Юджи - Ірина Муза

- Що? Та нормально все зі мною! Чому ти питаєш? Краще скажи, що трапилося! Твоє волосся! Воно знову змінило колір! Я вже думав, сталося непоправне! - Данте почав гладити мене і покривати все моє обличчя поцілунками, не перестаючи хвилюватися.

Волосся, мені стало цікаво, і я торкнулася своєї прядки. Воно дійсно змінило колір. Тепер у мене не яскраво білий колір волосся, а такий же яскраво-золотий. Значить має вийти. Я посміхнулася і вирвавшись з обіймів Данте, підвелася на ноги, він так само нічого не розумів.

- Щось так до океану захотілося? Може погуляємо там, а я тобі все розповім! - усміхнулася я.

- До океану? Ти знущаєшся? Я знайшов тебе в джерелі, воно світилося різними кольорами, а ти була немов не в собі, ще й якимось блакитним згустком енергії мене шандарахнула. Що відбувається Юджі? - зіщурив він очі, вимагаючи відповіді.

- А ти перенеси нас на берег океану, і я тобі все докладно розповім, - наполягала я на своєму...

- Зараз зовсім не смішно було рідна. Ти знаєш, для мене це болюча тема, я не можу, як раніше, ось так, - клацнув він пальцями і за його спиною відкрилося вогняне кільце порталу, - клацнути пальцями, щоб за моєю спиною відкрився портал! Я більше не Володар! - трохи прикрикнув він, але я зрадівши побаченому, широко посміхнулася.

- А мені здається дуже навіть можеш! - знову широко посміхнулася я йому і тицьнула пальчиком за його спину, він із недовірою обернувся і застиг на місці.

- Як? Як таке можливо? - запитував Данте і не вірячи продовжував витріщатися на портал, потім клацнув пальцями, заради перевірки, і в його руках опинилося полум'я.

- Ти? Це зробила ти? - він знову обернувся до мене, а я підійшла, схопила його за руку і разом із ним увійшла в портал, щоб усе докладно розповісти.

Минуло п'ять років.

- Ваша Величність, я вимагаю в помічники мага води. Її високість мало пів саду не спалила. Я маг землі, і мені важко справлятися з вогненною натурою дівчинки. Навіть не уявляю, яким був у дитинстві Його Величність, але гадаю, що принцеса Лея перейняла його вогняний темперамент. Коли я щось їй забороняю, вона тут же підпалює щось навколо себе. Ще тупає ніжкою і кривиться. - до мене прибігла няня моєї п'ятирічної доньки і, як зазвичай, почала скаржитися на наш із Данте скарб.

- Лейла Розінда, я ж на самому початку попереджала, що принцеса не проста дитина. Магії батька в ній набагато більше. І ви запевнили, що зможете впоратися з п'ятирічною принцесою без проблем, рекомендації свої показували. Що ж ви накажете, тепер мага Води до вас приставляти на кожній прогулянці? - обурювалася я

- Ні, звісно. Але юна принцеса з кожним днем дедалі більше свавільничає і на заборони реагує вогнем. Я не зможу так нічому її навчити. Я прошу, хоча б поговоріть з нею і з Його Величністю, у них одна стихія, може він розповість їй, що не можна підпалювати все підряд. - присоромилася Лейла-няня і відкланявшись пішла.

Щойно до Данте повернувся його дракон, у нас одразу вийшло зачати дитину. Я спокійна за покоління Юджі. Моє малятко має цей ген. Дух шостий переродився в ній. І тепер Юджі проявиться або в ній самій, або в моїй онучці.

Я заплатила за силу дракона сутністю Юджі, але ще не одного дня про це не пошкодувала. Данте був щасливий, і робив щасливою мене щодня.

Хоч я і втратила силу Богині, але я не так була прив'язана до цієї сили. Я росла звичайною людиною. Зі звичайним ім'ям Ніколь. Я, до речі, попросила, щоб Данте, як і раніше, називав мене Ніколь. Без зарозумілого характеру Юджі, мені жилося трохи легше. Але позбулася я не всієї магії. Я була все ще магом чотирьох стихій. Першородну стихію викликати не могла більше. Але і чотирьох стихій мені цілком вистачало.

Данте знову знайшов себе, став Володарем і відразу ж умовив мене жити з ним у замку. Повернув собі владу і повагу. На жаль, для декого страх перед силою Володарем був кращим аргументом, ніж проста повага і підпорядкування владі. Хтось пустив слух і про таємницю Данте стали здогадуватися. Це стало не важливо, щойно Володар знову показав свою силу на людях.

Відтоді минуло п'ять років. У нас народилася дочка. З моїм духом єдиним і силою Дантеріона. У ній живе частинка сили дракона, яка росте разом із нею. Хто знає, може в Леї скоро з'явиться свій власний дракон.

Данте кохав мене так само, як і п'ять років тому. Пристрасть у ньому не вщухає, і я точно знаю, що цього не станеться ще дуже довго. Володар наполягає на спадкоємці і останнім часом мучить мене своїми пестощами, у приємному сенсі цього слова.

- Данте! Коханий! Я шукаю тебе! - знайшла чоловіка в коридорі біля тронного залу. Він наздогнав мене швидше, схопив за талію і притиснув до стіни.

- І навіщо ж я знадобився Твоїй Величності, Найсвятіша моя! - пожартував наді мною чоловік і посміхнувся, присуваючись до моїх губ дедалі ближче, а вільна рука опустилася на мою ногу і почала рухатися вище.

- Данте! Я взагалі-то серйозно! У тебе одна хтивість у голові, ми, коли наодинці, навіть поговорити нормально не можемо, у тебе все зводиться до сексу! - бурчу я й ухиляюся від його губ. Замість губ, поцілунок Данте потрапив на мою шию. Я замичала від задоволення і обм'якла в його руках. Рука перемістилася до моєї сідниці і Данте з риком стиснув її, я закусила губу.

Другою рукою чоловік опустив ліф моєї сукні, випускаючи на свободу мої груди, стиснув сосок, імпульс приємного болю пройшовся всім моїм тілом, вивільняючи перший стогін. Данте тут же увібрав у себе сосок, і я знову прикрила очі від задоволення.

- Данте! Нас можуть побачити! - поки ще не втратила залишки розуму від раптової пристрасті, занепокоїлася я, Данте в цей момент відірвався від моїх грудей, посміхнувся і клацнув пальцями.

- Тепер не побачать, я поставив два портали з різних боків, ті, хто захочуть піти цим коридором, потраплять у портал і опиняться за межами замку... Ніхто не завадить мені взяти тебе біля цієї стіни. Твої стогони зводять мене з розуму, рідна! - рука Данте знову зіскочила з грудей і пробралася до мене під сукню. Запах обгорілої тканини вже давно не відволікає мене, я знаю який Данте нетерплячий і не любить гаяти час, щоб зняти одяг, він просто спалює непотрібну тканину, що залишається перепоною до мого тіла. Ось і зараз, холодок пройшовся по моїх ногах, Данте залишив мене без спідниці в сукні. Завдяки моєму чоловікові і його пристрасті у кравців є робота щодня.