. Приміряли. Прицілювалися. Навіть принюхувалися...

А я розуміла, що зараз у їхніх думках миготіли всі ті способи, якими вони мене збиралися мати. І добре, що я не мала здатність до телепатії. Тому що навряд чи змогла б витримати цей тиск ось так, відразу...

Але вони поступово готували мене. Крутили з боку на бік, стоячи з обох боків. А потім шатен зняв із себе краватку і зайшов ззаду. І відразу я відчула, як обидві мої руки завели за спину і почали зв'язувати. Але не просто зв'язувати, а вище за лікті. Змусивши прогнути спину і виставити вперед груди, які я зараз намагалася всіляко сховати.

- Так буде набагато цікавіше, - прошепотів брюнет, нахилившись до мого вуха. - Коли ти не зможеш нам заважати...

І лизнув мою вушну раковину.

- Повір, тобі сподобається, - вторив йому другий, що вже впорався зі своїм завданням.

Але мене зараз найбільше турбувало не те, чи сподобається мені чи ні, а те, чи зможу я в такому положенні у разі чого натиснути на кнопку браслета.

Хоч і важко, але все ж таки змогла вивернути руки і намацати обідок. Значить, все поки що нормально. Зможу вибратися, якщо...