Повернути себе. Том 1 - Олександр Шаравар

          - Не називай мене так, - оговталася дівчина, - я твоя ровесниця.

          - Ага, на два тижні молодша за мене, тож ти крихітка, - відповів Фіск і одразу припустив жовтою доріжкою в бік ангарів, бо Маарі намагалась віддерти хлопця за вуха.

          - Я тобі покажу яка я крихітка,- закричала Маарі і побігла слідом за хлопцем.  

           - А ти наздожени,- у відповідь крикнув Фіск.

           - А ось і наздожену,- крикнула Маарі і додала швидкості.

         Фіск, звісно, не збирався бігти на повну силу, а тому вже біля тринадцятого ангара піддався і отримав заслужену кару.  Але вже за хвилину запал Маарі згас, тим більше у відповідь на її дії Фіск лише посміхався.

Час, що залишився до приходу інструктора, діти провели в прогулянці навколо тринадцятого ангара і всередині нього. Там стояло близько тридцяти різних навчальних літальних апаратів. Тут були і флаєри, і човники, і шатли, і штурмовики, і винищувачі. Навіть затесався один десантний бот.

          - Ви вже тут,- почули жіночий голос хлопці і миттю обернулися на нього,- Мене звати Отала, і я буду вашим інструктором. Я щойно подивилася ваші результати і вони мене вражають. Але перш ніж ми піднімемося в повітря, ви маєте пройти півгодинне офіційне тестування.

           - Добрий день, я Фіск, а це Маарі. Я читав правила, ми готові,- промовив Фіск у відповідь.

            - Чудово, тоді вперед за мною,- промовила Отала. Вона була досить молодою дівчиною, зовні їй не було й двадцяти, але згідно з документами, їй було вже двадцять дев'ять, і вона діючий пілот проти космічних сил оборони Карстона. Судячи з нагород минулого року, вона брала участь у відбитті атаки піратів на переробний комплекс у Чижейському астероїдному поясі. 

        Саме тестування було просто ще одним тестовим польотом у віртуальній реальності, тільки вже з урахуванням місцевості даного полігону. Після завершення тестів, Отала запросила підлітків у навчальний винищувач.

        Модель "Стріла 4/12" спочатку була надійним універсальним винищувачем. На ньому можна було брати участь у боях як у межах атмосфери, так і у відкритому космосі. Екіпаж складався з двох людей, одного пілота й одного стрілка. 

          Довгий час "стріла" була основною машинкою охоронних флотів. Але четверте покоління, це було вже надто слабенько проти сучасного сьомого і, в деяких випадках, восьмого покоління. 

          Намагалися модернізувати їх, все-таки їх було мільйони, але навіть максимальна дванадцята модернізація витягувала їх максимум на рівень п'ятого покоління. Тож більша частина винищувачів пішла на продаж у фронтир, частина на переплавлення і зовсім невелика стала навчальними машинками.

           Усього-то й було потрібно замість додаткового бака встановити третє місце для інструктора і з'являлася ідеальна, недорога навчальна машинка для початківців.

           Забравшись на місце пілота, Фіск одразу розпочав підготовку до польоту за чек-листом, який був виведений на екрані. Отала схвально дивилася за його діями і не втручалася.

Маарі у свою чергу займалася перевіркою озброєння винищувача і налаштуванням системи управління під себе.  На підготовку до польоту підлітки витратили п'ять хвилин із відведених семи для мирного часу, після чого Фіск запросив дозвіл на зліт.

         Диспетчер полігону одразу дав дозвіл і переслав на навігаційну систему винищувача дозволений коридор для зльоту і набору робочої висоти в тридцять кілометрів.

            - Активую основну антигравітаційну подушку. - Для того, щоб було простіше, Фіск озвучував усі свої дії голосом. Він хоч і намагався вдавати, що не хвилюється, але це було не так. Раніше він літав лише у віртуальній реальності, зараз же він збирався піднятися в повітря на реальному винищувачі. Звісно, Отала страхувала його дії, але все ж таки відповідальність за себе та Маарі тиснула на хлопця.- Потужність сто відсотків, є відрив від землі. Починаю підвищення потужності. Сто десять відсотків. Коригую напрямок, є проходження першої контрольної точки. Починаю розгін, подаю триста відсотків на задню подушку. 

           - Активую інерційний компенсатор,- промовила Маарі,- Реактор двадцять відсотків. Швидкість два махи, висота - тринадцять.

            - Надійшло завдання. У сьомій зоні зафіксували викид негативних гравітонів. Сигнатура відповідає аварському невидимці,- видала завдання підліткам Отала і стала спостерігати за їхніми діями.

             Як і належить, Фіск запросив підмогу і вирушив у сьому зону для початкового пошуку.  Але, як виявилося, інформація була хибною і ще на підльоті з невидимості з'явилося відразу три винищувачі, які спробували збити їх. Один із бронебійних снарядів пробив правий атмосферний стабілізатор. 

            Уже за секунду Фіск забув про те, що це навчальний політ і почав сприймати всю ситуацію всерйоз. Перерозподіливши потужність антигравітаційних подушок, щоб компенсувати пробитий стабілізатор, він спробував скинути хвіст.

       Але не тут-то було, штуін, який грає роль супротивників, дуже чітко тримав його на прицілі, і Фіску ледве вдавалося уникнути нових влучень. А тому він вирішив використовувати рельєф місцевості для того, щоб скинути хвіст.

       Перевернувши винищувач для більшої швидкості носом до землі, він пірнув вниз, здійснюючи маневри, для того щоб у нього не влучили снаряди з винищувачів супротивника. На висоті менше ніж кілометр він здійснив різкий маневр і повів винищувач у каньйон, що розташований за кілька кілометрів від поточного місцезнаходження. 

         - Так, стоп,- вимовила Отала і перехопила управління на себе.- Відбій, завдання виконано.

         - Що сталося? - запитав Фіск, не розуміючи, чому управління перехопила на себе Отала.

- Вибачте, друзі, але близькоземні польоти не ваш рівень. Може на симуляторі ви й можете літати. Але це реальність, будь-яка помилка і ми всі втрьох помремо. Ми навіть не встигнемо збагнути, що сталося.