Наложниця Темного Лорда - Анні Флейм

Байдуже. 

Якщо вона забула про своє місце, доведеться час від часу їй нагадувати.

Наложниця знову тихо стогне. Зусиллям волі змусивши себе відійти від її беззахисного, спокусливо-теплого тіла, я прямую до ритуального кола посеред кімнати. Сідаю на підлогу в його центрі. Простягаю руку вбік — за мить в ній опиняється важка скринька. Ставлю її перед собою, деактивую захисні чари, відмикаю та дістаю матово-чорний шар розміром з невелике яблуко. Шорстка поверхня і прихована всередині магія цього артефакту приємно лоскоче шкіру складених човником долонь. 

Налаштовуюсь на адресата.

Аромат польових трав, тепло сонячних променів на спині, грайливий дівочий сміх. Знову він розважається.

— Ларналаар, я чекаю на тебе протягом трьох днів, — холодно повідомляю я і якомога болісніше перериваю магічний зв'язок, не даючи цьому бабію можливості відмовитися чи спитати про причину такого несподіваного виклику. Мій головний біль мине за кілька хвилин, а от його… Думка про це викликає в мене несподівано приємне мстиве передчуття. 

Але до розмови з ним все ж слід підготуватись.