Ганнібал - Томас Харріс

— Скільки тобі, Джеку, п’ятдесят шість?

— Точно.

— Один рік до примусового випровадження на пенсію. Багато хлопців ідуть у сорок вісім, п’ятдесят, поки ще можуть знайти роботу. Ти цього ніколи не прагнув. Хотів себе чимось зайняти, відтоді як Белла померла.

Кроуфорд півкола мовчав, і директор збагнув, що сказав зайве.

— Я не хотів, аби це прозвучало легковажно, Джеку. Дорін нещодавно говорила про те, як багато…

— Ще є кілька справ у Куантіко. Ми хочемо запустити ПЗНЗ[14] у мережу, аби всі копи мали до неї доступ, ти сам бачив у бюджеті.

— А тобі не хотілося б стати директором, Джеку?

— Ніколи не вважав, що підхожу для цієї посади.

— Не підходиш, Джеку. Ти не політик. Тобі ніколи не бути директором. Ніколи не бути Ейзенгауером, Джеку, чи Омаром Бредлі, — він жестом попросив Кроуфорда зупинитись, і вони стали біля треку, зі свистом набираючи в легені повітря. — Проте ти міг би бути Паттоном[15], Джеку. Ти вмієш провести бійців крізь пекло, і вони тебе за це любитимуть. Талант, якого в мене нема. Мені постійно треба їх мотивувати.

Танберрі швидко роззирнувся, підняв із лави рушник і повісив його на плечі, наче мантію судді, що виносить смертний вирок. Очі в нього блищали.

«Деякі люди користуються люттю, аби видаватися сильними», — подумав Кроуфорд, слідкуючи за мімікою Танберрі.

— Щодо справи з покійною місіс Драмґо, із її мет-лабораторією й МАК-10, яку застрелили з дитиною на руках. Судовий нагляд вимагає м’яса. Свіжого м’яса, яке щойно кричало. І мас-медіа теж. УБН має кинути м’яса. АТВЗ має кинути м’яса. І ми маємо дещо кинути. Але в нашому випадку можна відбутися пташиною. Кендлер пропонує віддати їм Кларіс Старлінг, і вони на цьому заспокояться. Я погоджуюсь. УБН та АТВЗ отримають прочуханку за погане планування рейду. Старлінг натиснула на гачок.

— Цілячись у вбивцю копа, яка вистрілила першою.

— Фотографії, Джеку. Ти не розумієш, так? Громадськість не бачила, як Евелда Драмґо застрелила Джона Бріґема. Не бачила, що Евелда першою вистрілила в Старлінг. Якщо не знаєш, на що треба дивитися, то нічого й не побачиш. Двісті мільйонів людей, десята частина яких голосує на виборах, бачили, як Евелда похилилася на дорозі, мов намагаючись захистити дитину, — а в неї мізки вибиті. Не кажи, Джеку, я знаю, ти довго сподівався, що Старлінг стане твоєю протеже. Але вона гостра на язик, Джеку, і від початку не знайшла спільної мови з певними людьми…

— Кендлер — пустобрех.

— Слухай мене й нічого не кажи, доки я не закінчу. Кар’єра Старлінг все одно йде під укіс. Її звільнять від служби без суду й претензій, на папері все буде пристойно — не гірше доган за прогули й запізнення; вона знайде собі іншу роботу. Джеку, ти створив для ФБР чудову річ — Відділ поведінкової психології. Багато хто гадає, що якби ти трохи більше просував власні інтереси, то домігся б набагато вищої посади, ніж завідувач відділу, ти заслуговуєш набагато більшого. Я перший це всім скажу. Джеку, ти підеш на пенсію заступником директора. Даю тобі слово.

— Тобто якщо я не втручатимусь?

— Якщо все піде своїм ходом, Джеку. Якщо в королівстві буде мир, усе так і станеться. Джеку, поглянь на мене.

— Так, директоре Танберрі?

— Я тебе не прошу, я даю тобі наказ. Не втручайся. Не втрачай шанс, Джеку. Інколи треба просто відвернутися. Я так уже робив. Послухай, я в курсі, це складно — повір, я знаю, що ти відчуваєш.

— Що я відчуваю? Відчуваю, що мені треба в душ, — сказав Кроуфорд.

Розділ 5

Старлінг була вправною домогосподаркою, проте непослідовною. У її половині будинку було чисто, вона легко знаходила все, що треба, але речі періодично нагромаджувалися — чиста, не розкладена по шухлядах білизна, стоси журналів, для яких не знаходилось місця. Вона була чемпіоном світу з «прасування-за-хвилину-до-виходу», довго не чепурилася, тож якось давала цьому раду.

Коли їй був потрібен порядок, вона проходила крізь спільну кухню на половину Арделії Мепп. Якщо Арделія була вдома, то Старлінг могла дістати від неї пораду, завжди корисну, хоча подеколи більш уїдливу, ніж хотілося б чути. Якщо Арделії вдома не було, то існувала домовленість, що Старлінг може приходити до помешкання Мепп, аби посидіти в ідеальному порядку й подумати — за умови, що вона нічого після себе не лишатиме. І сьогодні Старлінг сиділа в Мепп — в одній з тих квартир, де завжди відчутна присутність господаря, удома він чи ні.

Старлінг сиділа й дивилася на договір про страхування життя бабусі Мепп, що висів на стіні в саморобній рамці так само, як висів колись у будинку орендатора на бабусиній фермі й у багатоквартирному будинку, де мешкала родина Меппів, коли Арделія ще була малою. Її бабуся продавала городину й квіти та заощаджувала копійки, аби оплатити онуці навчання, а ще їй вдалося позичити гроші за рахунок оплаченої страховки й допомогти Арделії подолати останній перевал на шляху до закінчення коледжу. Також на стіні висіла світлина крихітної старої жінки, яка навіть не намагалась усміхатися понад своїм білим накрохмаленим комірцем. Древнє знання світилося в її чорних очах, що визирали з-під крисів солом’яного бриля.

Арделія відчувала своїх предків, щодня черпала від них сили. Тепер Старлінг шукала своїх, намагалася взяти себе в руки. Лютеранський притулок у Бозмані дав їй їжу, одяг і приклад гідної поведінки, але саме зараз їй була потрібна порада від кровного роду.

Що ти маєш, якщо походиш із білих бідняків? З таких країв, де Реконструкція[16] тривала аж до 1950-х. Якщо ти походиш від людей, яких у студмістечку зазвичай називають «крекерами», «реднеками»[17] або, поблажливо, «синіми комірцями» чи бідними білими «аппалачами». Якщо навіть сумнівна знать Півдня, яка ні в що не ставила фізичну працю, називає твоїх людей «дятлами» — у якій традиції шукати собі приклад? У тому випадку, коли ми їх з лайном змішали під час першої битви на Булл-Рані? Чи в тому факті, що твій прапрадід виконав обовʼязок перед батьківщиною у Віксбурзі, і тепер той клаптик землі на полі битви Шайло завжди належатиме вихідцю з Язу-Сіті[18]?

Набагато почесніше, та й доцільніше заживати успіхів із тим, що маєш, наводити лад на тих клятих сорока акрах єдиним мулом, що потопає в багнюці, але це ще треба побачити й зрозуміти. Такого на словах не передати.

Старлінг мала успіхи під час навчання в Академії