Рембо - Девід Моррелл

Муса кивнув.

Рембо стало цікаво, чи зрозумів той, як працює дистанційний пульт. Однак Муса його здивував.

Коли я натисну на кнопка, хіба не всі заряди спрацюють відразу?

Ні, якщо ти все зробиш як треба. Бачиш шкалу над кнопкою? Номери на шкалі відповідають різним зарядам. Заряди з

номерами від одного до шести ти розмістив на дні долини, а із сьомого по дванадцятий — уздовж тієї стіни ущелини. Шість наступних розташовані на цьому схилі. І ще шість я поставив тут, на гребені. Якщо хочеш підірвати номер дванадцять, перемісти шкалу на дванадцять і натисни на кнопку.

Це складно, — кивнув Муса, — але я все запам’ятати.

Рембо потиснув його руку.

Я знаю, що ти впораєшся.

У тебе теж є передавач, — сказав Муса.

Точно такий же, як у тебе. Я хочу, щоб була страховка І на випадок, якщо один із них не спрацює.

Або один із нас помре.

Я сказав тобі, кінчай говорити про смерть!

Вони підвели коней до западини та прив’язали їх до куща. Вибираючись із лощини, Рембо глянув у бік дальнього кінця ущелини. Група кінних бійців наближалася до перевалу. Вони розділилися, одні рушили направо, інші наліво, деякі зупинилися посередині. Спішившись, вони поховали коней за скелями на безпечній відстані від перевалу й побігли вперед. Досягши бойових позицій, бійці падали на землю та вкривалися ковдрами кольору піску, зливаючись із каменями, що їх оточували.

Хто навчив вас так уміло боротися?

У нашого народу тисячолітній досвід.

Хоча відповідь і справила на Рембо враження, якась тривога, як і раніше, не відпускала його.

Коли повинні підійти росіяни?

Приблизно через годину.

Рембо відчув, як тривога посилилася, і поповз уперед, щоб востаннє вивчити перевал.

Його занепокоєння наростало. Лежачи на животі, він подивився вниз з обриву. Як і раніше, він не міг розрізнити, де ж ховаються моджахеди. Він не сумнівався, що всі заряди розташовані як треба. І все-таки щось йому не подобалося.

Занадто все здається легко. Будь я росіянином, я б про це місце потурбувався заздалегідь. І вжив би певних заходи безпеки, перш ніж сюди сунутися.

Росіяни вірять у своя невразливість.

Може бути, — Рембо ще раз спробував стряхнути свою тривогу. — Нам краще розділитися. Я переберуся на протилежний бік.

Він поклав радіопередавач у рюкзак і закинув його за спи ну. Потім перекинув через плече автомат-гранатомет і переповз за край урвища. Опори для рук і ніг вистачало. Спуск був неважкий.

Ти борешся з нами. Ти тепер один з нас, — сказав Муса. — Нехай оберігає тебе Аллах!

Голос Рембо пролунав хрипло від почуттів, які переповнили його.

І тебе теж.

РОЗДІЛ 4

Рембо був уже посередині ущелини, коли відчув, як йому стиснуло груди. Різкий скрегіт танкових гусениць пролунав з боку перевалу. Він, здавалося, звучав зовсім близько. Ревіння дизельних двигунів наближалося із загрозливою швидкістю.

Рембо кинувся бігти. Біля узбіччя він упав і поповз через завали каменів, поки не знайшов валун, за яким можна було сховатися. Одна його долоня була поранена й почала кровоточити.

На перевалі показався гарматний ствол. БТР, що мчав зі швидкістю 90 кілометрів за годину, із ревінням вискочив на дорогу. Він був довгий і вузький, із низькою посадкою, на ньому була встановлена протитанкова ракета, один кулемет стояв на турелі та ще декілька — спереду. П’ятеро членів екіпажу могли розміститися спереду, а в задньому відсіку були місця ще для шести солдатів.

На дорозі з’явився БТР. Потім другий і нарешті — танк. БТРи відразу здалися карликами поруч із ним. Його гармата а кулемети були більш потужними. З перевалу вже мчали вантажівки із солдатами. Чотири, п’ять, шість. Ще п’ять поки стояли в укритті за перевалом. А за ними — танк і два БТРи.

Усі вони з’явилися в полі зору так швидко, що в Рембо не було часу скинути зі спини рюкзак, вихопити передавач, виставити потрібний номер і натиснути на кнопку.

Підірви їх, Мусо!

Але все було тихо.

Раптом Рембо зрозумів: «Муса боїться, що я надто близько до зарядів».

Натисни на кнопку, Мусо!

Рембо потягнув свій. рюкзак.

Ну давай же, Мусо!

Сильний вибух відкинув його назад. Другий вибух оглушив. Він заворушився та спробував укритися за скелею. Уламки каменів били по ній і піднімали навколо пісок. Уламок валуна мало не влучив Рембо в коліно. Дим застелив ущелину, скелі вибухали, розліталися й падали, тонни каміння обрушувалися на вантажівки, БТРи і той танк, який ще не встиг виїхати, з перевалу. Солдати репетували. Скреготав метал. Пил стояв стовпом.

Рембо скоріше відчував усе це, ніж чув або бачив. Оглушений вибухами, він усе-таки примудрився зняти рюкзак. Із передавачем в одній руці й автоматом в іншій Рембо рвонув до валуна за двадцять метрів за ним.

Техніка, що вибралася з перевалу, зупинилася. Солдати вискакували з вантажівок. Мускулисті бійці спецназу на ходу вели безперервний вогонь і, опиняючись на землі, відразу відкочувалися в боки. Застрочили кулемети танка.

Афганські воїни скинули свої ковдри й відкрили вогонь саме в той момент, коли вибух потряс скелі. Тріск одиночних пострілів із гвинтівок був ледь помітний на тлі черг із М-16. Ще голоснішим було наполегливе стакато китайського кулемета зразка шістдесятих років.

Спецназівці попадали на дорогу, більшості з них удалося добратися до каменів та відкрити вогонь у відповідь з АК-4 7. Заговорила гармата БТР. Танк здригнувся від пострілу своєї крупнокаліберної гармати. Земля тремтіла. Камені дробилися на пісок. Афганських бійців рвало на шматки, куски їхніх тіл розліталися в повітрі кривавим дощем.

На самому перевалі три вантажівки й один із БТРів були стиснуті камінням, але не знищені. Солдати поспішали вилізти з них, дерлися через купи уламків, прагнучи скоріше приєднатися до тих, хто б’ється.

Рембо повернув шкалу передавача. Установивши її на потрібній цифрі, він натиснув на кнопку. Ще один уламок скелі злетів у повітря, обрушивши потік каменів на солдатів, вони закричали. Рембо перевів шкалу на новий номер, але перш ніж він устиг торкнутися кнопки, від сильного вибуху злетіли в повітря скелі на протилежному боці ущелини, і на солдатів посипалася ще більша купа каменів: «Цей вибух — справа рук Муси», — зрозумів Рембо та натиснув на кнопку передавача. Бу-у-у-м! Новий град каменів.

Зненацька коротка черга зрикошетила від каменю, що служив прикриттям для Рембо. Навколо фонтанчиками піднімався в повітря пісок. Його помітив стрілець БТРа. Будь- якої секунди гармата може…

Рембо швидко набрав п’ятірку та натиснув на кнопку. Пісок встав перед БТРом