Супер «Б» з «фрикадельками» (збірник) - Всеволод Зіновійович Нестайко

розказав Стасику свій сон. – А може, то й не сон навіть…

– А що?

– Може, то й справді Святий Миколай до мене приходив, щоб напоумити. Чогось же вірять у нього люди стільки століть…

Стасик у дискусію встрявати не став. Справді – хто його зна… Стільки у тому житті таємничого, незбагненного…

Ніколи, мабуть, Стасик і Вася так не хвилювалися, як оце, несучи у школу своїх солдатиків. А виявилося – даремно.

Бо й Боря Бородавко приніс цілу армію з артилерією, з літаками, з «катюшами», з ракетними установками. А Супер-Джон приніс електронний танк з дистанційним управлінням, що стріляв маленькими гумовими снарядами.

А Лариска Литвак принесла ляльку Барбі. І Марина з Надею принесли ляльок. А Шурик Нечипоренко – велику кольорову, але стару й пошарпану, сорок років тому видану дитячу казку «Про відважного Барвінка і Коника Дзвоника», яку читало вже третє покоління Нечипоренків. Стьопа приніс футбольний м'яч.

Та коли Стасик і Вася разом із солдатиками поклали на стіл годинник і фотоапарат, Супер-Джон перезирнувся з Вовочкою Таратутою і сказав:

– Суду все ясно!.. Годинник і фотоапарат віднесіть додому!

– Однозначно! – усміхнувся Вовочка.

А після уроків під'їхав присланий Борисом Борисовичем Бородавком здоровецький автобус «Ікарус» із мішками новорічних подарунків, які закупив тато Супер-Джона вкупі з іншими «крутими» батьками, бо ж треба було обдарувати всю школу-інтернат.

Супер «Б» сів на той «Ікарус» і, супроводжуваний заздрісними поглядами учнів інших класів, поїхав.

А коли вони передавали інтернатівцям разом з новорічними подарунками своє найдорожче і пояснювали, що то таке, і бачили, якою несподіваною радістю спалахували очі сиріт, кожен з них уперше в житті відчув радість справжнього доброчинства.

А тоді раптом худорлявий блідий хлопчик, якому Вовочка Таратута подарував свій «усміхнений» камінь із Коктебелю, кинувся до своєї тумбочки, витяг з неї коробочку з фломастерами і простягнув Вовочці. І враз усі інтернатівці почали діставати своє «найдорожче», нещодавно, мабуть, їм подароване, і дарувати «супербешникам»… Це було так несподівано і зворушливо, що у класної керівнички Ольги Яківни на очі навернулися сльози. І дівчата теж заморгали зволоженими очима. А хлопці позакусювали губи. Відмовлятися було неможливо.

Такого таки, мабуть, у ДЕНЬ Святого Миколая ще не було. Це були таки справді подарунки тисячоліття.

Коли вони вийшли з інтернату, Супер-Джон сказав Вовочці:– Знаєш що? А давай заїдемо у Лавру, знайдемо того святого чоловіка і подякуємо йому за ідею. І розкажемо йому про інтернатівські подарунки. Він же не знав, що вони нам теж даруватимуть.

– Давайте, давайте заїдемо! – залунало звідусіль.

– Однозначно! – сказав Вася Цюцюрський.

Вовочка несподівано розгубився і почервонів. А тоді зітхнув і сказав:

– Нетреба нікуди їхати. Той святий чоловік і так усе знає, усе бачив.

– Як?! – здивувався Супер-Джон.

– Та він тут… серед нас…

– Хто?!

– Та… Шурик Нечипоренко. у Гоголівському «Ревізорі» є так звана «німа сцена», коли всі завмирають насамкінець, дізнавшись, що приїхав справжній ревізор. Ото на якусь мить німа сцена відбулася із «супербешниками». Всі завмерли, вражено глянувши на непоказного тихого Шурика Нечипоренка, який усі п'ять із половиною років непомітно просидів на задній парті з такою ж тихою Ірочкою Ігнатюк, нічим особливим ніколи не заявивши про себе ні в навчанні, ні в поведінці. Шурик стояв червоний як помідор, якось зіщулившись під їхніми поглядами.

– То це його ідея?! – звів брови Супер-Джон. – А чого ж він сам не…

– Ну, він висловив мені ідею, а тоді… «Мене, – каже, – ніхто не послухає. А ти, – каже, – був президентом… Ти вмієш…» І просив, щоб я нікому не говорив про нього… Але…

– Ну, Святий Шурик! Експропріатор найдорожчого! – вигукнув Стасик, але одразу знітився. – Ні-ні! Жартую! Молодець!

– Авжеж молодець! Супер! – сказав Супер-Джон.

– Однозначно! – підсумував Вася Цюцюрський.

І раптом в уяві Васі виник Святий Миколай, що наснився йому сьогодні вночі. Він усміхався радісно і привітно.

Святий Миколай був задоволений.

Примечания
1

Імпічмент – вияв недовіри вищій посадовій особі та притягнення її до відповідальності за порушення законів країни.

(обратно) 2

Опозиція – опір, протидія, протиставлення однієї політики іншій; угруповання в партії, що виступає проти загального курсу партії.

(обратно) 3

Партайгеноссе (з нім.) – товариш по партії.

(обратно)
Оглавление Одиниця з обманом повість в оповіданнях про 5-Б клас   Давайте знайомитися   Спасокукоцький і Кукуєвицький   Шурик Бабенко   Макароніна   Ляля Іванова і Туся Мороз   Кіт і Заєць   Льоня Монькін   Фігура   Павлик Назаренко і Тимко Довганюк   Вовка Онищенко   А тепер подивимося, що вони пишуть… П'ятірка з хвостикомПовість в оповіданнях про 5-А клас   Друга таємниця п'ятого «А»   Гришка Гонобобель і Антоша Дудкін, або надкушений пиріжок   Перша таємниця п'ятого «А»   Кум Цибуля   Перша таємниця п'ятого «А» (продовження)   Цей дивний Ромчик Лещенко   Толя Красиловський   Аллочка Граціанська і Люба Миркотан   Капітан Буль та боцман Вася   Івасик і Христя   Валя Тараненко   Дениско Чорногуз   Остання п'ятірка з хвостиком Супер «Б» з «фрикадельками»   Пригода першаІмпічмент[1]   Пригода другаСупер   Пригода третяОперація «Чорна пантера» – 1   Пригода четвертаОперація «Чорна пантера» – 2   Пригода п'ятаТаємниця Вовочки Таратути   Пригода шостаВчорашня курка   Пригода сьомаПерше кохання Серпика Чичиринди, або принцеса і зрадник   Пригода восьмаДві таємниці графа Монте-Крісто   Пригода дев'ятаШурик «форвард» і дід Грицько «Лобановський»   Пригода десятаКапітан Галтер   Пригода одинадцятаУсмішка Святого Миколая