Мовчання ягнят - Томас Харріс
Коли він поглянув спочатку на неї, потім у папку, а потім знов на неї, його обличчям промайнула якась тінь, але швидко зникла. Якби Кроуфорд зробив жвавішу гримасу, то вона означала б жаль.
– Мені жарко, а вам жарко? – спитав він. – Боббі, тут до біса спекотно, – гукнув він пілотові. Боббі щось налаштував, і війнуло холодне повітря. У вологій атмосфері кабіни утворилося кілька сніжинок, і вони опустилися на волосся Старлінг.
Джек Кроуфорд вийшов на полювання, і його очі сяяли, наче яскравий зимовий день.
Він розгорнув папку на карті центру і сходу Сполучених Штатів. На ній були позначені місця, де знайшли тіла, – візерунок із розкиданих крапок, такий же недоладний і мовчазний, як Оріон.
Кроуфорд дістав із кишені ручку й поставив нову крапку – місце їхнього призначення.
– Річка Елк, приблизно за шість миль на південь від федеральної траси 79, – сказав він. – Цього разу нам пощастило. Тіло заплуталося в переметі – в мотузці з гачками, що її ставлять поперек річки. Поліція гадає, що дівчина пробула у воді не дуже довго. Її привезли до Поттера, в окружний центр. Мені якнайшвидше потрібно дізнатися, хто вона така, аби почати шукати свідків викрадення. Щойно отримаємо відбитки, надішлемо їх наземною лінією. – Кроуфорд підвів голову й подивився на Старлінг крізь нижні скельця. – Джиммі Прайс сказав, що ви впораєтеся з утоплеником.
– Власне, я ніколи не мала справу з цілим утоплеником, – відповіла Старлінг. – Я знімала відбитки пальців з рук, які містер Прайс щодня отримував поштою. Хоча більшість із них були утоплениками.
Люди, які ніколи не працювали під керівництвом Джиммі Прайса, вважали його за милого буркуна. Але насправді, як і більшість буркунів, він був злим стариганем. Джиммі Прайс завідує прихованими відбитками у вашингтонській лабораторії. Старлінг проходила в нього стажування як експерт-криміналіст.
– Старий Джиммі, – приязно сказав Кроуфорд. – Як вони називають ту роботу…
– Посада називається «ниций лаборант», або ж дехто полюбляє кличку «Іґор»[57] – так надруковано на гумовому фартуху, який мені видали.
– Точно.
– Радять уявити, що ти ріжеш жабу.
– Зрозуміло…
– А потім тобі приносять пакунок із UPS[58]. І всі збігаються подивитися, навіть уривають перерву на каву, і сподіваються, що ти блювонеш. Я дуже добре знімаю відбитки з утоплеників. Власне…
– Гаразд, а тепер погляньте сюди. Першу відому нам жертву було знайдено в річці Блеквотер у Міссурі, неподалік Лоун-Джека, минулого червня. Дівчина на прізвище Біммел, про її зникнення повідомили в Бельведері, штат Огайо, 15 квітня, тобто за два місяці до того. Багато ми не виявили – ще три місяці пішло тільки на те, щоб її ідентифікувати. Наступну він схопив у Чикаго на третьому тижні квітня. Її знайшли в річці Вобаш, у передмісті Лафаєта, штат Індіана, усього за десять днів після зникнення, тож ми змогли визначити, що з нею сталося. Наступна жертва – біла жінка, трохи за двадцять, яку скинули в Роллінг-Форк поблизу траси І-65, десь за тридцять вісім миль на південь від Луїсвілля, штат Кентуккі. Її так і не вдалось ідентифікувати. А ще Варнерова жінка, викрадена в Евансвілі, штат Індіана, а викинута в Ембаррасі, поблизу міжштатної траси 70 у Східному Іллінойсі.
– Потім він перемістився на південь, – продовжував Кроуфорд, – і скинув одне тіло в Конасаґуа під Дамаском, штат Джорджія… ось її фото з випускного. Йому диявольськи щастить – жодна людина ще не бачила, як він викрадає дівчат. Окрім того, що він залишає трупи біля міжштатних трас, ніякої послідовності в його діях не знайдено.
– А якщо відстежити його шлях від місць, де він скидав тіла, за найбільш щільними автомобільними потоками, щось збігається?
– Ні.
– А якщо ми… постановимо собі… що він скидає тіло і викрадає нову дівчину протягом однієї поїздки? – спитала Старлінг, обережно уникаючи забороненого слова «припускати». – Спочатку він має позбутися тіла, так, на випадок, якщо його впіймають на викраденні? Якщо він попадеться на викраденні, то зможе обставити все як напад, випросити собі помилування, а справу надішлють до архіву – якщо в багажнику не буде трупа. То чому б не провести вектори назад, від одного місця, де знайшли тіло, до попереднього? Та ви вже проводили.
– Гарна ідея, але він і це передбачив. Якщо він дійсно робить обидві справи за одним разом, то їздить зиґзаґами. Ми запустили комп’ютерну симуляцію, спочатку прив’язавши його до трас західного напрямку, потім до східного, потім спробували різні комбінації всіх можливих даних, що їх ми отримали з місць, де дівчат викрадали й викидали. Вводимо інформацію в комп’ютер, а з нього дим шугає. Він мешкає на Сході, каже машина. Він не залежить від місячного циклу, каже вона. Жодних збігів у датах, коли в містах відбувалися громадські заходи. Казна-що. Ні, він чекав на нас, Старлінг.
– Гадаєте, він надто обережний як на суїцидника?
Кроуфорд кивнув:
– Певно, що надто обережний. Тепер він знайшов для себе стосунки, значущу взаємодію, і йому кортить постійно цим займатися. Я на суїцид не сподіваюся.
Кроуфорд передав пілотові склянку води з термоса. Ще одну він дав Старлінг, а собі намішав алказельцер.
Шлунок Кларіс стрибнув угору, коли літак почав знижуватися.
– Кілька моментів, Старлінг. Я чекаю від вас першокласної криміналістичної експертизи, але й не тільки. Ви неговірка, і це нічого, я теж. Але не подумайте, що вам конче треба дошукуватися доказів, перш ніж щось мені зауважити. Дурних запитань не існує. Ви бачитимете речі, які не побачу я, і я хочу про них знати. Може, у вас талант. Отак несподівано трапилась нагода перевірити, на що ви здатні.
Шлунок Старлінг підстрибував, обличчя зберігало зацікавлений вираз, а вона слухала й думала про те, як давно Кроуфорд вирішив залучити її до цієї справи, як довго він чекав, щоб вона спрагла до цього шансу. Він був лідером і за властивістю лідерів торочив щиру й відверту маячню, це точно.
– Отак думаєш про нього, дивишся, де він бував, і починаєш потроху його відчувати, – говорив Кроуфорд. – Він навіть не весь час викликає відразу, хоча в це важко повірити. А тоді, якщо пощастить, серед усіх тих надбаних знань тебе щось дзьобає, намагається привернути увагу. Завжди кажіть мені, Старлінг, коли вас щось дзьобне. Затямте, справа й так
